Хорватська військова границя (, , ) — частина Військової границі Австрійської (згодом Австро-Угорської) імперії.
Історія Створена у другій половині XVI століття на території земель, що належали Королівству Хорватія. Початково номінально була частиною Королівства; у 1627 була приєднана до Військової границі під прямим управлінням Габсбургів. Розташовувалася на кордоні з Османською імперією. Імператори обіцяли безкоштовні земельні наділи та свободу віросповідання людям, які погоджувались оселитися в адміністративних межах границі в районах компактного проживання хорватів, сербів та волохів.Traian Stoianovich; (1992), Balkan Worlds: The First and Last Europe: The First and Last Europe p. 152; Routledge, Noel Malcolm; (1996), Bosnia: A Short History p. 98; NYU Press, Ferenc VÉGH; (2017), University of Pécs Institute of History, The Contribution of the Hungarian Historiography to the Research on the "Military Frontier" in the Early Modern Period (16th-17th Centuries), {The Habsburg government in this way came to relatively cheap military force using the South Slavic (Croatian, Vlach, Serbian) grencers} #page= 169Ivo Banac; (1984) The National Question in Yugoslavia: Origins, History, Politics p. 43; Cornell University Press, Karl Kaser; (2012) Household and Family in the Balkans: Two Decades of Historical Family Research at University of Graz p. 123-124; LIT Verlag, Натомість люди, що проживали на цих землях, зобов'язувались воювати за них та за імперію. У 1630 імператор Фердинанд II запровадив Волоські статути, за якими до військової служби долучалися чоловіки віком від 16 до 66 років.Statuta Walachorum Наприкінці XVII століття Габсбурги розширили свої володіння й кордони Хорватської Військової границі збільшилися за рахунок включення до її складу деяких колишніх османських земель на сході. У 1783 вона перейшла під контроль Хорватського Генерального штабу в Загребі.Gunther Erich Rothenberg: The Military Border in Croatia, 1740-1881: a study of an imperial institution, University of Chicago Press, 1966, p. 63 8 серпня 1873 Військова границя Австро-Угорщини була демілітаризована. Хорватська Військова границя проіснувала до 15 липня 1881; після ліквідації границі її землі були включені до Королівства Хорватії і Славонії.
Географія Хорватська Військова границя включала в себе географічні регіони Лика, Кордун, Бановина та межувала з узбережжям Адріатичного моря на заході, Венеційською республікою на півдні, Королівством Хорватія на північному заході, Османською імперією на південному сході, Славонським королівством на сході та Угорським королівством на півночі. Її межі простягалися до кордонів Славонської військової границі в районі злиття рік Уна та Сава.
Поділ Хорватська Військова границя поділялася на три генералати — Вараждинський, Карловацький та Загребський, які, в свою чергу, поділялися на вісім полків.
Карловацький генералат Полк № 1 (Лика) Полк № 2 (Оточаць) Полк № 3 (Огулин) Полк № 4 (Слунь)
Вараждинський генералат Полк № 5 (Крижевці) Полк № 6 (Джурджеваць)
Загребський генералат Полк № 10 (Глина) Полк № 11 (Петриня)
Демографія У 1802 населення Хорватської військової границі складалося з:Mladen Lorković, Narod i zemlja Hrvata, page 86
римо-католиків (195 300 осіб) православних християн (180 800 осіб)
У 1820 населення границі складалося з:Dr Tomislav Bogavac, Nestajanje Srba, Niš, 1994, page 196.
римо-католиків (207 747 осіб) православних християн (198 728 осіб)
Згідно з угорськими статистичними даними, у 1840 населення границі складало 498 947 осіб та мало наступний етнічний склад:Elek Fényes, Magyarország statistikája, Trattner-Károlyi, Pest 1842, page 50
хорвати (258 454 особи) серби (240 493 особи)
Релігійний склад (станом на 1857):Statistische übersichten über die bevölkerung und den viehstand von Österreich nach der zählung vom 31. october 1857, page 172
римо-католики (285 344 особи) православні християни (253 429 осіб) східні католицькі церкви (5 433 особи)
74,8% економічно активного населення границі було зайнято в сільському господарстві, 18,63% задіяно в армії, 3,11% — у промисловості.
Див. також Славонська військова границя
Примітки
Джерела