Фердинанд Карл Теодор Гайм (; 27 лютого 1895, Ройтлінген — 14 листопада 1971, Ульм) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія 24 червня 1914 року вступив в Імперську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 10 листопада 1938 року — 1-й офіцер Генштабу, з 1 серпня 1939 року — начальник штабу 16-го армійського корпусу. З 3 вересня 1940 року — начальник штабу Вальтера фон Райхенау, брав участь у плануванні операції «Барбаросса».

З 1 липня 1942 року — командир 14-ї танкової дивізії, з 1 листопада 1942 року — 48-го танкового корпусу. Танки корпусу зберігались в сараях, де жили численні миші, які перегризли електричні кабелі більшості танків. Як наслідок, в корпусу працювали близько 30 танків і він не зміг зупинити наступ радянських військ під час операції «Уран». Вся провина за поразку була звалена на Гайма і зрештою він був звільнений з вермахту і тимчасово перебував під арештом. У повоєнному інтерв'ю Гайм сказав, що причиною звільнення були особисті накази Адольфа Гітлера без жодних пояснень чи офіційних звинувачень, оскільки той не хотів звинувачувати у поразці відверто слабкі румунські частини, які входили в корпус. В липні 1943 року його звільнення офіційно перетворили вихід на відставку.

1 серпня 1944 року відновлений на службі і 5 серпня призначений комендантом фортеці Булонь. Після важких бомбардувань і боїв 23 вересня здався 3-й канадській піхотній дивізії. 12 травня 1948 року звільнений з полону і повернувся в Німеччину.

Звання

Фанен-юнкер (24 червня 1914) Фанен-юнкер-унтерофіцер (10 жовтня 1914) Фенріх (10 листопада 1914) Лейтенант (25 лютого 1915) — патент від 23 червня 1913 року. Оберлейтенант (18 жовтня 1918) Гауптман (1 лютого 1928) Майор (1 серпня 1934) Оберстлейтенант (18 жовтня 1918) Гауптман (1 лютого 1928) Майор (1 серпня 1934) Оберстлейтенант (1 березня 1937) Оберст (1 серпня 1939) Генерал-майор (1 лютого 1942) — патент від 1 квітня 1942 року. Генерал-лейтенант (1 лютого 1942)

Нагороди Залізний хрест 2-го і 1-го класу Золота медаль «За військові заслуги» (Вюртемберг) Медаль «За відвагу» (Гессен) Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу Лицарський хрест Залізного хреста (30 серпня 1940) Німецький хрест в золоті (26 січня 1942) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Нагрудний знак «За поранення» в сріблі

Примітки

Література Nigel Thomas, Stephen Andrew: The German Army 1939-45 (5). Dermot Bradley (Hrsg.): Die Generale des Heeres 1921—1945 Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 5: v. Haack–Hitzfeld, Biblio Verlag, Osnabrück 1999, , S. 240—242. Frank Raberg: . Süddeutsche Verlagsgesellschaft im Jan Thorbecke Verlag, Ostfildern 2010, , S. 159. Gerhard Granier: Heim, Ferdinand Karl Theodor. In: Baden-Württembergische Biographien. Band 2, S. 207—209 (leo-bw.de). Sönke Neitzel: Abgehört — Deutsche Generäle in britischer Kriegsgefangenschaft 1942—1945. Propyläen, Berlin 2005, . List Taschenbuch 2007, Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002 Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, Reichswehrministerium (Hg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1930, S. 147 Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 375, Ritterkreuz Archiv II/2009, Veit Scherzer, Ranis, Juni 2009, WEGMANN, GÜNTER, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939—1945, Biblio-Verlag, 2009.