Едуа́рдо Асеве́до Ді́ас (; *, Монтевідео, Уругвай — 18 червня 1921 або 1924, Буенос-Айрес, Аргентина) — уругвайський письменник-реаліст, журналіст і політик. Вважається засновником уругвайського історичного роману.
Життєпис З 1866 по 1868 навчався на бакалавра у Великому Республіканському університеті, в 1869 вступив на юридичний факультет, 19 лютого того ж року опублікував свою першу статтю, що отримала чималу популярність, присвячену його дідові, відомому генералу, який помер за шість днів до публікації.
Наприкінці 1870 залишив університет і приєднався до революційного руху Тімотео Апарісіо, який виступав проти партії «Колорадо», що захопила владу, і президента Лоренсо Батльє.
Свої перші оповідання написав в 1872 під час революції Лансаса; ці твори носили явний антикатолицький характер.
Після поразки революції в липні 1872 розпочав кампанію з мілітаризації Національної партії.
У 1873 — 1875 роках активно виступав у своїх газетних статтях проти уряду, в 1875 заснував журнал La Revista Uruguaya. Все це призвело до переслідувань з боку уряду, що змусило Діаса емігрувати до Аргентини, де він продовжив журналістську діяльність, жив у Ла-Платі і Долоресі.
Згодом зумів повернутися до Уругваю, але відразу ж почав критикувати режим президента Лоренцо Латорре і був змушений на деякий час знову тікати до Буенос-Айреса.
Повернувшись до Монтевідео, заснував видання El Nacional.
Пізніше став сенатором від Національної партії і взяв участь у другому повстанні націоналістів під керівництвом Апарісіо Саравіа в 1897 році.
У 1898 році став членом державної ради, але незабаром розійшовся в політичних поглядах з Саравіа і вирішив підтримати Хосе Батльє, в результаті дистанціювавшись від Національної партії. Батльє призначив його на дипломатичну службу, і від 1904 до 1914 року Діас служив в різних країнах Європи і Америки.
До Уругваю він більше не повернувся і помер в Буенос-Айресі в 1921 році, заповівши не ховати його на батьківщині.
Бібліографія
Романи Brenda (1886) Ismael (1888) Nativa (1890) La boca del gato (1890) La novela histórica (1890) Etnología indígena (1891) Grito de gloria (1893) Soledad (1894) Minés (1907) Lanza y sable (1914) Оповідання Un sepulcro en los bosques El combate de la tapera (1892) El primer suplicio (1901) Desde el tronco de un ombú (1902) Есеї Carta política La civilización americana. Ensayos históricos La última palabra del proscrito Épocas militares en el Río de la Plata (1911) El libro del pequeño ciudadano (1907) </div>
Примітки
Література Héctor Galmés: Correspondencia familiar e íntima de Eduardo Acevedo Díaz (1880-1898), Biblioteca Nacional, 1979.