Христо Цанков (літ. псевд. — Дерижан; 24 березня (6 квітня) 1888 — 23 травня 1950) — болгарський письменник, поет, літературний критик, драматург, публіцист і театральний діяч.
Біографія Народився в Габрово. Навчався в Левському та Ямболі, а потім здобув середню освіту в Старій Загорі, Пловдиві і Софії. Вивчав філософію та педагогіку в Софійському університеті. Був редактором газет «Училищен труд» у Пловдиві, 1906 р., «Порой» у Софії, 1908. У 1920 працював художнім секретарем, а з 1920 по 1923 р. — директором Національного театру. У 1932—1934 рр. — начальник управління праці в Міністерстві торгівлі, промисловості та праці Болгарії. Був головним редактором журналу «Сімейство» та газети «Земя». Він є редактором журналу «Театр і опера». Співпрацює з журналами «Болгарська колекція», «Просвета», «Нова балканська трибуна», «Знання», «Літературне життя» та газетами «Літературний голос» та «Нива». Був членом Спілки болгарських письменників.
Творчість Він є автором віршів, оповідань, повістей, романів, критики. Перекладав вірші японських поетів, Тараса Шевченка.
«Сміх і любов» (1907) «Самодівське джерело» (дитяча оперета на 3 картини, лібрето, 1912) "Кров'ю та вогнем. 1912—1916 " (вірші, 1917) «Мої знайомі. Маски та профілі» (критичні дослідження, 1920) «Десь далеко» (вірші, 1926) «Дорога через гори» (новели, 1926) «Дяволска броеница» (оповідання, 1935) «Попередник» (новела, 1935) «Новели» (1937) Світ у сонетах (вірші, 1938) «Я тікаю від жінки» (роман, 1940) "Карнавал. Прислів'я, притчі, думки та фрагменти "(1943) Співак села Цанко Церковський (1946) «Театр цирку „Нубійський лев“» (комедійний роман для підлітків, 1947)
Джерела О. Шпильова.
Посилання Цанков Христо