Боліва́р — різновид крислатого капелюха-циліндра, названого на честь Сімона Болівара. Подібні капелюхи з'явилися наприкінці 1810-х років, максимуму своєї популярності досягли на початку 1820-х років.
У № 2 від 1825 року журналу «Московський телеграф» повідомляється, що «чорні атласні капелюхи, звані Боліваровими, виходять з моди, замість них носять капелюхи з білого гроденапля, також з великими полями». Капелюшки-болівари носили також і жінки. Про жіночі головні убори «з білого атласу» з такою назвою згадується в «Московському телеграфі» (№ 5 від 1825 роки).
У літературі Болівар з'являється в романі у віршах Олександра Сергійовича Пушкіна «Євгеній Онєгін» (1823—1831): Покамест в утреннем уборе, Надев широкий боливар, Онегин едет на бульвар И там гуляет на просторе, Пока недремлющий брегет Не прозвонит ему обед. Коментар самого Пушкіна: Капелюх . У перекладі — капелюх, як у Сімона Болівара, Визволителя Латинської Америки.
У романі «Знедолені» Віктор Гюго пише, що під час боротьби Болівара з Пабло Морильйо капелюхи з вузькими полями, так звані «Морільйо», носили роялісти, а ліберали — капелюхи з широкими полями — «болівари»В. Гюго. «Отверженные», ч. 1, кн. 5, гл. XII..
Сам Сімон Болівар на більшості портретів зображений не в крислатих капелюхах, а в двокутних, за модою свого часу. Швидше за все, такі капелюхи носив не сам Болівар, а його прихильники з числа сільського населення по боротьбі з іспанцями. Також варто відзначити, що наголос в імені знаменитого латиноамериканця ставиться на другому складі відповідно до норм його рідної мови.
Див. також Капелюх Панама (головний убір) Циліндр (головний убір)
Посилання