Прогон був першим відомим по імені албанським правителем, архонтом фортеці Круя (сучасна Круя) та її околиць, відомих як Князівство Арбанон. Він правив між 1190 і 1198 роками. Наступниками Прогона стали його двоє синів, Джин та Димітрі.
Життя Землі якими правив Прогон були першою албанською державою в середніх віках.Clements 1992, p. 31 «By 1190, Byzantium's power had so receded that the archon Progon succeeded in establishing the first Albanian state of the Middle Ages, a principality»Pickard-Çeliku 2008, p. 16Norris 1993, p. 35 Мало відомо про архонта Прогона який був першим правителем Круї та її околиць,Fine, p. 51 між 1190 і 1198 рр.Frashëri 1964, p. 42 «The territories of this principality extended over the present- day districts of central Albania. Its capital was at Kruja. The first ruler of the Principality of Arberia was Archon Progon (1190—1198) about whose life and doings we know..» Фортеця Круя і її довколішні землі знаходились у власності родини Прогонів, тож після смерті Прогона їх успадкували його син Джин, а згодом і Димітрі.Anamali-Prifti 2002, p. 215 До 1204 року Арбанон був автономним князівством Візантійської імперії.Ellis, p. 134 Прогон згадується разом зі своїми двома синами у написі з монастиря Святої Марії в Тріфандіні на півночі Албанії.Curta, p. 340 Титул архонт яким послуговувався Прогон, як і титул Димітрія: пангіперсебастос вказують на їх залежність від Візантії.Abulafia, p. 780
Сім'я
Прогон (засновник), архонт Круї, правив у 1190—1198 Джин Прогоні, правив у 1198—1208 Димітрі Погоні, правив у 1208—1216, чоловік Комнени Неманіч, дочки сербського великого князя а згодом короля Стефана Неманича (правив 1196—1228).Jordan 2003, p. 114Frashëri 1964, p. 43Bogdanović-Samardžić 1990, p. 37: «Димитрије Прогон се назива „архонтом Арбанаса“ и ступа у међународне везе — са Дубровником, Венецијом и, најзад немањићком Србијом; ожењен је Комнином, кћерком Стефана Првовенчаног.» Цей шлюб призвів до союзу а згодом і васалації Князівства Арбанон Сербією на тлі конфлікту з Венеційською республікою.
Анотації
Примітки
Джерела
Kristo Frashëri (1964), The history of Albania: a brief survey. Publisher: s.n. John Clements (1992), Clements' encyclopedia of world governments, Volume 10, Publisher: Political Research, inc. Donald MacGillivray Nicol (1986), Studies in late Byzantine history and prosopography Volume 242 of Collected studies Variorum reprints ; CS242 Volume 242 of Variorum reprint. Illustrated edition. Variorum Reprints, ISBN 0-86078-190-9, 9780860781905 Donald MacGillivray Nicol (1957), The despotate of Epiros, Blackwell Thalóczy-Jireček-Sufflay (1913), Acta et diplomata res Albaniae mediae aetatis illustrantia: Collegerunt et digesserunt dr Ludovicus de Thalóczy, dr Constantinus Jireček et dr Emilianus de Sufflay, Volume 1, Editors: Lajos Thallóczy, Konstantin Jireček, Emil von Sufflay. Publisher: typis A. Holzhausen Anamali, Skënder and Prifti, Kristaq. Historia e popullit shqiptar në katër vëllime. Botimet Toena, 2002, ISBN 99927-1-622-3 The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest Author John Van Antwerp Fine Edition reprint, illustrated Publisher University of Michigan Press, 1994 ISBN 0472082604, 9780472082605 Fontes Fontes, Catholic Church. Pontificia Commissio Codici Iuris Canonici Orientalis Recognoscendo Author Catholic Church. Pontificia Commissio Codici Iuris Canonici Orientalis Recognoscendo Publisher Typis polyglottis Vaticanis, 1943 Zogo ve Atatürk Author Tayfun Atmaca Publisher Tayfun Atmaca, 2007 ISBN 975-94215-1-8, 9789759421519 David Abulafia, The New Cambridge Medieval History: c. 1198-c. 1300 Elsie, Robert (2003), Early Albania: a reader of historical texts, 11th-17th centuries, ISBN 978-3-447-04783-8, OCLC 52911172 Norris, H. T. (1993). Islam in the Balkans: religion and society between Europe and the Arab world. University of South Carolina Press. p. 35. ISBN 978-0-87249-977-5. Retrieved 15 March 2012. Arshi Pipa, Sami Repishti, Studies on Kosova, East European Monographs, 1984 Peter Jordan, Karl Kaser, Walter Lukan, Stephanie Schwandner-Sievers, Holm Sundhaussen, Albanien: Geographie — historische Anthropologie — Geschichte — Kultur — postkommunistische Transformation, Peter Lang, 2003 Steven G. Ellis, Lud'a Klusáková, Imagining frontiers, contesting identities