V століття V століття — виникло постійне слов'янське поселення в околицях сучасної площі Різні у Львові.

X століття X — XII століття — давньоруське поселення на Замковій горі.

XIII століття 1238—1264 — правління князя Данила Романовича (після 1253 — короля Данила) у Галицько-Волинському князівстві. 1247 — імовірний рік заснування міста Львова. 1250 — заснування храму св. Івана Хрестителя. 1256 — перша літописна згадка про Львів. 1259 — руйнування дерев'яних укріплень Львова на веління ординського воєначальника Бурундая. 1264—1301 — Правління короля Лева Даниловича. 1270 — відбудова міських укріплень, Високого та Низького замків. Побудова королем Левом «нового міста» — сучасного Середмістя в околицях площі Ринок. 1272 — Львів — столиця Королівства Русі. 1283, 1287 — оборона Львова від військ хана Тула-Буги.

XIV століття 1301—1308 — Правління князя Юрія І Львовича. 1303 — заснування Галицької церковної митрополії. 1323 — загибель князів Андрія II та Лева II Юрійовичів. 1323—1339 — правління Юрія II Болеслава Тройденовича. 1340 — отруєння короля Юрія II Болеслава (імовірно, у соборі святого Юра). Грабіжницькі походи Казимира III на Львівську землю, здобуття та пограбування замку (2 корони, престол, обсаджений золотом, княжий плащ, дорогі хрести тощо), спалення міста, яке не відбудовували. 1340—1345 — правління боярина Дмитра Детька. 1341 — . 1349—1387 — Львів як столиця Галицько-Волинського князівства перебуває у складі Польщі та Угорщини. 1351 — Казимир III Великий поповнює варту Львова тевтонською залогою. Львів відбиває облогу Любарта. 1351 (1353) — Любарт захоплює та спустошує Львів. 1351 — призначений перший львівський староста — Отто з ПільчіUrzednicy wojewodztwa ruskiego XIV—XVIII ww. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1987. — S. 148. . 1356, 17 червня — Львів отримує привілей магдебурзького права, наданий польським королем Казимиром IIIAkta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Aleksandra hr. Stadnickiego / Wyd. staraniem Galicyjskiego Wydziału Krajowego. — Lwów: Księgarnia Seyfartha i Czajkowskiego, 1872. — Т. 3. — S. 13—18. Zubryćkyj D. Kronika miasta Lwowa…. — S. 36.. Населення міста налічує близько 5 тис. осіб. 1360-ті роки — початок будівництва Вірменської церкви. 1370—1387 — Галичина у складі Угорського королівства. 1372—1379 — правління князя Володислава II Опольського. 1377 — тевтонці будують перший шпиталь у Львові імені св. Єлизавети. 1378 — в місті розташували угорську залогу. 1381 — перша документальна згадка про львівську ратушу. 1387 — анексія Галичини і Львова Польським королівством (до 1772 р.) 1387 — королева Ядвіга надала право складуBaliński М., Lipiński T. Lwów // Starożytna Polska pod względem historycznym, пeograficznym i statystycznym opisana . — Warszawa: nakład i druk S. Orgelbranda, 1845. — Т. II. — Cz. 2. — S. 552. . 1399 — у місті була руська церкваZubryćkyj D. Kronika miasta Lwowa…. — S. 63..

XV століття 1404 — встановлено годинник на ратуші. 1407 — король Владислав II Ягайло перебував у Львові та інших містах «Русі»Zubryćkyj D. Kronika miasta Lwowa…. — S. 73.. 1410 — військо Львова з іншими галицькими хоругвами бере участь у Грюнвальдській битві (Леопольська хоругва). 1410 — на площі Ринок кинули в багно 52 бойові прапори Тевтонського ордену, захоплені під час Грюнвальдської битви. Перебування полонених хрестоносців у Високому Замку. 1425 — встановлено дерев'яний (потім кам'яний) стовп ганьби на площі Ринок (нині квітник на західній стороні). 1434 — утворення Руського воєводства з центром у Львові. 1437, 4 вересня — князь Свидригайло уклав в місті «провізоричну» угоду з «польськими панами», за якою олеський староста Ян з Сєнна і Олеська та Вінцентій з Шамотул зайняли ЛуцькSpieralski Z. Jan z Sienna i Oleska (2. poł. XV w.) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — T. X/3. — Zeszyt 46. — S. 476. . 1439  — перша згадка про Львівське братство. 1439 — під час голоду та мору в Польщі король з двором проживав у місті. 1440 — король засвідчив свій борг місту у 950 гривень, який наказав сплатити. 1444 — Владислав III Варненчик дарував Суду Львівського магістрату право ловити по всій руській землі злочинців, вбивць та злодіїв, судити і карати їх. 1445 — завершення будівництва оборонних веж Високого муру. 1438, 1498 — напади татарських і турецьких військ. 1452 — площа Ринок і головні вулиці були забруковані. 1460 — згадка про друкарню Степана Дропана. Проте його друки не дійшли до наших днів. 1460, квітень — приїзд до міста короля через гострий конфлікт міщан зі старостою Анджеєм Одровонжом, який вислухав міщан та їх протекторів — Станіслава з Ходча, Юрія Струмила, архієпископа РКЦ Григорія Сяноцького затвердив давні права городянKiryk F. Odrowąż Andrzej // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1978. — T. XXIII/3, zeszyt 98. — S. 542—543. . 1460, 3 вересня — між міщанами та старостою А. Одровонжем було складено угоду, в якій він обіцяв не шкодити містуKiryk F. Odrowąż Andrzej… — S. 543.. 1464, 13 грудня — створено «конфедерацію міста Львова» проти старости А. Одровонжа на чолі з Юрієм Струмилом. 1479, 1494 — Великі пожежі міста. 1489—1491 — реконструкція ратуші.

XVI століття 1509 — Облога міста Богданом III Сліпим з волохами, татарами, турками, які спалили костел св. Анни (на місці теперішньої церкви Анни) 1509 — король вирішив на користь латинських архієпископів Львова суперечку Бернарда Вільчека з руським воєводою Яном Одровонжом щодо права призначати намісника Львівського православного митрополитаPociecha W. Chodecki Otto, h. Powała (†1534) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: PAU, 1937. — T. III/1, zeszyt 11. — S. 351. 1511 — облога міста Богданом III Сліпим. 1511 — Велика пожежа в місті, вилив Полтви. 1514, червень — паводок на Полтві. 1517 — за твердженням Д. Зубрицького, цим роком датується останній міський акт, написаний німецькою мовою. 1519, 5 березня — вальний сейм прийняв Статут львівських вірмен, який пізніше затвердив король. 1521 — Скарга православних міщан королю через заборону переходити через Площу Ринок зі святими дарами, запаленими свічками та під час похоронів. Король дозволив проходи без співу та запалених свічок (потім міщани не зважали на це). 1524, літо — під час нищівного нападу татар великий гетьман коронний Миколай Фірлей знаходився в місті, висилаючи лише невеликі загони проти нападниківPociecha W. Firlej Mikołaj z Dąbrowicy h. Lewart (†1526) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T. VII/1, zeszyt 31. — S. 10. . 1527 (початок червня) — найбільша міська пожежа знищила готичний Львів. 1538 — на вимогу короля львівський староста Микола Гербурт з Однова керував зміцненням мурів замку ЛьвоваCynarski S. Herburt Odnowski Mikołaj h. własnego (zm. 1555) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961. — T. IX/3, zeszyt 42. — S. 446. . 1538, 4 квітня — король видав привілей стосовно прав львівського старости. 1540 — Рада міста заборонила дерев'яне будівництво. 1541, 2 липня — король видав остаточний привілей стосовно прав львівського старости, за яким він мав право обирати так званого королівського бурмістра з 6-ти урядуючих райців. 1542—1544 — створення перших братств. 1547 — Йоб Братфуш (Претфус), агент Яна Амора Тарновського, купив у львівських міщан Вольфа та Януша Шольців, Георга Ґансборна «pro sua necessitate» 21 віз «броні січної», 17 возів «залізива», 115 штук «броні пальної», аркебузу, ручні мушкетиŁoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku. — Lwów: Gubrynowicz i Schmidt, 1890. — S. 33. 1553 — закінчення тривалого судового процесу між львівським старостою Миколаєм Гербуртом та міськими владою, цехами (програш старости). 1564, 5 травня — страта Штефана Томші. 1572—1629 — будівництво Успенського ансамблю, що складається з вежі-дзвіниці, Успенської церкви та каплиці Трьох Святителів. 1572 — король Сигізмунд II порівняв у правах русинів з поляками та іншими міщанами-католиками, привілей підтвердили 2 наступні короліZubryćkyj D. Kronika miasta Lwowa…. — S. 201.. 1572 — Костянтин Корнякт перестав бути державцем міської пивниціUrban W. Korniakt (Korniat, Korneadi, Korneades, Carneadi, Coretho, Carinacto) Konstanty h. Crucini (ok. 1520—1603) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIV/1, zeszyt 60. — S. 83. . 1574 — Іван Федорович видає у Львові «Апостол» і «Буквар». 1577 — створено колегію 40 мужів. бл. 1578 — Баторій привілеєм дозволив русинам міста продавати тільки малі обсяги товарів під час ярмарків, заборонивши це робити в інші дні, заборонив володіти шинками, право пропінаціїZubryćkyj D. Kronika miasta Lwowa…. — S. 202.. 1578 — весною король Баторій прибув до міста, перебував тут 4 місяці, місто мало сумний вигляд. 1578, 16 червня — страта Івана Підкови, під час події зламався дах над передсінком ратуші. 1579, 28 червня — Барсумас Богданович отримав підтвердження короля на посаду вірменського єпископа. 1582 — страта господаря Молдови Янкула. 1585 — створено школу при Львівському братстві. Її пройшли гетьман Петро Сагайдачний, митрополит Петро Могила та ін. 1586 — затверджено статут Успенського братства. Надання права Ставропігії. 1586 — Папа Сикст V подарував місту частину свого герба — 3 пагорби з 8-променевою зіркою над ними. 1588 — урочистості на Площі Ринок з нагоди коронації Сигізмунда III Вази, брали участь 1700 козаків Костянтина Ружинського. 1591 — засновано друкарню Львівського братства. 1594 — до стіни однієї з середринкових кам'яниць прикріпили довгий ланцюг з обручем, в який заковували сварливих жінок. 1594—1595 — процес Львівського братства з магістратом Львова за право дзвонити. 1595 — заборона магістратом православним міщанам святкових та похоронних переходів через Площу Ринок; замкнення у в'язниці найвизначніших братчиків після невиконання рішення. 1599, 27 серпня — в будинку Ставропігії відбулися збори делегатів всіх львівських православних церковних братств; вирішили накласти на всіх міщан-українців податок для ведення процесу з магістратом Львова, щоб відновити рівноправність з іншими міщанами.

XVII століття 1604, 16 травня (в неділю)  — бурґомістр Львова Якуб Вьотеський влаштував бенкет для організаторів приватного українсько-польського війська яке 20 червня 1605 року захопило Москву. Початок XVII століття — населення Львова налічує 17-20 тис. осіб. 1605 — розряд блискавки потравив у хрест на Княжій горі. 1606 — засновано Єзуїтську колегію. У ній навчалися гетьман Богдан Хмельницький та князь Ярема Вишневецький. 1617—1619 — реставрація ратуші. 1620—1623 — «чорне чотириріччя», вимерли 2/3 населення. 1622 — Мартин Кампіан на запит міської ради отримав під особистий нагляд дохід з податків від виробництва горілки — «горілчане», який зобов'язався збільшити; брав за це 10 % винагороди. 1623 — Боїм Павло Юрій разом з іншими райцями-резидентами ухвалили рішення фундувати вівтар св. Роха в латинській катедріPolaczkówna H. Boym Paweł Jerzy (1581—1641) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1936. — T. II/1, zeszyt 1. — S. 382. . 1623 — М. Кампіан отримав необхідну для цього згоду короля та додатковий податок — «гайдучне» — для найму корогви гайдуків; з цієї пори корогва підпорядковувалась особисто йому, кілька років була пострахом міста та околиць. 1625 — М. Кампіан, незважаючи на протести частини міщан через ймовірне подальше зростання йому заборгованості, розпочав будівництво нових фортифікаційKowalska H. Kampian (Campianus, Novicampianus) Marcin (ok. 1574—1629) // Polski Słownik Biograficzny (reprint 1990): Kraków, 1964—1965. — T. XI. — S. 593.