Плей-оф чемпіонату світу з футболу 1970 — другий і останній етап світової футбольної першості 1970 року, за результатами якого визначався чемпіон світу. Учасниками плей-оф були вісім команд, визначених на груповій стадії. Змагання проходили за олімпійською системою у період з 14 по 21 червня 1970 року, починаючи з чвертьфіналів. Переможець у кожній парі визначався за результатами однієї гри.

У випадку нічиєї в основний час гри передбачалися 30 хвилин додаткового часу. Якщо б і він не визначив переможця, у випадку фінальної гри було б призначено перегравання, а на решті етапів плей-оф переможця б визначив жереб. Утім на практиці в усіх трьох іграх стадії плей-оф, де основний час гри завершився у нічию, переможця було визначено у додатковий час (включаючи півфінал Італія — ФРН, де у додаткові півгодини було забито відразу п'ять м'ячів).

Плей-оф завершився фінальною грою на стадіоні Ацтека в Мехіко, в якій збірна Бразилії впевнено з рахунком 4:1 здолала збірну Італії, ставши першим в історії світового футболу триразовим чемпіоном світу.

Учасники Учасниками плей-оф стали команди, що посіли перші і другі місця у своїх групах на першому етапі фінальної частини чемпіонату.

Група Переможці Другі місця 1 2 3 4

Турнірна піраміда

Чвертьфінали Час матчів наведений за місцевим часом (UTC−6)

СРСР — Уругвай Гра, основний час якої завершився нульовою нічиєю, мала небагато гольових моментів, натомість відзначалася численними зупинками, через понад 70 порушень правил з боку гравців обох команд. По три футболісти у складі кожної з них отримали попередження.

Вирішальний епізод матчу відбувся за три хвилини до завершення його додаткового часу — капітан радянської команди Альберт Шестерньов супроводжував м'яч, що виходив за лицьову лінію біля воріт його команди від уругвайців, закриваючи його корпусом, утім на самісенькій лінії поля нападнику південноамериканців Альберто Гомесу вдалося заволодіти м'ячем і навісити його у карний майданчик, де Віктор Еспарраго, інший уругвайський нападник, що як і Гомес вийшов на поле вже по ходу додаткового часу, вразив ворота ударом головою. Арбітр матчу зафіксував взяття воріт попри активні протести радянських футболістів, які намагалися довести, що Гомес заволодів м'ячем вже за межами поля. Після матчу збірна СРСР подала офіційний протест щодо цього епізоду, який згодом було також відхиленоWorld Cup 1970 Final Stage: Game Details .

ВР 2 Анзор КавазашвіліЗХ 3 Валентин АфонінЗХ 4 Реваз ДзодзуашвіліЗХ 5 Володимир Капличний ЗХ 8 Муртаз Хурцилава ЗХ 9 Альберт Шестерньов ПЗ 11Кахі Асатіані ПЗ 14Володимир МунтянНП 16Анатолій Бишовець НП 17Геннадій ЄврюжихінНП 21Віталій ХмельницькийЗаміни:ЗХ 7 Геннадій Логофет ПЗ 12Микола Кисельов Головний тренер:Гаврило Качалін ВР 1 Ладислао МазуркевичЗХ 4 Луїс Убінья ЗХ 2 Атіліо АнчетаЗХ 3 Роберто Матосас ЗХ 6 Хуан МухікаНП 10Ільдо МанейроНП 20Хуліо Сесар КортесПЗ 5 Хуліо Монтеро Кастільйо ПЗ 7 Луїс КубільяНП 15Дагоберто Фонтес НП 11Хуліо Моралес Заміни:НП 9 Віктор Еспарраго НП 18Альберто Гомес Головний тренер:Хуан Гогберг Асистенти арбітра: Боббі Девідсон (Шотландія) Руді Глекнер (НДР)

Італія — Мексика У дебюті гри рахунок відкрили мексиканці, коли Хав'єр Фрагосо вийшов на ворота збірної Італії і відкатив праворуч під удар Хосе Гонсалесу. Утім ще до завершення перших 30 хвилин матчу рахунок було зрівняно — простріл від Анджело Доменгіні у власні ворота зрізав мексиканський захисник Хав'єр Гусман.

На другу половину гри Ферруччо Валькареджі випустив головну зірку тогочасного італійського футболу Джанні Ріверу, який дебютував на турнірі лише в останній грі групового етапу через проблеми з дисципліною. Поява Рівери суттєво пожвавила гру апеннінців у нападі, зокрема додавши гостроти діям їх головного бомбардира Луїджі Ріви, який на 63-ій хвилині врешті-решт вивів Італію уперед. Згодом голом відзначився сам Рівера, а остаточний рахунок матчу встановив другий гол від Ріви на 76-ій.

ВР 1 Енріко АльбертозіЗХ 2 Тарчізіо БурньїчЗХ 5 П'єрлуїджі ЧераЗХ 8 Роберто РозатоЗХ 3 Джачінто Факкетті ПЗ 10Маріо БертініПЗ 15Сандро Маццола ПЗ 16Джанкарло Де СістіНП 13Анджело Доменгіні НП 20Роберто БонінсеньяНП 11Луїджі РіваЗаміни:ПЗ 14Джанні Рівера НП 19Серджо Горі Головний тренер:Ферруччо Валькареджі ВР 1 Ігнасіо КальдеронЗХ 13Хосе ВантольраЗХ 3 Густаво Пенья ЗХ 14Хав'єр ГусманЗХ 5 Маріо ПересПЗ 17Хосе Луїс Гонсалес ПЗ 15Ектор ПулідоПЗ 8 Антоніо Мунгія ПЗ 19Хав'єр ВальдівіяНП 21Хав'єр ФрагосоНП 11Аарон ПадільяЗаміни:ПЗ 16Ісідро Діас Мехіа НП 9 Енріке Борха Головний тренер:Рауль Карденас Асистенти арбітра: Кіт Данстен (Бермудські острови) Генрі Ландауер (США)

Бразилія — Перу Від самого початку матчу напад збірної Бразилії почав тиснути на захист перуанців. Спочатку удар Пеле влучив у стійку воріт, а згодом вже на 11-ій хвилині мети досяг Рівеліно: скориставшись передачею від Тостао після помилки захисника суперників. А за декілька хвилин перевагу подвоїв уже сам Тостао, обігравшись з Рівеліно після розіграшу кутового і вразивши ближній кут воріт. На 28-ій хвилині матчу перуанці відквітали один м'яч зусиллями атлетичного Альберто Гальярдо, який прорвався лівим флангом і переграв бразильського голкіпера Фелікса.

У другому таймі гри напад продовжував переважати захист, і глядачі побачили ще три голи. Спочатку Тостао забив свій другий гол у грі, вдало зігравши на підбиранні. Згодом на 70-ій хвилині успіх перуанцям приніс дальній удар Теофіло Кубільяса, зробивши їх відставання у рахунку знову мінімальним. Проте вже за п'ять хвилин питання про переможця матчу за великим рахунком зняв Жаїрзіньйо, реалізувавши вихід на воротаря збірної Перу Луїса Рубіньйоса.

ВР 1 ФеліксЗХ 4 Карлос Альберто ЗХ 3 ПіаццаЗХ 2 БрітоЗХ 6 Марко АнтоніоПЗ 5 КлодоалдоПЗ 8 Жерсон ПЗ 7 Жаїрзіньйо НП 9 ТостаоНП 10ПелеНП 11РівеліноЗаміни:НП 13Роберто ПЗ 18Кажу Головний тренер:Маріо Загалло ВР 1 Луїс РубіньйосЗХ 2 Елой КампосЗХ 14Хосе ФернандесЗХ 4 Ектор Чумпітас ЗХ 5 Ніколас ФуентесПЗ 6 Рамон МіффлінПЗ 7 Роберто ЧальєНП 8 Хуліо Байлон НП 9 Педро Пабло Леон НП 10Теофіло КубільясНП 11Альберто ГальярдоЗаміни:ЗХ 19Еладіо Реєс НП 20Уго Сотіль Головний тренер: Діді Асистенти арбітра: Фердинанд Маршалл (Австрія) Дьюла Емсбергер (Угорщина)

ФРН — Англія Перший тайм матчу пройшов за переваги діючих чемпіонів світу англійців, яку їм вдалося конвертувати в один забитий гол. Алан Маллері обігрався з Лі у центрі поля, віддав праворуч на Ньютона і побіг до карного майданчика суперників, де замкнув передачу у відповідь. На самому початку другого тайму Ньютон відзначився другою гольовою передачею з флангу, коли його навіс на дальню штангу реалізував Мартін Пітерс.

Постапаючись у рахунку у два голи, західнонімецькі футболісти нарешті активізувалися, чому посприяв вихід на поле свіжого Юргена Грабовскі. Скоротити відставання у рахунку їм вдалося на 68-ій хвилині зусиллями Франца Бекенбауера, який обіграв Алана Маллері на вході до карного майданчика, змістився правіше і завдав удару, який застав зненацька Пітера Бонетті, який захищав ворота англійців замість Гордона Бенкса, їх основного голкіпера, що пропускав гру через харчове отруєння. Зрівняти рахунок і перевести гру в овертайм гравцям ФРН вдалося на початку заключної десятихвилинки основного часу — Уве Зеелер відгукнувся на навіс з глибини поля, дотягнувся до м'яча у стрибку потилицею і, намагаючись виконати скидку у центр воротарського майданчика, вразив ворота, перекинувши англійського воротаря. Зрівнявши рахунок, німецькі гравці продовжили діяти гостріше і зуміли вирвати перемогу. На 18-ій хвилині додаткового часу Грабовскі обіграв опонента на правому фланзі нападу, навісив на дальню штангу, звідки пройшла скидка від Ганнеса Лера у центр воротарського майданчика, і Мюллер упритул розстріляв ворота Бонетті. У час, що залишався, діючі чемпіони світу влаштували штурм західнонімецьких воріт, утім врятувати гру не змогли.

ВР 1 Зепп МаєрЗХ 7 Берті ФогтсЗХ 11Клаус ФіхтельЗХ 3 Карл-Гайнц ШнеллінгерЗХ 2 Горст-Дітер Геттгес ПЗ 12Вольфганг ОвератПЗ 4 Франц БекенбауерНП 17Ганнес ЛерНП 9 Уве Зеелер НП 13Герд МюллерНП 14Райнгард Лібуда Заміни:ЗХ 5 Віллі Шульц НП 20Юрген Грабовскі Головний тренер:Гельмут Шен ВР 12Пітер БонеттіЗХ 2 Кіт НьютонЗХ 5 Браян ЛебоунЗХ 6 Боббі Мур ЗХ 3 Террі КуперПЗ 4 Алан МаллеріПЗ 8 Алан БоллПЗ 9 Боббі Чарлтон ПЗ 11Мартін Пітерс НП 7 Френсіс ЛіНП 10Джефф ГерстЗаміни:ЗХ 18Норман Гантер ПЗ 19Колін Белл Головний тренер:Альф Ремзі Асистенти арбітра: Гільєрмо Веласкес (Колумбія) Хосе Марія Ортіс де Мендібіль (Іспанія)

Півфінали Уругвай — Бразилія На 19-ій хвилині гри уругваєць Луїс Кубілья скористався помилкою захисника суперників Бріто і відкрив рахунок гри. Бразильці, що вважалися фаворитами протистояння кинулися відігруватися, однак успіху змогли добитися лише наприкінці першого тайму, коли Клодоалдо віддав м'яч на Тостао, відкрився під передачу у відповідь і пробив повз уругвайського голкіпера. На 76-ій хвилині Бразилія вийшла уперед завдяки удару низом від Жаїрзіньйо, а на останніх хвилинах основного часу Пеле відкотив м'яч назад на Рівеліно, чий влучний постріл зняв питання щодо учасника фіналу від цієї пари і встановив остаточний рахунок гри.

ВР 1 ФеліксЗХ 4 Карлос Альберто ЗХ 3 ПіаццаЗХ 2 БрітоЗХ 16ЕвералдоПЗ 5 КлодоалдоПЗ 8 ЖерсонНП 7 ЖаїрзіньйоНП 9 ТостаоНП 10ПелеНП 11РівеліноГоловний тренер:Маріо Загалло ВР 1 Ладислао МазуркевичЗХ 4 Луїс Убінья ЗХ 2 Атіліо АнчетаЗХ 3 Роберто МатосасЗХ 6 Хуан МухікаПЗ 10Ільдо Манейро ПЗ 20Хуліо Сесар КортесПЗ 5 Хуліо Монтеро КастільйоПЗ 7 Луїс КубільяНП 15Дагоберто ФонтесНП 11Хуліо МоралесЗаміни:НП 9 Віктор Еспарраго Головний тренер:Хуан Гогберг Асистенти арбітра: Бахрамов Тофік Бахрам-огли (СРСР) Фердинанд Маршалл (Австрія)

Італія — ФРН

Півфінальна гра між двома європейськими командами не лише стала прикрасою турніру, але й вважається однією з найкращих в історії чемпіонатів світу, не стільки завдяки якості гри, скільки через драматичний перебіг матчу, в якому було забито сім м'ячів, з яких неймовірна кількість, п'ять, — у додатковий час. Вже на восьмій хвилині гри Роберто Бонінсенья вдало зіграв на підбиранні м'яча, вразивши ворота західних німців ударом з лінії карного майданчика. Отримавши перевагу в рахунку, команда Ферруччо Валькареджі вдалася до своєї улюбленої тактики гри від оборони, мінімізуючи можливості суперників відігратися. Попри це західнонімецька команда мала низку гарних шансів, потужний удар Вольфганга Оверата поцілив у поперечину, а італійський голкіпер Енріко Альбертозі здійснив декілька сейвів, у тому числі після ударів з дуже близької відстані. Перевести гру у додатковий час підопічним Гельмута Шена вдалося лише у додані до основного часу хвилини — Юрген Грабовскі продерся скрізь декількох італійських оборонців на лівому фланзі і навісив на Карла-Гайнца Шнеллінгера, що звільнився від опіки і нарешті вразив ворота Альбертозі.

Італійці не зуміли оговтатися від отриманого наприкінці основного часу удару і вже на четвертій хвилині додаткового часу пропустили удруге — після навісу з кутового біля їх воріт захисник Фабріціо Полетті, який щойно з'явився на полі, невдало обробив м'яч, зробивши декілька торкань у напрямку власних воріт, після чого м'яч закотився у ворота. Гол було записано на Герда Мюллера, що намагався нав'язати боротьбу захиснику і можливо встиг торкнутися м'яча в останній момент. Тепер вже італійці поступалися і почали тиснути на ворота суперників, чий захист також виявився далеко не ідеальним. Вже за чотири хвилини рахунок знову став рівним, коли після подачі зі штрафного від Джанні Рівери німець Зігфрід Гельд виграв позицію, проте просто скинув м'яч на Тарчізіо Бурньїча, якому залишалося розстріляти ворота з десяти метрів. Отримавши психологічну перевагу, ще до завершення першої половини овертайму італійці знову вийшли уперед зусиллями їх найкращого бомбардира Луїджі Ріви, який на ліній карного майданчика суперників обробив фланговий навіс, обіграв захисника і пробив під дальню стійку воріт.