Олег Опанасович Здиховський ( 5 жовтня 1914, Москва — 6 червня 1979, Миколаїв) — український радянський скульптор; член Спілки художників України з 1962 року.
Біографія Народився року в місті Москві (нині Росія). Після закінчення школи і робфаку протягом 1931—1934 років навчався у Ворошиловградській художній школі, був учнем М. К. Левченка, Є. М. Шуйського.
Здобувши освіту працював спочатку у Луганському театрі опери та балету завідувачем бутафорського цеху, а протягом 1938—1941 років — художником-оформлювачем, декоратором в Сталінському оперному театрі. В роки німецько-радянської війни був в евакуації в Киргизькій РСР.
У 1944 році повернувся в Україну. До 1952 року працював у Станіславі, 1952 року переїхав до Миколаєва. Був одним із засновників Миколаївського товариства художників. Протягом 1959—1962 років — директор Миколаївського художнього фонду. Мешкав у Миколаєві, в будинку на вулиці Робочій № 10. Помер у Миколаєві 6 червня 1979 року.
Творчість Працював в галузі станкової та декоративної скульптури. Автор скульптурних портретів, пам'ятників, меморіалів. Серед робіт: композиції
«Народний герой Буковини Лук'ян Кобилиця» (1949, гіпс, Чернівецький художній музей; 1960, гіпс); «Олекса Довбуш» (1950, гіпс, Чернівецький художній музей); «Скрипалька» (1962); «Буковинський кобзар» (1963); «Життя врятовано» (1965, склопластик, Миколаївський художній музей); </div> портрети
учасника повстання на панцернику «Князь Потьомкін-Таврійський» І. Корольова (1954, гіпс тонований; Бердянський художній музей), захисника Берестейської фортеці О. Й. Симоненка (1957, гіпс тонований; 1960, оргскло, Миколаївський художній музей); «Микола Римський-Корсаков» (1963, штучний камінь); «Композитор Микола Аркас» (1963—1964, граніт, оргскло; Музей театрального, музичного та кіномистецтва України); революціонера Івана Чигрина (1963—1964, штучний камінь); «Юрій Федькович» (1965, штучний камінь); «Студент» (1967, склобетон); «Рибалка» (1968, склобетон); чекіста Лягіна (1971, штучний камінь); </div>
пам'ятники погруддя адмірала Степана Макарова (1954, граніт, бетон); Костянтину Ольшанському в Миколаївському морському порту (1964); поету Олексію Гмирьову в Миколаєві (1968, бронза, граніт); погруддя революціонера Івана Чигрина в Миколаєві (1966, граніт, бронза); лікарю, засновнику епідеміології Данилу Самойловичу (1968); Феклі Бармашовій у селі Білозірці (1969, бронза, граніт); меморіальний комплекс жертвам фашизму в Миколаєві (1969); підпільникам Миколаєва у Миколаєві (1969, граніт, мідь); меморіал «Богатирі-танкісти» — Героям Радянського Союзу у Новому Бузі (1974, штучний камінь); російським адміралам Федору Ушакову та Григорію Бутакову у Миколаєві (1978); воїнам-визволителям с. Білозірка Вітовського району Миколаївської області; учасникам Березнегувато-Снігурівської операції. Також, у станіславський період життя, створив пам'ятники письменникам Василю Стефанику та Юрію Федьковичу, народним героям-опришкам Олексі Довбушу та Лук'яну Кобилиці, вченому-окулісту Володимиру Філатову, партизанові-ковпаківцю Семену Руднєву.
Брав участь у виставках з 1947 року, всеукраїнських — з 1954 року, всесоюзних — з 1957 року. Персональні виставки відбулись у Миколаєві у 1962, 1968, 1974, 1977 роках.
Відзнаки Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР (1960); Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».
Примітки
Література Здиховський Олег Опанасович // ; Здіховський Олег Опанасович // ;