Борис Георгійович Татушин (; 31 березня 1933, Москва, РРФСР — 15 січня 1998, Москва, Росія) — радянський футболістта тренер. Олімпійський чемпіон 1956 року. Заслужений майстер спорту СРСР (1957; позбавлений звання в 1958, згодом відновлений).

Клубна кар'єра Вихованець московської команди «Буревісник». З 1951 року був гравцем московського «Спартака»Edelman, Robert (2009). Spartak Moscow: A History of the People's Team in the Workers' State. Cornell University Press. ISBN 978-0-8014-4742-6., разом з яким тричі вигравав чемпіонат СРСР (1953, 1956, 1958). Його швидкість і дриблінг на позиції правого вінгера не залишилися непоміченими, англійська преса охрестила Бориса «російським Стенлі Метьюзом». 26 травня 1958 року разом з гравцями збірної Стрельцовим та Огоньковим заарештований за звинуваченням у згвалтуванніWilson, Jonathan (2006). Behind the Curtain: Travels in Eastern European Football. London: Orion Books. ISBN 978-0-7528-7945-1., але незабаром з'ясувалося, що Татушин непричетний до злочину. Незважаючи на це, він був дискваліфікований.

Працював закрійником в ательє, також грав за аматорські колективи «Торпедо» (Карачарово) та «Труд» (Калінінград). У 1961 році йому дозволили повернутися в «Спартак», поновили звання заслуженого майстра спорту. Грати закінчив у 30-річному віці в Кишиневі.

Кар'єра в збірній У футболці національної збірної СРСР дебютував 8 вересня 1954 року в товариському матчі проти Швеції. Два роки по тому став переможцем Олімпійських ігро 1956 року, обігравши в фіналі Югославію. Борис вийшов у вище вказаному матчі в стартовому складі. Грав у кваліфікації чемпіонату світу 1958 року, але через арешт не зміг поїхати на фінальну частину турніру. Загалом у збірній провів 25 матчів, забив 7 м'ячів.

Переможець Спартакіади народів СРСР 1956 року в складі збірної Москви.

Кар'єра тренера У 1968 році закінчив школу тренерів при МОДІФК. З 1975 по 1977 рік тренував орловський «Спартак». Наступного року очолив новомосковський «Хімік». У 1980 році тренував владивостоцький «Промінь». Тренував також клубні команди в Істрі, Дедовську, Наро-Фомінську (1964-1974), «Алай» (Ош, Киргизька РСР, 1961 рік).

Нагороджений орденом «Знак Пошани».

Досягнення Олімпійський чемпіон: 1956 «Спартак» (Москва) Чемпіонат СРСР Чемпіон (3): 1953, 1956, 1958

Примітки

Посилання

Профіль гравця на сайті worldfootball.net Профіль гравця на сайті eu-football.info Профіль гравця на сайті olympedia.org Профіль на сайті footbook.ru Профіль гравця на сайті sports-reference.com (архівна версія) Профіль та біографія на сайті «Збірна Росії з футболу» Спортивный некрополь