Антонія Сантіллі (; 8 серпня 1949, Спіньо-Сатурнія) — італійська кіноакторка, відома на пострадянському просторі завдяки кінокомедії Неймовірні пригоди італійців в Росії 1973 року.
Кар'єра Закінчила факультет гуманітарних наук Римського університету за спеціальністю сучасна література (1973).
Виступала в аматорському театрі. Працювала моделлю.
Була дублеркою Орнелли МутіMarco Giusti, Dizionario dei film italiani stracult, Frassinelli Editore, Roma, 1999. у фільмі Умберто Ленці Ідеальне місце для вбивства (1971).
З 1972 року знімається в кіно. У 1972—1973 роках виконала ролі в 12 фільмах, в основному в еротичних стрічках.
Найкраща роль Антонії Сантіллі - Рина Д'Аніело, дочка Дона Джузеппе в культовому фільмі Фернандо Ді Лео Бос (1973).
Радянсько-італійська комедія Неймовірні пригоди італійців в Росії (1973) - остання роль в її кар'єрі. Прийняла запрошення зніматися в «Італійці», відмовившись від роботи в американській кримінальній драмі Серпіко з Аль Пачіно в головній ролі.
Родина Одружилася з бізнесменом, народила сина й більше не знімається.
За інформацією на 2017 рік жила на віллі в Римі з чоловіком.
Фільмографія
1973 — Найкраща сторона Паоліни — Паоліна 1973 — Кинь якір перед новим поворотом 1973 — Неймовірні пригоди італійців у Росії — Ольга, внучка російської актриси-балерини, яка емігрувала до Італії після революції 1973 — Він і я — Флавія Протті 1973 — Проповідник 1973 — Бос — Рина Д'Аньєло 1972 — Декамеротікус — Памела 1972 — Моє тіло в люті — Сильвія 1972 — Fratello homo sorella bona — Чіяріна 1972 — Боккаччо 1972 — Дякую, синьйори путани
Література Manlio Gomararasca, Davide Pulici: 99 Donne. Milano, 1999. Manlio Gomararasca, Davide Pulici: Nocturno Dossier n.36: Le sorelle di Venere. Luglio, 2005
Примітки
Посилання