Газопереробні заводи родовища Пазенан — складові частини облаштування супергігантського газоконденсатонафтового родовища, розташованого в іранській провінції Хузестан.
У Пазенані залягають не лише великі обсяги нафти (станом на початок 2000-х первісні видобувні запаси оцінювались у 1,8 млрд барелів), але й ще більші запаси газового конденсату (2,5 млрд барелів), а також від 0,85 до 1,4 трлн м3 газу. Враховуючи потужний газовий складник, розробка Пазенану почалась у 1974-му з метою закачування газу до розташованого далі на схід супергігантського нафтового родовища Гечсаран. Другим подібним проєктом стало закачування газу для підтримки пластового тиску на супергігантському нафтовому родовищі Марун (на північний захід від Пазенану).
Із газоконденсатного покладу Пазенану отримували велику кількість газового конденсату та зріджених вуглеводневих газів (типова продукція свердловини цього родовища містить 5 % фракції С5+, 4,7 % пропан-бутанової фракції та 5,8 % етану). Для монетизації цього ресурсу в 1978-му ввели в дію два газопереробні заводи NGL-900 та NGL-1000, розташовані за чотири десятки кілометрів один від одного (за своєю формою Пазенан має ширину лише 4—6 км, зате витягнуте на 60 км). Кожен з них міг приймати по 42 млн м3 газу та 45 тисяч барелів рідких вуглеводнів на добу. Отриманий після вилучення значної частини гомологів метану «легкий» газ спрямовували на зворотнє закачування, при цьому NGL-900 працював у інтересах Гечсарану, а NGL-1000 — для потреб Маруну.
Станом на середину 2010-х газ із NGL-900 використовують також для закачування в родовище Бібі-Хакіме, а з NGL-1000 — для підтримання тиску на самому Пазенані (в 2014-му сюди зворотно закачували близько 5 млн м3 на добу при максимально можливому показнику в 21 млн м3), а також родовищі Рамшир (в 2014-м обсяги закачки становили тільки 0,13 млн м3 на добу за проєктного показника до 1,7 млн м3).
На момент появи NGL-900/NGL-1000 з сумішшю ЗВГ у регіоні працював фракціонатор у Бандар-Махшахрі, який здійснює розділення суміші зріджених вуглеводневих газів фракції С3+. В подальшому через Пазенан пройшов ЗВГ-трубопровід, призначений для живлення фракціонатора в Бандар-Імамі (може працювати з розширеною фракцією С2+). Споживачем продукованого заводами NGL-900/NGL-1000 газового бензину (фракція С5+) в об'ємі до 44 тис. барелів на добу є розташоване в економічній зоні Бандар-Імам поблизу Бандар-Махшахру виробництво ароматичних вуглеводнів компанії Bou Ali Sina Petrochemical.
«Легкий» газ з NGL-900/NGL-1000 все ще містить істотну частку гомологів метану, тому його вирішили використовувати не лише для підтримки пластового тиску, а й як головне джерело живлення газопереробного заводу Бід-Боланд 2, що став до ладу в 2022 році.
Примітки