Соціа́льна педаго́гіка — галузь педагогіки, що вивчає закономірності соціально-культурної адаптації людини, групи, суспільства з метою гармонізації, гуманізації їх взаємовідносин на внутрішньо-, між- та надособовому рівні. Соціальна педагогіка є галуззю педагогіки. Основна категорія яку вона розглядає — соціалізація особистості (входження особистості в соціальне середовище, прийняття норм, цінностей та правил цього середовища, професійне самовизначення).
Соціальна педагогіка в Україні це — досить молода спеціальність, яка зараз знаходиться на етапі розвитку. Як спеціальність та навчальна дисципліна вона була введена в університетські кола в 90-х роках 20 ст.
Споріднена з соціальною роботою.
Значення та завдання Основне завдання соціальної педагогіки, як навчальної дисципліни полягає у підготовці кваліфікованих фахівців соціальних педагогів, вивчення різних проблем у галузі педагогічних наук. Як спеціальність допомагає особистості у вирішенні різних життєвих ситуацій, що виникають протягом життєвого шляху особистості.
Вона є і засобом регулювання соціальної поведінки, і засобом соціального контролю, виступаючи водночас й інструментом стабілізації соціокультурної ситуації. Більше того у контексті міжнаціональних проблем, освіта дорослих стає важливим цивілізованим (ненасильницьким, гуманістичним і демократичним) чинником гармонізації міжнаціональних і міждержавних відносин. На всіх рівнях необхідно визнати фундаментальну роль освіти дорослих для створення та реалізації демократичної громадянськості та зміцнення демократичних цінностейЛ. Б. Лук'янова Соціокультурна функція освіти дорослих у сучасному суспільстві..
Форми соціально-педагогічної діяльності — це зовнішнє вираження організації взаємодії соціального педагога та клієнта. Класифікація форм організації соціально-педагогічної роботи неоднозначна, їх можна характеризувати:
1. 3а специфічними ознаками:
- функціональність, яка вказує на таку форму, яка забезпечить реалізацію окремих функцій соціально-педагогічної діяльності (наприклад, здійснення профілактики окремих соціальних ситуацій вимагає одних форм, а реабілітаційна робота — інших);
- структурність, характеризується специфічними правилами побудови окремих організаційних форм;
- інтегративність передбачає об'єднання різних форм соціально-педагогічної діяльності.
2. За напрямками соціально педагогічної діяльності: — пізнавально-розвивальні; — художньо-естетичні; — спортивні; трудові.
3. За кількісним складом учасників: — індивідуальні (робота з окремою людиною); — групові (робота з малою групою, сім'єю); — масові (робота з великою кількістю людей — громадою); 4. За домінуючим засобом виховного впливу: — словесні, — практичні, — наочні. 5. За складністю побудови: — прості, — складні, — комплексні. 6. За характером змістового наповнення: — інформаційні, — практичні, — інформаційно-практичні. 7. За напрямами соціально-педагогічної діяльності: — превентивні, — реабілітаційні, — захисні та ін.
Здійснення соціально-педагогічної діяльності Здійснення соціально-педагогічної діяльностівідбувається у відкритій соціально-педагогічній системі та системі спеціалізованих закладів: Соціально-педагогічні служби освітніх закладів: дошкільні, загальноосвітні та професійні заклади, коледжі, ліцеї, школи-інтернати, дитячі будинки; спеціалізовані загальноосвітні школи, вищі навчальні заклади. Соціальні служби спеціалізованих закладів: будинки пристарілих, сімейні дитячі будинки, центри реабілітації, соціальні притулки, спецшколи для дітей з відхиленнями в розумовому і фізичному розвитку, центри зайнятості, біржі праці, в'язниці та ін. Соціальні служби організацій та підприємств: комерційні структури, гуртожитки, творчі та громадські організації, різноманітні фонди, банки, благочинні організації.
Муніципальні соціальні служби: соціальні служби, соціально-педагогічні, культурно-спортивні комплекси, центри соціальної педагогіки та соціальної роботи, відділи соціального захисту населення, відділення соціальної допомоги тощо.
Служби культурної анімації: підліткові клуби, будинки культури, школи народних ремесел, сімейні клуби, сімейні гуртожитки, ігрові майданчики, парки та ін.
Валеологічні служби: психологічні центри здоров'я, профілакторії, реабілітаційні зали та комплекси, центри народних засобів оздоровлення, медпункти тощо.
Форми соціально-педагогічної діяльності поділяються на: традиційні (бесіди, вікторини, диспути, конкурси, усні журнали, тематичні вечори тощо) і нетрадиційні (молодіжні «Інтернет кафе», вуличні ігротеки, профілактичні програми «Підліток-підлітку», «Ровесник-ровеснику» тощо).
У залежності від сфер діяльності спеціаліста можна визначити такі напрямками соціально-педагогічній діяльності:
- соціально-педагогічна діяльності з сім'єю (проблемною, віруючими батьками, з сім'єю, в якої є обдаровані або хворі діти);
- соціально-педагогічна діяльності в системі шкільної освіти;
- соціально-педагогічна діяльності в мікрорайоні;
- соціально-педагогічна діяльності в притулках;
- соціально-педагогічна діяльність в інтернатних закладах;
- соціально-педагогічна діяльності з важкими дітьми, з дітьми з «групи ризику»;
- соціально-педагогічна діяльності у виправних закладах;
- соціально-педагогічна діяльність як організація дозвілля.
Кожен напрям діяльності має відповідну методику, яка здійснюється за певним алгоритмом, має свою стратегію і тактику і своє спрямування. Однак спільним є логіка діагностики клієнта: вивчити, щоб знати; знати, щоб зрозуміти; зрозуміти, щоб допомогти.
Загальна концепція допомоги полягає:
1) у виявленні причин деформації в розвитку клієнта, пошук засобів і способів їх усунення, зміни середовища в інтересах клієнта;
2) розробки адекватної методики соціально-педагогічного процесу, який дозволить нормальному розвитку клієнта.
Організація допомоги повинна ґрунтуватися на положеннях ООН: загальній декларації прав людини і Конвенції про права дитини. Успіх допомоги можливий за умови об'єднання всіх суб'єктів в єдину систему, центром якої має стати соціальна, психологічна, соціально-правова, психолого-медико-педагогічна служба.
Використана література:
Шевців З. М. Основи соціально-педагогічної діяльності. Навч. посіб. / З. М. Шевців — К.: Центр учбової літератури, 2012. — 248 с. ; Богданова І. М. Соціальна педагогіка. Навчальний посібник — Харків: Бурун Книга, 2011. — 160 с.
Форма соціально-педагогічної роботи — варіанти організації взаємодії соціального педагога з клієнтами, спрямовані на створення умов для позитивної активності дітей і молоді, вирішення відповідних завдань соціалізації, надання допомоги та підтримки.
Одним з найбільш нерозроблених питань в теорії соціально-педагогічної роботи є класифікація форм роботи. До найбільш типових класифікаційних ознак слід віднести наступні:
за кількісним складом учасників (індивідуальні, групові, масові); за домінуючим засобом впливу на клієнта (словесні, практичні, наочні); за складністю побудови(прості, складні, комплексні); за провідним напрямом діяльності (інтелектуальні, спортивно-туристичні, трудові, художньо-естетичні, краєзнавчі, екологічні); за часом проведення(довгочасні, короткочасні); за місцем проведення (кабінетні, вуличні). Форми соціально-педагогічної роботи поділяються за класифікаційними ознаками:
Класифікайна ознака — Напрям виховної діяльності
Інтелектуальні (Конкурс знавців, олімпіада, брейн-рінг, бесіда, заочна мандрівка, вікторина.)
Художньо- естетичні (Концерт, вистава, бал, виставка творчих робіт)
Спортивно туристичні (Мала олімпіада, туристська сюїта, збір — похід, веселі старти.)
Трудові (Трудовий десант, трудова атака, День майстрів, фабрика Діда Мороза)
Класифікайна ознака — Кількісний склад учасників
Індивідуальні(з обмеж.кількістю учасників)- Бесіда, гра, творче завдання
Групові (у тому числі з розподілом на підгрупи) — Диспут, конкурс, рольова гра, прес — конференція, усний журнал
Масові — Свято, концерт, вогнище, тематичний день, фестиваль
Класифікаційна ознака — Домінуючий засіб виховного впливу
Словесні (Лекція, диспут, збори, прес конференція читання)
Практичні (Змагання, ярмарок, аукціон, похід)
Наочні (Конкурс творчих робіт, емблем, плакатів, газет)
Класифікаційна ознака — За місцем проведення
Кабінетні (Консультація, тренінг, тематичний вечір)
Вуличні (Рейд, ігротека, маніфестація, вулична хода)
Класифікаційна ознака — Складність побудови
Прості (Бесіда, диспут, вікторина, зустріч)
Складні (Усний журнал, свято, концерт, КВК)
Комплексні (Тематичний день, тематичний тиждень, місячник, фестиваль, акція)
Список використаних джерел:
1. Соціальна педагогіка: мала енциклопедія / За заг. ред. проф. І. Д. Звєрєвої. — К. : Центр учбової літератури, 2008. — 336 с. С. 319
2. Вайнола Р. Х. Технологізація соціально-педагогічної роботи: теорія та практика. Навчальний посібник / За ред проф. С. О. Сисоєвої − К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. − 134 с. С. 21
Вимоги до фахівця
Соціальний педагог, як фахівець повинен дотримуватись таких основних норм та правил: Толерантність — соціальний педагог повинен терпляче ставитися до своїх клієнтів і не виражати до них ні симпатії, ні антипатії. Конфіденційність отриманої інформації — соціальний педагог не має права розголошувати отриману інформацію про свого клієнта, про його проблеми та негаразди, окрім таких винятків: якщо ця інформація може нашкодити клієнту чи третій особіу; якщо ця інформація потрібна для проведення слідства; та інші випадки що передбачені чинним законодавством України. Професіоналізм фахівця — соціальний педагог повинен мати належну освіту та належний рівень кваліфікації щоб плідно працювати в своїй галузі. Також соціальний педагог повинен підвищувати та покращувати свій рівень професіональності вивчаючи нові і опрацьовуючи нові джерела і публікації, статті та видання які можуть покращувати його професіональний рівень. Для підвищення своєї професійності соціальний педагог повинен також проходити курси підвищення кваліфікації, які діють при навчальних закладах, які готують соціальних педагогів. Клієнтоцентризм'' — для соціального педагога інтереси клієнта повинні бути вище своїх власних інтересів.
Див. також Соціально-педагогічна робота Методи соціально-педагогічної роботи андрагогіка Соціокультурна функції освіти дорослих
Примітки
Джерела «Вісник психології і соціальної педагогіки». Література Все про соціальну роботу: навчальний енциклопедичний словник-довідник / Ред.-уклад. В. М. Піча ; Уклад. Н. М. Гайдук, Л. Є. Клос, О. Я. Бік. — 3-тє вид., перероб. і доп. — Львів: Новий Світ-2000, 2014. — 617 с. — (Вища освіта в Україні). — ISBN 978-966-418-213-0 Професійна підготовка соціальних педагогів до роботи зі сім'єю: досвід Німеччини : монографія / М. П. Дужа-Задорожна, М. С. Швед; Нац. ун-т "Львів. політехніка". - Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2016. - 289 c. - Бібліогр.: с. 205-233. Соціальна педагогіка: мала енциклопедія / За заг. ред. проф. І. Д. Звєрєвої. — К.: ЦУЛ, 2008. — 336 с. Соціальна педагогіка : підручник / М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, Ін-т соц. роботи та упр. ; за ред. А. Й. Капської. − 4-те вид., переробл. і доповн. − К. : Центр. учб. л-ри, 2009. − 487 с. − Бібліогр. в кінці розд. − ISBN 978-966-364-915-8.