Забарвлення котів спочатку було досить різноманітним. Пояснювалося це тим, що дикі кішки — хижаки. Для вистежування здобичі їм було необхідно маскуватися під навколишнє середовище. З часом одомашнених кішок стали селекціонувати, і кількість забарвлень збільшилася. На даний момент поняття забарвлення охоплює:

колір шерсті кішки; різні ступені забарвленості шерсті; малюнок на шерсті.

Про пігменти Забарвлення шерсті, шкіри та очей кішки обумовлене присутністю в них пігменту меланіну. Меланін розташовується в тілі волосся у вигляді мікроскопічних гранул, які розрізняються за формою, розміром і кількістю, що і викликає відмінності в забарвленні. Існують два хімічних різновиди меланіну: еумеланін (eumelanin) і феомеланін (phaeomelanin). Гранули еумеланіну сферичні і поглинають майже все світло, даючи чорну пігментацію. Гранули феомеланіну довгасті (еліпсоїдної форми) і відбивають світло в червоно-жовто-помаранчевому діапазоні.

Еумеланін відповідає за чорне забарвлення (і його похідні — шоколадне, циннамон, блакитне, лілове, фавн), а феомеланін — за руде (кремове). Ген, який відповідає за прояв рудого (О — Orange) або чорного (о — не Orange), розташований в X-хромосомі, тобто успадкування забарвлення зчеплене зі статтю. Кішки мають дві X-хромосоми і, відповідно, три варіанти забарвлення:

ОО — червоний, оо — чорний, Оо — черепаховий (червоно-чорний).

У котів одна X-хромосома і, залежно від того, який алель вона несе (О або о), кіт буде рудим або чорним. Черепахове забарвлення у котів з'являється тільки у разі генетичних порушень, і такі коти в переважній більшості випадків стерильні.

Таким чином, успадкування ознак, гени яких розташовані в X- або Y-хромосомі, виявляється зчепленим зі статтю. Гени, які локалізовані в X-хромосомі і не мають алеля в Y-хромосомі, передаються від матері синові, зокрема, рудий кіт не може народитися у чорної кішки, і навпаки, руда кішка не може народити кота чорної серії.

Для опису забарвлення застосовується комбінація рядкових латинських букв і цифр. Буква визначає забарвлення, цифра — малюнок на шерсті.

Біле забарвлення Білий колір — це повна відсутність пігментації. У кішок суцільна біла шерсть може отримуватися у трьох різних випадках:

а. Білий альбінос у кішок проявляється під дією рецесивних генів альбінізму зa (альбінос з блакитними очима) або c (альбінос з червоними очима).

б. Суцільні білі плями проявляються під впливом фактора білих плям (S), який домінує не повністю, схильний до полігенетичних модифікацій, і зазвичай призводить до того, що кішка пофарбована в білий колір не вся. Однак, плями можуть розташовуватися настільки щільно, що тварина виглядає геть білою. Білі плями описуються в наступних розділах.

в. Панівний білий — ця мутація пригнічує всі інші гени пігментації і призводить до появи білого забарвлення шерсті і блакитного кольору очей. Як і випливає з назви, це — ефект панівного гена білого кольору (W). У разі панівного білого гени інших кольорів і малюнків хоч і присутні, але вони повністю приховані. Єдиний спосіб визначити основний генотип на практиці (до появи провести генетичний аналіз на визначення генотипу кішки) — схрещування з кішками добре відомого генотипу. Схрещування двох панівних білих зазвичай призводить до появи повністю білих кошенят, але якщо обоє батьків — гетерозиготні (W/w), то у деяких кошенят основні кольори можуть проявлятися. Якщо генотип білих батьків не відомий з родоводу або пробних схрещувань — результат в'язки непередбачуваний.

Панівний білий трапляється у різних порід. Іноді білі орієнтальні кішки розглядаються деякими асоціаціями як окрема порода. У панівного білого кольору блакитний колір очей набагато більш глибокий, ніж у альбіносів, і це вважається хорошою ознакою. Кращий синій колір очей відзначають у повністю білих Східних орієнтальних кішок, що несуть в собі пригнічений ген шоколадного кольору.

Глухота у кішок пов'язана з генами плямистості (S) і з панівним білим (W), але не з геном альбінізму (c/c або cа/ca).

Агуті і не-агуті Забарвлення кішок дуже різноманітні. Одні кішки пофарбовані рівномірно — це так звані суцільні забарвлення, або соліди. Інші кішки мають виражений малюнок — у вигляді смужок, кіл. Цей малюнок називається теббі (таббі). Теббі проявляється на шерсті завдяки домінантному гену А — агуті. Цей ген забарвлює кожну волосину кішки в темні і світлі поперечні смужки, що рівномірно чергуються.

У темних смужках концентрується більша кількість пігменту еумеланіну, у світлих — менша, причому пігментні гранули подовжуються, отримуючи еліпсоподібну форму і розташовуються рідко по довжині волосся. Але якщо в генотипі тваринного чорного забарвлення з'являється гомозиготна алель (аа) — не-агуті, малюнок теббі не проявляється і забарвлення виходить суцільним.

Такий вплив одних генів на інші, неалельні з ними гени, називається епістазом. Тобто алель (аа) має епістатичний вплив на гени теббі, вона їх пригнічує, маскує, не дає проявлятися. Разом з тим вплив алелі (аа) не поширюється на ген О (Orange). Тому кішки рудого (або кремового) забарвлення завжди мають відкритий малюнок теббі, а суцільне руде забарвлення у кішок виходить шляхом племінної роботи заводчика, коли ведеться відбір на більш широкі темно-забарвлені смуги, близьке розташування яких людським оком сприймається як суцільний рудий окрас.

Таким чином, усі кішки — теббі, але не всі — агуті. Підтвердження того, що всі кішки мають теббі у своєму генотипі — залишковий «примарний» дитячий теббі у багатьох кошенят. Цей залишковий теббі у кішок суцільного забарвлення йде, кішка линяє, шерсть змінюється і стає рівномірно забарвленою.

Тикінг і теббі

Агуті — явище зонованого фарбування волосся. Кожна волосина розділена на кілька зон, кожна з яких забарвлена різною мірою: одні зони пофарбовані більш інтенсивно, інші — менше або не пофарбовані зовсім. До групи агуті-забарвлень у кішок ставляться окраси теббі, затушовані, «шиншила». Агуті-окраси трапляються у багатьох видів тварин: зайці, піщанки, шиншили, морські свинки та ін. Теббі — малюнок на шерсті. Всі теббі мають тонкі лінії на морді, що виразно обводять очі і утворюють літеру «М» на лобі. Прийнято вважати, що теббі — це початкове забарвлення кішок, тому інакше його називають «диким забарвленням», тобто характерним дрібним диким котячим. Теббі-макрель — смугасте «тигрове» забарвлення, малюнок у вигляді паралельних вертикальних смуг. Класичний теббі, мармуровий теббі — широкі спіральні смуги на боках, нагадують мармурові розводи, три смуги вздовж хребта, плямистий живіт, смуги на задніх лапах і смуги у вигляді кілець. Плямистий теббі — рівномірно розташовані дрібні плями по всьому тілу. Плями можуть бути у вигляді переривчастих смуг. Тикований теббі, абісинський теббі або агуті-теббі — без смуг або плям на тілі, але з малюнком на морді і агуті по тілу. Таке забарвлення характерне для породи абісинських кішок.

Група суцільних (solid) забарвлень

Чорний — чорне забарвлення, з добре профарбованим волоссям до коренів, без малюнка і світлих плям. Блакитний — сірий відтінок шерсті, чистий і рівномірний, без відтінків і волосин іншого кольору. Мочка носа і подушечки лап блакитно-сірі. Шоколадний — темно-коричневий окрас шерсті. Мочка носа і подушечки лап того самого відтінку. Черепаховий — випадкові плями по всьому тілу червоного і чорного кольорів. Червоний — темно-рудий окрас, з добре забарвленим волоссям до коренів, без малюнка і світлих плям. Мочка носа і подушечки лап — цегляно-червоні. Кремовий — рівномірне забарвлення, без будь-яких слідів і плям. Кремовий колір покриває кожну волосину рівномірно до самого кореня. Мочка носа і подушечки лап рожеві. Блакитно-кремовий черепаховий — світло-блакитний і кремовий кольори перемішані по всьому тулубу й кінцівках. Мочка носа і подушечки лап рожеві, блакитно-сірі або рожеві з блакитнувато-сірими цятками.

Рябі забарвлення

Рябе забарвлення є проявом фактора білої плямистості, чи інакше пегості. Для рябих забарвлень характерне розташування забарвлених плям на білому тлі. В залежності від ступеня прояву генів білої плямистості розрізняють такі забарвлення: Ван — (максимальний ступінь) весь білий і з пофарбованим хвостом і 1–2 невеликими пофарбованими плямами на голові вище рівня очей і нижче вух. Також може бути присутнім невелика забарвлена пляма в області плечей і невеликі плями на тильних сторонах кінцівок. Арлекін — в основному білий з кількома невеликими пофарбованими плямами, розташованими на тілі і кінцівках. Біколор — велика частина шкурки темна, а менша частина — нефарбована, біла, у невизначеному співвідношенні. Серед біколорів можна виділити забарвлення: З білими «рукавичками» З білим медальйоном (плямою на грудях) З білими ґудзиками (маленькими цятками) Смокінг (таксидо) (білі плями на грудях і лапах, іноді на голові) Міттед (з медальйоном, ґудзиками й рукавичками) «Кепка» і «сідло» (кольоровими є тільки пляма, що охоплює вуха й верх голови, і плями, що охоплюють хвіст і задню верхню частину тіла) Сейшельське (є три види цього рябого забарвлення; при цьому забарвленні кольорові плями є тільки на голові, лапах і спині, хвіст повністю пофарбований) Сороче — кольорові плями на голові і спині. Каліко — поєднання черепахового забарвлення з білим, при цьому білий колір переважає. У побуті таких кішок також називають триколірними.

Сріблясті (silver) забарвлення Група сріблястих кольорів характеризується висвітленням певної зони кожної волосини до білизни. Висвітлення обумовлено впливом домінантного гена сріблястості I.

Димчастий (дим) — приблизно половина довжини кожної волосини пофарбована, а інша частина — біла. Димчасті кішки — не-агуті, тобто володарі рецесивного гена а, що виключає малюнок. Залишкові смуги — «муар» — для димних кішок вважаються дефектом забарвлення. Виділяють 5 видів диму (за забарвленням кінчика волосини): чорний, блакитний, шоколадний дим, ліловий, червоний.

Нижче представлені забарвлення кішок, що несуть ген сріблястості і є носіями гена агуті А, який дозволяє прояв таких малюнків:

Сріблястий теббі — малюнок на повністю білому тлі. Кожна волосина при цьому пофарбована зонально: більш світлі смуги висвітлені до білизни, більш темні — зберігають початковий колір. Затушований — 1/3 кінчика волосини пофарбована, вся інша частина біла. Шиншила — 1/8 кінчика волосини пофарбована, вся інша частина біла.

Акромеланістичні забарвлення

Колорпойнт (від — колір і — точка, кінчик) — належить до групи акромеланістичних (температурно залежних) забарвлень і є однією з форм альбінізму. Для цієї групи забарвлень характерні слабко забарвлене, світле (від білого до кремового) тіло і більш темні лапи, хвіст, морда і вуха. Розрізняють такі різновиди пойнт-забарвлення: Сіл-пойнт (від — тюлень) — дуже темний сірий, майже чорний колір; Блю-пойнт — «блакитний» (темно-сірий); Ред-пойнт — «червоний» (рудий); Шоколад-пойнт — коричневий; Крем-пойнт — кремовий; Торті-пойнт — черепаховий; Теббі-пойнт — смугастий; Лайлак-пойнт — «рожевий» (сіро-рожевий).

Див. також

Породи кішок Триколірна кішка

Примітки

Посилання

«Пігментогенез і генетика забарвлень» — В. Шустрова, Кішки. Генетика та племінне розведення.