«Гімн безсмертної батави», «Присяга батави», «Ми лицарі без жаху і без смерти…» — українська пісня авторського походження, офіційний марш УПА-Захід. Автор слів — Василь Пачовський, музика — Станіслава ЛюдкевичаПасічник Р. Василь Пачовський і Станіслав Людкевич: на перехресті поезії та музики . .
Історія написання
Пісня була створена на рубежі 1911–1912 років під час підготовки до постановки трагедії Василя Пачовського про гетьмана Петра Дорошенка «Сонце Руїни», яку вперше здійснив у Львові Український театр товариства «Руська бесіда» 28 січня 1912 року (режисер Йосип Стадник) з нагоди 50-річного ювілею товариства «Руська бесіда» Квасецький А. Розсипані перли і розгублені звізди Василя Пачовського: Нарис // Жуличі. Василь Пачовський: Збірник історико-краєзнавчих і літературно-художніх творів. — Чернівці: Зелена Буковина, 2013. — С. 293..
Пісня була написана для чоловічого хору з супроводом фортепіано або симфонічного оркестру. У 1912 р. видана літографією Нотографія музичних творів Станіслава Людкевича за 1897-1939 роки .
Виконання
У міжвоєнний період 20–30-х років ХХ століття пісню виконували професійні хорові колективи «Львівський Боян», «Бандурист», «Сурма» і самодіяльні колективи Галичини під час урочистих заходів, присвячених Тарасові Шевченку і гетьману Іванові Мазепі, під час вшанування героїв Крут і посвячення пластових прапорів.
28 травня 1933 року пісня стала вінцем урочистої програми з відкриття надгробного пам’ятника Іванові Франку на Личаківському кладовищі у Львові Штундер З.. Станіслав Людкевич. Життя і творчість : у 2 т. — Т. І … С. 353.. Її виконали чоловічі хори студентського товариства «Бандурист» і хорового товариства «Сурма» під орудою Івана Охримовича Відкриття нагробника Івана Франка // Діло. — 1933. — Ч. 129. — С. 1. .
Офіційний марш УПА-Захід
Відомий наказ УПА-Захід ч. 17 від 1 січня 1946 р. за підписом Василя Сидора – «Шелеста», де йде мова про вивчення цієї пісні всіма повстанцями: «Заряджується вивчення всіми тексту й мелодії «Маршу УПА-Захід» до 6-ти тижнів після одержання наказу» Слова, текст, акорди "Гімн безсмертної батави" - Українські ... .
Проте як марш УПА-Захід пісня була прийнята раніше, очевидно, у 1944 р., бо вже у березні 1945 р. її поширювали з таким підзаголовком.
Збереглися деякі підпільні видання із вміщеним у них маршем УПА-Захід, зокрема «Літопис УПА» (1947), збірник матеріалів «Шлях до волі» (1949), співаник «Нас питають якого ми роду…» (1949) та деякі ін. Літопис УПА (1947) .
У 1947–1948 рр. відділи УПА, які здійснювали рейди в Західну Європу, принесли сюди цю та інші повстанські пісні. У 1950 році у місті Регенсбург (Німеччина) побачив світ «Співаник УПА», виданий Закордонними частинами Організації Українських Націоналістів і Братством бувших вояків УПА ім. св. Юрія Переможця. Збірку повстанських пісень відкриває «Гімн безсмертної батави» Співаник УПА … — С. 7-8..
Разом з українськими емігрантами пісня подолала океан і поширилася у Канаді і США. На святковій академії, влаштованій у 1949 році українським громадянством міста Нью-Йорк з нагоди 7-ї річниці Української Повстанської Армії, її виконав український хор «Боян» під орудою професора Івана НедільськогоСвято УПА на чужині // До зброї. — 1950. — Ч. 2 (15). — С. 61..
Варіанти
Сучасні виконавці
Найактивнішим популяризатором «Гімну безсмертної батави», а також інших стрілецьких пісень є Тарас Компаніченко http://music.i.ua/user/2665262/31924/323313/.
Примітки
Джерела
Співаник УПА / Видання Закордонних Частин Організації Українських Націоналістів і Братства бувших Вояків УПА ім. св. Юрія Переможця.— Регенсбург, 1950. — 160 с. + додатки. Штундер З. Станіслав Людкевич. Життя і творчість. Т. І (1879—1939) / Зеновія Штундер. — Львів: ПП «Бінар», 2005. — 635 с., іл.