Дмитро Миколайович Осипов ( 25 липня 1981, Клайпеда, Литовська РСР, СРСР) — український військовослужбовець, полковник (2020) Збройних Сил України, учасник бойових дій, адвокат, громадський діяч, доктор філософії (2021), майстер спорту України.

Біографія Дмитро Миколайович Осипов народився 25 липня 1981 року в місті Клайпеда у сім'ї звичайних робітників — мати все життя присвятила культурі, а батько був водієм. Дитинство та юність провів у місті Суми.

Освіта Закінчив Сумську загальноосвітню школу І—ІІІ ступенів № 27.

У період з 1998 по 2002 рік навчався у Військовому інституті ракетних військ і артилерії імені Богдана Хмельницького Сумського державного університету, де отримав вищу освіту за напрямом підготовки «Бойове застосування та управління діями підрозділів (частин, з'єднань) Сухопутних військ». Здобув кваліфікацію бакалавра військових наук, офіцера військового управління тактичного рівня.

У 2000—2003 роках навчався в Сумському державному педагогічному університеті імені А. С. Макаренка за спеціальністю «Олімпійський та професійний спорт», здобув кваліфікацію викладача фізичного виховання, тренера з виду спорту (бокс). Має звання майстра спорту України.

З 2004 року по 2007 рік навчався у Запорізькому національному технічному університеті за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста. Має право займатися адвокатською діяльністю.

У період з 2015 року по 2018 рік навчався в Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за спеціальністю «Державне управління», де здобув освітній рівень магістра.

З 2016 року навчався в аспірантурі у Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

У 2018—2020 роках здобув освітній рівень магістра в Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського за спеціальністю «Військове управління (за видами збройних сил)», офіцер військового управління оперативно-тактичного рівня (у 2019 році був переведений на заочну форму навчання).

14 квітня 2021 року у Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові Україниі успішно захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософії (PhD) на тему «Акмеологічні основи формування та оцінювання професійних інтересів публічних службовців в Україні» за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування».

Професійна діяльність З 1998 року по 2003 рік проходив службу у Збройних силах України на посаді командира взводу управління артилерійської бригади.

У період з 2004 по 2008 рік працював керівником служби безпеки ВАТ «Торговий Дім «ПІВДЕННИЙ».

У 2009—2010 роках був викладачем кафедри правознавства в Запорізькому національному технічному університеті.

З 2008 по 2014 рік одночасно обіймав посаду директора Приватного підприємства «Южтранс експорт» та генерального директора Приватного підприємства «Юридичний Центр Діос»

У 2014 році, після початку антитерористичної операції на сході України, знов повернувся на службу до лав Збройних Сил України на посаді заступника командира гарматного артилерійського дивізіону. У 2015 році був переведений на посаду командира гарматного артилерійського дивізіону Збройних Сил України.

Згідно з наказом Міністра оборони України № 551 від 27.07.2015 року Дмитру Осипову було достроково присвоєно військове звання підполковника. У цьому ж році отримав статус учасника бойових дій.

У період з 2016 по 2018 рік проходив військову службу на посаді командира дивізіону артилерійської розвідки Збройних сил України в 40-й окремій артилерійській бригаді (в/ч пп В3500).

Починаючи з 2019 року та по теперішній час проходить військову службу в Оперативному командуванні «Південь» Сухопутних військ Збройних сил України та є начальником відділу підготовки управління ракетних військ артилерії.

У 2020 році йому було присвоєно військове звання полковника.

Громадська та політична діяльність З 2005 року і до сьогодні є засновником та керівником Громадської організації «Запорізька обласна асоціація соціальної підтримки і захисту співробітників спецслужб України «Співдружність».

Восени 2020 року брав участь у місцевих виборах як кандидат на посаду Голови міста Запоріжжя шляхом самовисування.

Відзнаки та нагороди відзнака Міністра МНС України «За відвагу в надзвичайній ситуації» 2 ступеня (2007) медаль від Патріарха Київської і всієї Русі-України «За жертовність і любов до України» (2015) відзнака Міністра оборони України «Знак Пошани» (2015) відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» відзнака Начальника Генерального Штабу — нагрудний знак «Учасник АТО» відзнака Міністерства оборони України — Медаль «10 років сумлінної служби» медаль «За розвиток Запорізького краю» (2016) медаль «За особистий внесок у розвиток міста Запоріжжя» (2016) відзнака годинник наручний від Начальника Генерального Штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України (2018) почесний нагрудний знак «Слава і Честь» (2019) відзнака голови Миколаївської обласної ради — «Хрест Святого Миколая» (2019) почесна відзнака голови Миколаївської обласної державної адміністрації — «Святий Миколай Чудотворець» 3 ступеня (2019) відзнака РНБО України 3 ступеня (2020) Грамота Верховної Ради України «За заслуги перед Українським народом» (2021)

Примітки