Еріх Отто Людвіг Бушенгаген (; 8 грудня 1895, Страсбург — 13 вересня 1994, Кронберг) — німецький воєначальник, генерал піхоти вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
Біографія Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив у частинах зв'язку та Імперському військовому міністерстві. З 6 жовтня 1936 по 12 жовтня 1937 року — командувач військами зв'язку 3-го військового округу. З 1 березня 1938 року — командир 5-го мотопіхотного полку, з 10 серпня 1939 року — начальник штабу 21-го армійського корпусу, з 1 квітня 1940 року — 21-ї групи. Брав активну участь в розробці і здійсненні операції із захоплення Данії та Норвегії. З 19 грудня 1940 по 15 квітня 1942 року — начальник штабу армії «Норвегія». З 18 червня 1942 року — командир 15-ї піхотної дивізії. Учасник Німецько-радянської війни. З 20 листопада 1943 року — командир 52-го армійського корпусу. 12 жовтня 1944 року взятий в полон радянськими військами в Молдавії. 22 червня 1950 року засуджений військовим трибуналом до 25 років таборів. 8 жовтня 1955 року переданий владі ФРН і звільнений.
Звання
Фанен-юнкер (9 березня 1914) Фенріх (26 жовтня 1914) Лейтенант (27 січня 1915) — патент від 23 червня 1913 року. Оберлейтенант (18 жовтня 1918) Ротмістр (1 грудня 1925) Майор (1 квітня 1933) Оберстлейтенант (1 жовтня 1935) Оберст (1 березня 1938) Генерал-майор (1 серпня 1941) Генерал-лейтенант (10 липня 1943) Генерал піхоти (20 лютого 1944)
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу (22 листопада 1914) 1-го класу (7 жовтня 1917) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою (16 червня 1918) Почесний хрест ветерана війни з мечами Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) 1-го класу (9 березня 1939) Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град» Орден Меча, командорський хрест (Швеція; 6 грудня 1938) Застібка до Залізного хреста 2-го класу (17 вересня 1939) 1-го класу (26 вересня 1939) Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами (Фінляндія; 26 жовтня 1941) Німецький хрест в золоті (19 липня 1942) Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям лицарський хрест (5 грудня 1943) дубове листя (№521; 4 липня 1944) Відзначений у Вермахтберіхт (12 травня 1944)
Література
Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2 Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002 Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9 Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1997. Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001