Анахарсіс Клоотс (, справжнє ім'я Жан-Батист (), ім'я Анахарсіс прийняв, захопившись ідеями античності, 24 червня 1755, замок Гнаденталь, поблизу Клеве — 24 березня 1794, Париж) — політичний діяч і революціонер часів Великої французької революції; філософ-просвітитель, активний публіцист. Мав титул прусського барона.

Походження і життя в роки, що передували Французькій революції Батько Жана-Батиста, барон Томас Франсуа Клоотс, родом з голландської купецької сім'ї, через переслідування католиків, до числа яких належав, був примушений покинути протестантські Нідерланди і перебратися в Пруссію, де зумів зробити кар'єру, отримавши чин таємного радника при прусському королеві. Клоотс-молодший з самого дитинства отримав французьке виховання (провінція Клеве тоді була слабко онімеччена), і навіть німецьку мову знав посередньо. У віці 7 років Жана-Батиста віддали в духовну школу в Брюсселі, а потім у єзуїтську колегію в Монсі, після якої він шість років навчався в коледжі Plessis-Sorbonne, звідки батько перевів його у Військову Академію в Берліні, казарменим духом якої Клоотс-молодший дуже обтяжувався. Після смерті батька Клоотс успадкував його чималий статок і 1776 року приїхав у Париж, де зблизився з енциклопедистами, відвідував Вольтера, Руссо, познайомився з Лафаєтом, Франкліном, Маблі, Байї; розвивав пантеїстичні ідеї пов'язуючи їх з активною антицерковною позицією.

Після трьох років перебування в Парижі кілька разів подорожував Європою, з останньої поїздки, в Іспанію, Клоотс повернувся вже в розпал революції, в липні 1789 року.

Діяльність під час революції Від 1789 року Клоотс перебував у Якобінському клубі. У роки революції прийняв французьке громадянство, обраний до Конвенту (1792) від департаменту Уаза. 1790 року тричі виступав у Якобінському клубі з різних питань. У перші три роки Революції Клоотс найчастіше друкувався в «». Крім того, він публікувався в «Монітері», в «Загальній газеті» Бріссо, в збірці Каміля Демулена «Революції Франції та Брабанта» («Revolution de France et de Brabant»), у «Патріотичних анналах». Потім Клоотс випустив низку невеликих брошур на злободенні теми (в 1790 році — 4, в 1791 році — 2, у 1792 — 12, у 1793 — 9). У всіх цих брошурах помітно швидке посилення радикалізації автора від деїзму — до атеїзму і від ліберального монархізму — до вкрай лівих, як на той час, поглядів.

Головною метою революції Клоотс вважав створення «всесвітньої республіки». 1790 року він очолив делегацію в Національні збори з представників різних народів, що прилучилися до революції. Як глава делегації, він заявив, що французька революція є лише початком революції всесвітньої, що стало головною «агітаційно-пропагандистською» темою його статей, промов і виступів. Для здійснення цього задуму «оратор роду людського» (як часто називав себе Клоотс) вимагав (з грудня 1791) оголошення війни європейським державам, а після її початку — продовження війни аж до створення «всесвітнього союзу республік», столицею якого мав, на його думку, стати Париж. 1792 року пожертвував на загальне озброєння Франції 12 000 франків. Подібний авантюризм і космополітизм вкрай негативно вороже сприйняв Максиміліан Робесп'єр та інші якобінці.

Від 1793 Клоотс ратував за насильницьку «дехристиянізацію», називаючи себе особистим ворогом Христа і будь-якої релігії, доводив у своїх літературних творах, що тільки народ може бути паном світу, що тільки дурні можуть вірити у вищу істоту, культ якої намагалися організувати прихильники Робесп'єра. Клоотс підтримував заміну католицтва культом Розуму, вважаючи, що народ відтепер готовий більше не вірити «попівським фокусам» і звернутися до «істинної моралі».

Під час процесу Людовика XVI Клоотс голосував за страту колишнього короля «в ім'я людства».

Арешт і загибель У грудні 1793 Клоотса виключено з Якобінського клубу, а навесні 1794 року, після прийняття рішення про виключення іноземців з Конвенту, арештовано і притягнуто до суду. Коли його везли до будівлі Революційного трибуналу, юрба проводжала його криком: «Пруса на гільйотину!». Він відповідав: «Нехай на гільйотину, але визнайте, громадяни, адже дивно, що чоловік, якого спалили б у Римі, повісили в Лондоні, колесували у Відні, буде гільйотинований у Парижі, де перемогла республіка». В обвинувальному висновку йому ставився в провину намір відновити монархію і навіть «відкрити двері в'язниць і направити звільнених злочинців проти Конвенту, знищити республіку розпалюванням громадянської війни, наклепами, підняттям заколотів, псуванням моралі, підривом суспільних принципів, придушенням революції голодом».Анахарсіс Клоотс, «особистий ворог Єгови», теж помер дуже мужньо, в свою останню ніч найбільше засмучувався з того приводу, що деякі з засуджених «зберегли віру в безсмертя душі», і всіляко намагався їх переконати: ніякого безсмертя не буде, завтра від нас анічогісінько не залишиться.

Клоотса страчено разом з за звинуваченням у шпигунстві, насправді ж — за пропаганду ідей революційної війни і «всесвітнього союзу республік», проведення в життя яких вело Францію до війни з усією Європою, чого хотіли уникнути Робесп'єр і його прихильники, які виступали за налагодження мирних відносин з іноземними державами. Пропаганду Клоотса робесп'єристи сприймали як спробу втягнути Францію у згубну для неї війну, прикриваючись вкрай революційними закликами, що здавалося їм безсумнівною ознакою «аристократизму» (тобто контрреволюції, оскільки тоді під «аристократами» розуміли всіх противників революції й республіки, незалежно від походження).

Найвизначніші літературні й публіцистичні роботи Клоотса

«Certitudes des preuves du Mohammédanisme» (Лондон, 1780) «L'orateur du genre humain ou dépèches du prussien Cloots au prussien Herzberg» (1791) «Base constitutionelle de la république du genre humain» (1793)

Примітки

Література і посилання Виноградська П. Доповідь «Анахарзіс Клоотс» у «Віснику комуністичної Академії» від 1929 р. (кн. 33) С.200-225 Клоотс, Анахарсис // Клоотс А. Конституційні основи республіки людського роду Клоотс А. Промова в Конвенті 27 брюмера II року Клоотс у процесі над Людовиком XVI У статті використано матеріал із Великої радянської і Радянської історичної енциклопедій.