Тадеуш Єдинак (, 4 квітня 1919, Львів — 23 січня 1987 Варшава) — польський футболіст, по завершенні кар'єри військовий, льотчик, з 1961 року бригадний генерал Війська Польського. Нагороджений, серед інших Командорським хрестом (1964), офіцерським та лицарським хрестом ордена Відродження Польщі.
Був співробітником військової розвідки, заступником начальника Другого управління Генерального штабу Війська Польського (1955—1965), в 1965 році він був керівником Другого управління Генерального штабу.
Біографія
Вихованець футбольного клубу «Погонь» (Львів), за який у 1937—1939 роках провів п'ятнадцять матчів та забив три голи.
У вересні 1939 року після окупації Львова радянськими солдатами, «Погонь» припинив свою діяльність, і Єдинак почав виступати за львівський «Спартак».
Наприкінці 1940 року разом із Міхалом Матіясом та Олександром Скоценем Тадуеша було переведено до київського «Динамо»Не Теодорчиком єдиним. Легендарні поляки у складі Динамо (оновлено) — UA-Футбол. Однак через відсутність ігрової практики тренеру киян Михайлові Бутусову не приглянувся, не зігравши жодного матчу за першу команду.
Влітку 1941 року вступив до лав Червоної Армії, а в 1944 році за наполяганням генерала Кароля Сверчевського перейшов до Війська Польського.
Вивчивчись на льотчика, у грудні 1946-го Єдинак став офіцером, а потім до 1967 року працював на різних військових посадах і в Міністерстві оборони. Службу Єдинак завершив у ранзі генерала Війська Польського. З грудня 1967 року у відставці.
24 січня 1987 року помер у Варшаві. Похорон Тадеуша Єдинака відбувся 30 січня 1987 року на військовому кладовищі Повонзки у Варшаві (kwatera B 4 rz. 7 m. 11). Міністерство національної оборони представляв заступник міністра оборони, головний інспектор територіальної оборони генерал Тадеуш Тучапський .
Примітки
Джерела H. P. Kosk, Generalicja Polska, tom I, Oficyna Wydawnicza «Ajaks», Pruszków 1999; Janusz Królikowski, Generałowie i admirałowie Wojska Polskiego 1943—1990, tom II: I–M, Toruń 2010, s. 97–99 (z fotografią) L. Pawlikowicz, Tajny front zimnej wojny. Uciekinierzy z polskich służb specjalnych 1956—1964, Oficyna Wydawnicza Rytm, Warszawa 2004, ; Ostatnia droga gen. bryg. w st. spocz. Tadeusza Jedynaka /w/ Żołnierz Wolności, gazeta codzienna WP, 31 stycznia 1987 r., str. 2; Wojskowy Przegląd Historyczny, 1987, nr 3 (121), str. 231. Andrzej Gowarzewski: MISTRZOSTWA POLSKI. LUDZIE (1918—1939). 100 lat prawdziwej historii (1), Wydawnictwo GiA, Katowice 2017, str. 77