Василь Петрович Поло́ник ( 13 лютого 1930, Привілля — 24 жовтня 1996) — український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1958 року. Батько скульптора Андрія Полоника.
Біографія Народився 13 лютого 1930 року в селі Привіллі (тепер Краматорський район Донецької області, Україна). Протягом 1945—1950 років навчався у Ворошиловградському художньому училищі (викладач Віктор Мухін); у 1950—1956 роках навчався на скульптурному факультеті у Київського художнього інституту (викладач Михайло Лисенко). Дипломна робота — гіпсова скульптура «В забої».
Член Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків) з 1959 року. З 1960 року — голова Донецької організації Спілки радянських художників України. Жив у місті Донецьку, в будинку на вулиці 50-річчя СРСР, № 159. Помер 24 жовтня 1996 року.
Творчість Працював у галузі станкової та монументальної скульптури. Серед робіт: станкова скульптура
«Портрет батька» (1955, гіпс тонований); «Шахтар Донбасу» (1957, гіпс тонований; Донецький художній музей); «Портрет матері» (1957); «Портрет Героя Соціалістичної Праці В. С. Зубова» (1957); «Забійник Г. Медведєв» (1958, бронза; Донецький краєзнавчий музей); «Васько» (1958); «Портрет матері» (1959, деревина); «Петько» (1960); «Іра» (1960, гіпс); «Молодий робітник» (1960); «Його пеша зима» (1962); «Сапер» (1965, склобетон; Національний музей історії України у Другій світовій війні); «Голова шахтаря» (1967, деревина; Донецький художній музей); «Будівельниця» (1967, шамот); «Голова дівчини» (1967); «Шахтар» (1967); «Портрет робітника» (1970, оргскло); «Весна» (1973); «Азовський рибак» (1974); «Портрет архітектора П. Вігдергауза» (1974); «Портрет архітектора А. Лукіна» (1974); «За мить до миру» (1975); «У вічність» (1975, бронза; Спілка радянських художників України); «Весна 1945 року» (1975, алюміній, бронза); «Портрет хірурга З. П. Філатової» (1976, мармур; Міністерство культури Української РСР); «Портрет архітектора В. Бучека» (1979); «Роздуми» (1979, граніт, оргскло); «Портрет письменника П. Байдебури» (1980); «Камінь скіфського кургану» (1990). </div> пам'ятники
«Героям Громадянської війни» у Верхньому Луганської області (1957, співавтор скульптор Леонід Бринь); Володимиру Леніну в Макіївці (1970, бронза, граніт; архітектор Артур Лукін); обеліск «Перемога» в селі Дмитрівці Донецької області (1976, бетон, карбована мідь); Володимиру Леніну в Горлівці (1980); художнику Архіпу Куїнджі в Маріуполі (1984); композитору Сергію Прокоф'єву в селі Сонцівці Донецької області (1991); маршалу Федору Толбухіну в Донецьку (1995). Брав участь у республіканських та всесоюзних виставках з 1957 року.
Відзнаки Нагороджений радянськими орденами: «Знак Пошани» (1960; за внесок у розвиток художнього мистецтва), Трудового Червоного Прапора (1971). почесні звання Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1968 року; Народний художник УРСР з 1982 року.
Примітки
Література