Газопереробні заводи родовища Карандж — складові частини облаштування супергігантського нафтового родовища, розташованого в іранській провінції Хузестан.
NGL-1500 Ще в 1965 році почалась розробка родовища Карандж, з якого по 1999-й видобули 1,65 млрд барелів. Разом з такими значними обсягами нафти отримували багато супутнього газу, який тривалий час не використовували — лише в 1995-му почали проєкт закачування його назад у поклад для підтримки пластового тиску. Крім того, без переробки асоційованого газу втрачалась цінна нафтохімічна сировина — зріджені вуглеводневі гази (гомологи метану).
Нарешті 1999 року на родовищі став до ладу газопереробний завод NGL-1500 (типове для іранської нафтогазової промисловості скорочення, де NGL означає Natural Gas Liquids, тобто «зріджені вуглеводневі гази», ЗВГ). Він здатен щодобово приймати 7,7 млн м3 газу з Каранджу та сусіднього родовища Парсі і продукувати з нього 38,4 тисячі барелів ЗВГ та 6,4 млн м3 «легкого газу».
Суміш ЗВГ відправляють по трубопроводу на фракціонатор у Бандар-Імамі. «Легкий» газ первісно повністю закачувався назад у пласти родовищ Карандж та Парсі, втім, він ще містив суттєву частку гомологів метану, тому з 2024 року обалштували його видачу по трубопроводу Карандж – Марун з метою живлення газопереробного заводу компанії Marun Petrochemical, який вилучає фракцію С2+.
NGL-1600 В 2000 та 2004 роках на Каранджі запустили дві фази газопереробного заводу NGL-1600, куди по трубопроводу Ферашбенд – Карандж надходить ресурс з підвищеним вмістом сірководню з провінції Фарс, призначений для закачування у пласт з метою підтримки пластового тиску та збільшення нафтовилучення. Станом на середину 2000-х на NGL-1600 щодобово могло надходити майже 17 млн м3 газу, з якого перед закачуванням у пласти вилучали 1,6 тисячі барелів ЗВГ.
Наприкінці 2010-х проєктні показники поставок для NGL-1600 становили 22 млн м3 на добу та могли зрости ще удвічі. Втім, фактичне використання потужностей з підтримки пластового тиску в комплексі Крандж/Парсі може бути далеким від проєктного. Так, до Каранджу можлива закачка 14,1 млн м3 на добу, а до Парсі — 11,1 млн м3, проте в 2014-му фактичні показники становили 5,6 та 2,1 млн м3 відповідно.
Див. також Газопереробний завод
Примітки