Емір Родріґес Монеґал (; 28 липня 1921 — 14 листопада 1985, Уругвай) — науковець, літературознавець і редактор латиноамериканської літератури, один із учасників Ґенерації '45.

З 1969 по 1985 був професором сучасної латиноамериканської літератури в Єльському університеті. Зазвичай його називають за другим прізвищем Емір Р. Монеґал або Монеґал (або іноді помилково Емір Родріґес-Монеґал).

Енциклопедія Британіка назвала Монеґала «одним із найвпливовіших латиноамериканських літературознавців 20 століття»EB, tertiary sources.. Моґал є автором біографій Пабло Неруди та Хорхе Луїса Борхеса, брав участь у «бумі» латиноамериканської літератури 1960-х років як засновник та редактор впливового журналу «Mundo Nuevo» в 1966–1968.

Його пам'ятають як члена Ґенерації ' 45 — уругвайського інтелектуального та літературного руху, до якого належали: Карлос Маґґі, Мануель Флорес Мора, Анхель Рама, Ідея Віларіньо, Карлос Реаль де Азуа, Карлос Мартінес Морено, Маріо Арреґі, Маурісіо Мюллер, Хосе Педро Діас, Аманда Беренґер, Тола Інверніцці, Маріо Бенедетті, Іда Вітале, Лібер Фалько, Хуан Кунья, Хуан Карлос Онетті та ін.

Життєпис

Рання кар'єра (1921—1965) Емір Родріґес Монеґал народився 28 липня 1921 року в місті Мело, Серро-Ларго, Уругвай.Monegal 1984, primary sources.

Мав подвійне ім'я Родріґес Монеґал (в деяких текстах помилково згадувався як «Родріґес-Монеґал»), але його часто називали Р. Монеґал або просто Монеґал за іспанським звичаєм іменування через надмірну розповсюдженість першого прізвища.

З 1945 по 1957 (з 24 до 36 років) редагував щотижневик «Марча»MARCHA http://biblioteca.periodicas.edu.u в Монтевідео. Був одним із перших поціновувачів Борхеса, часто бачившись із ним та його родиною після 1945.González Echevarría 1974, primary sources.

У 1949 (28 років) Монеґал виграв стипендію від Британської Ради на річне навчання в Кембриджському університеті; пішов навчатися у Ф. Р. Левіса і завершив проєкт про Андреса Бельо. Протягом 1949–1955 (з 28 до 34 років) також був редактором літературного журналу «Numero» у Монтевідео. У 1952 подружився з Пабло Нерудою, який згодом поділився з ним своїми особистими документами для написання біографії про нього.

У 1956 (35 років) Монеґал здобув звання доктора філософії на Факультеті літератури Республіканського університету в Монтевідео за дослідження на тему .

Mundo Nuevo (1966—1968) У 1966 (45 років) Монеґал заснував впливовий щомісячник «Mundo Nuevo» як проект, що спонсорувався Фундацією Форда. Видавався іспанською мовою в Парижі, але поширювався по всьому світу.

Монеґал керував ним із повним редакторським контролем до липня 1968, коли його звинуватили у фінансуванні видання ЦРУ, що врешті-решт призвело до його відставки.

«Mundo Nuevo» зробив свій внесок у явище 1960-х, яке в латиноамериканській літературі отримало назву «бум» і полягало в тому, що багато латиноамериканських письменників друкувалися за межами своєї батьківщини і отримували визнання критиків там.Mac Adam 1984, primary sources.

Єльський університет (1969—1985) У 1969 (48 років) Монеґал був призначений професором сучасної латиноамериканської літератури в Єльському університеті.NYT 1985, tertiary sources.

З 1970 по 1973 (з 49 до 52 років) він був головою програми латиноамериканських студій та заступником голови Департаменту романських мов. У 1973–1976 (вік від 49 до 55) Монеґал був головою департаменту Іспанії та Португалії.

З 1969 по 1977 (у віці від 48 до 56 років), він був членом редколегії «Revista Iberoamericana» (Університет Піттсбурга) і з 1972 по 1977 (у віці з 51 до 56 років) — літредактором з огляду в Центрі міжамериканських відносин у Нью-Йорку.

Крім того, з 1975 по 1982 (з 54 до 61 років), Монеґал був запрошеним викладачем у семи університетах Бразилії, а також запрошеним професором в Університеті Південної Каліфорнії та Університеті Пітсбурга.

14 листопада 1985 (у віці 64 років) Монеґал помер у лікарні Єльського університету в Нью-Гейвені, штат Коннектикут, США. У нього залишилася дружина: Сельма Каласанс Родріґес де Родріґес; та троє дітей: Джорджина Родріґес Небот, Гоакін Родріґес Небот та Алехандро Родріґес Ґерона.

Спадщина

Його робота в «Mundo Nuevo» в 1966–1968, а також його книги та лекції вплинули на поширення латиноамериканської літератури, започаткувавши кар'єру таких письменників, як Ґільєрмо Кабрера Інфанте, Северо Сардуй та Мануель Пуїг, сприяючи інтернаціоналізації таких письменників, як Ґабріель Ґарсія Маркес, Карлос Фуентес та Маріо Варґас Льоса. Його стаття у квітні 1968 (повторно використана у розділі «Borges» 1970) ввела поняття «Biorges». Складена ним біографія 1966 його друга Пабло Неруди, який надав йому свої особисті документи, залишається ключовою книгою з цієї теми. Це ж стосується біографії іншого його друга Хорхе Луїса Борхеса (1978).

Бібліографія Основна частина робіт Монеґала існує лише іспанською мовою.ADP 2007, tertiary sources.

Книги

1950: («Хосе Енріке Родо у 20-му сторіччі») 1956: («Суд над парцидами. Нове аргентинське покоління та його господарі», Дослідження звільнення Борхеса, Маллеа та Мартінеса Естради в Аргентині) 1961: («Коріння Орасіо Кіроґи») 1961: («Оповідачі цієї Америки», сімнадцять нарисів про видатних письменників художньої літератури сучасної латиноамериканської літератури) Expanded to thirty-four writers in two volumes (1969 and 1974) 1963: («Едуардо Асеведо Діас. Дві версії однієї теми.») 1964: (з Гомеро Альсіною Тевенет, Інгмар Бергман. 1966: (1973, французькою) 1967: («Геній і характер Орасіо Кіроґи») 1968: («Заслання: життя і діяльність Орасіо Кіроґи») 1969: 1970: (французькою, «Борхес сам по собі») (1979, іспанською) (, 1987, грецькою) 1976: (1980, португальською) 1978: Jorge Luis Borges: A Literary Biography (1982, італійською) (1983, французькою) (1985, іспанською)

Статті Вибрані серед понад 330 статей та нотаток:

1955: , Número 27 Продовження: (1969) 1968: , Mundo Nuevo 22 1972: , TriQuarterly 25 1974: «Borges, Jorge Luis», Encyclopædia Britannica, Macropædia Vol. 3 1974: «Borges, a Reader», diacritics 4 1975: , Yates, A. Donald, ed. (1975) 1976: , в Revista Iberoamericana 42 1985: , Maldoror 21 «Borges and Derrida. Apothecaries», Aizenberg, Edna, ed. (1990). Borges and His Successors. The Borgian Impact on Literature and the Arts.

Редакції

1950: 1957: 1963: 1966: 1966: 1968: 1970: 1977: The Borzoi Anthology of Latin American Literature, 2 томи 1979: 1980: 1981: Borges: A Reader (1984)

Посилання

Офіційні сайти

The Emir Rodríguez Monegal website Праці онлайн

«A Game of Shifting mirrors: the New Latin American Narrative and the North American Novel» (1973) «Borges, Jorge Luis» (1974, Britannica Macropædia) «The Metamorphoses of Caliban» (1977) http://www.autoresdeluruguay.uy/biblioteca/emir_rodriguez_monegal/bibliografia/indice/ind_01.htm

Про Монеґала

10 фотографій, 1948—1984, з Борхесом, Пасом, Варгасом Льосою, Фуентесом, Нерудою та ін. http://www.autoresdeluruguay.uy/biblioteca/emir_rodriguez_monegal/bibliografia/criticas/01%20Quiroga%20por%20Rodriguez%20Monegal.mp3 (MP3, 24:50, 24 МБ) від Лізи Блок де Бехар Емір Родрігес — Монегальські документи (MS 1750). Рукописи та архіви, Бібліотека Єльського університету.

Примітки