Гарві Філіп Спектор (; 26 грудня 1939 — 16 січня 2021) — американський продюсер звукозапису, музикант і автор пісень, який розробив «Стіну звуку» — формулу музичного продакшену, яку він описав як вагнерівський підхід до рок-н-ролу. Спектор вважається однією з найвпливовіших фігур в історії поп-музики і найвидатнішим автором-новатором музичної індустрії у зв'язку з безпрецедентним контролем, який він мав над кожною фазою процесу запису. Провівши три десятиліття на частковій пенсії, у 2009 році його засудили за вбивство акторки Лани Кларксон у 2003 році від 19 років й до довічного ув'язнення.

Народився в Бронксі. Спектор розпочав свою кар'єру в 1958 році як співзасновник, гітарист та вокаліст гурту The Teddy Bears, створивши їхній американський сингл номер один «». У 1960 році він став співзасновником Philles Records, а у віці 21 року став наймолодшим в історії власником лейблів у США і залишався таким донині. Протягом 1960-их він писав, був співавтором або створював записи для таких виконавців як «The Ronettes», «The Crystals» та «Ike & Tina Turner». Зазвичай він співпрацював з аранжувальником Джеком Ніцше, звукорежисером Ларрі Левіном та де-факто гаус-бендом, який згодом став відомим як «Wrecking Crew». Спектор спочатку завершив кар'єру в музичній індустрії в 1966 році.

У 1969 році Спектор повернувся до своєї кар'єри, після чого спродюсував альбом «The Beatles» Let It Be (1970), а також кілька сольних записів членів цього гурту Джона Леннона та Джорджа Гаррісона . До середини 1970-х років Спектор спродюсував 18 синглів, що потрапили до першої десятки американського чарту, для різних виконавців. Після роботи з Леонардом Коеном, Діоном Дімучі та Ramones він залишався значною мірою неактивним і був заклопотаний особистими питаннями. Серед його пісень, що досягли вершин чартів були: «» (співавтор і продюсер для «the Righteous Brothers», 1964), «» (The Beatles, 1970) і «»(Джордж Гаррісон, 1970). За даними BMI, «You Lost That Lovin 'Feelin'» — пісня, яку найбільше крутили по радіо в США в XX столітті.

Записи Спектора, що отримав прізвисько «Першого Вельможі Підлітків», (This appears in the microfilm edition of the Herald Tribune but apparently not in the online database) допомогли затвердити роль студії звукозапису як музичного інструменту, інтеграції естетики попарту в музику та розвинути жанр артроку. Його компіляція різних виконавців (1963) вважається найкращим альбомом різдвяних пісень усіх часів. Серед нагород Спектора — Ґреммі за «Альбом року» за співпродюсування (разом із Джорджем Гаррісоном) концерту для Бангладеш (1971), включення 1989 до Зали слави рок-н-ролу та включення 1997 до Зали слави піснярів . У 2004 році журнал Rolling Stone помістив Спектора на 63-nе місце в списку найвидатніших артистів усіх часів.See: 16 січня 2021 року він помер у в'язниці у 81-річному віці, ймовірно, від наслідків коронавірусної інфекції.Відійшов у засвіти один з найвпливовіших музичних продюсерів в історії музики

Біографія

1939—1959: Дитинство та рання кар'єра Харві Філіп Спектор народився 26 грудня 1939 року в сім'ї Бенджаміна та Берти Спектор, єврейської родини іммігрантів першого покоління в Бронксі, штат Нью-Йорк. Батько Бенджаміна прибув до США з України в 1913 році; він англізував своє ім'я як Джордж Спектор в 1927 році у своїх документах на натуралізацію. Батько Берти також англізував своє ім'я як Джордж Спектор, в 1923 році. Документи обох чоловіків завірила одна й та ж особа — Ісидора Спектор. Схожість в іменах і прізвищах та походженнях дідів призвела до припущень Спектора про те, що його батьки були двоюрідними братами

Стосунки з учасницею The Ronnettes

У далеких 1960-х кар'єри та долі двох музичних легенд були тісно переплетені. Філ брав участь у релізах Ронні, надавши тріо The Ronnettes образ поганих дівчаток у вузьких коротких спідницях з рясно підведеними очима та модними зачісками «вулик». Ронні одружилася з Філом, сподіваючись на довге та щасливе життя. Натомість на 6 років потрапила в пастку нездорового, демонічно образливого ставлення до себе з боку ревнивого чоловіка.

Кінець кар'єри

Наприкінці музичної кар'єри Спектор почав страждати від алкогольної та наркотичної залежності, а в 2003 році застрелив кіноакторку Лану Кларксон, після чого його ув'язнили. Захист Спектора стверджував, що Кларксон перебувала в депресії та скоїла самогубство, але в суді ще декілька жінок підтвердили що Філ не один раз погрожував їм пістолетом.

Згодом йому оголосили звинувачення у вбивстві. На повторному судовому засіданні в травні 2009 року Спектора визнали винним у вбивстві другого ступеня (вбивство без змови, вбивство з навмисним завданням шкоди здоров'ю або в результаті байдужості до людського життя) та засудили від 19 років до довічного ув'язнення.

Примітки