Чорнокінці (також ЧорнокунціГрушевський, М. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західної України (1905 р.), № 15; ) — колишнє село в Україні, нині — частина сіл Малих та Великих Чорнокінців Тернопільської области.
Топоніміка Микола Крикун подає наступні варіанти назв с. Чорнокінці, зафіксовані у хронологічному порядку у відповідних джерелах: Малі Чорнокінці Czarnokonce, с. — Кам'янецька земська книга 1625, 1647; Czarnokonce, с. — Подимний реєстр 1629, 1650, 1661, 1667; Czarnokonce, с. — Поголовний реєстр 1662; Czarnokonce, с. — Комісарський реєстр 1678; Czernakouce, с. — Боплан; ęornokofęi Veliki, с. — Кам. д. 1681.
Від кінця XVIII ст. с. Великі Чорнокінці.
Великі Чорнокінці Czarnokonce, с. — Кам'янецький дефтер 1681 (ęornokofęi); Czarnokonczyki, с. — Подимний реєстр 1728; Czarnokonczyki, с. — Візит, греко-католицької парафії 1730-1731; Czarnokonczyki, с. — Візит, римо-католицької парафії 1741; Czarnokonczyki, с. — Перепис єврейського населення 1765; Czarnokonce Małe, с. — Список поселення 1785.
Нині с. Малі Чорнокінці.
Історія 17 липня 1413 p. Ягайло надає шляхтичу Андрію з Бапшина с. Чорнокунці й Криве в Скальськім повіті.
20 квітня 1440 р. польський король Владислав III записав подільському підкоморію Янушу Кірдеєвичу 150 гривень на селі Давидківці на р. Ночлава у Скальському повіті, селах Чорнокінці та Juliassowcze у Кам’янецькому повіті Подільської земліМихайловський, В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава 3 (1434 — 1444 рр.). — Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8—9, с. 254.
У багатотомному виданні актових джерел, які перебували в архіві монастиря отців Бернардинів у Львові, є згадка про село Чорнокунці. Згідно акту від 16 липня 1449 року, який зареєстрували в Теребовлі, Зимгунд Кердей отримав вищезгадане село.Akta grodzkie i ziemskie. — T. XII. — № 2528. — S. 218.
Військовий злочин стався в Чорнокінцях у 1919 році, де польські війська розстріляли трьох українських селян і єврея Фінка, тому що його сини служили в Українській Галицькій Армії.
Станом на 1 січня 1967 р. село іменується, як ЧорнокінціУкраїнська РСР. Адміністративно-територіальний устрій на 1 січня 1967 р. — К.: Політвидав, 1969 р..
25 квітня 1988 р. рішенням Тернопільської обласної Ради народних депутатів відновлено села Великі Чорнокінці і Малі Чорнокінці, раніше об'єднані в одне село Чорнокінці.
Примітки
Джерела Крівава Книга Ч. 1. Матеріяли до польської інвазії на українські землі Східної Галичини 1918/1919 року.