Третя стать

Третя стать або третій гендер — термін, який використовують для опису людей, які не ідентифікують себе ні як чоловік, ні як жінка, а також людей, які зараховують себе або зараховуються суспільством до іншого гендеру, не вкладається в двійкову систему розуміння статі. Під терміном «третій» як правило розуміється «інший», оскільки деякі антропологи і соціологи описують «четвертий», «п'ятий», і навіть «деякі» гендери.Roscoe, Will (2000). Changing Ones: Third and Fourth Genders in Native North America. Palgrave Macmillan (June 17, 2000) ISBN 0-312-22479-6 See also: Trumbach, Randolph (1994). London's Sapphists: From Three Sexes to Four Genders in the Making of Modern Culture. In Third Sex, Third Gender: Beyond Sexual Dimorphism in Culture and History, edited by Gilbert Herdt, 111-36. New York: Zone (MIT). ISBN 978-0-942299-82-3Graham, Sharyn (2001), Sulawesi's fifth gender , Inside Indonesia, April-June 2001.Martin, M. Kay and Voorhies, Barbara (1975). Supernumerary Sexes, chapter 4 of Female of the Species (New York: Columbia University Press, 1975), 23.McGee, R. Jon and Richard L. Warms 2011 Anthropological Theory: An Introductory History. New York, McGraw Hill.

Третя стать в традиційних і сучасних культурах Для різних культур або окремих осіб третя стать може розумітися по-різному, наприклад, як проміжний стан між чоловіком і жінкою, як стан буття («дух чоловіка в тілі жінки»), як стан заперечення обох статей, як здатність перетинати, перетікати або змінювати стать, як інша категорія, взагалі не залежить від категорій «чоловік» і «жінка».

Термін використовується для опису специфічних ідентичностей у низці сучасних традиційних культур: хіджра в Індії, Бангладеш та Пакистані, фаафафіне, факалеіті, маху, вакавахіне, акаваіне в Полінезії , катой в Таїланді, бердаші (дводушні) в культурі індіанців Північної Америки, муксу в МексиціLynn Stephen. Sexualities and Genders in Zapotec Oaxaca. Latin American Perspectives. 29(2)41–59, чібадос, ештайм, машога, мангаіко в АфриціBleys, Rudi C. (1995). The Geography of Perversion: Male-to-Male Sexual Behavior Outside the West and the Ethnographic Imagination, 1750—1918. New York University Press. ISBN 9780814712658Donham, Donald (1990). History, Power, Ideology. Central Issues in Marxism and Anthropology, CambridgeMegan Sinnott (January 2004). Toms and Dees: Transgender Identity and Female Same-Sex Relationships in Thailand. University of Hawaii Press. p. 39. ISBN 978-0-8248-2852-3. Towles, Joseph A. (1993). Nkumbi initiation: Ritual and structure among the Mbo of Zaire, Musée royal de l'Afrique Centrale (Tervuren, Belgique) , клятвені діви в Албанії, Чорногорії ,феммініеллі в неаполітанської традиції Італії, бакла на ФіліппінахNanda, Serena (1999). Gender Diversity: Crosscultural Variations. Waveland Pr Inc, 7 October 1999. ISBN 1-57766-074-9, варія, бісс, калалаі, калабанOostvogels, Robert (1995). The Waria of Indonesia: A Traditional Third Gender Role, in Herdt (ed.), op citGraham Davies, Sharyn (2006). Challenging Gender Norms: Five Genders Among Bugis in Indonesia. Case Studies in Cultural Anthropology. Thomson Wadsworth. p. xi. ISBN 978-0-495-09280-3. OCLC 476076313 в бугійскій культурі Сулавесі в Індонезії, ханіт в ОманіWikan, Unni (1991). The Xanith: a third gender role? in Behind the veil in Arabia: women in Oman. Chicago: University of Chicago Press, сіпінікі в культурі інуїтівChiland, Colette (2003-01-01). Transsexualism: Illusion and Reality. SAGE. p. 28. ISBN 978-1-4129-0264-9.Stern, Pamela R. (2010-06-16). Daily Life of the Inuit. ABC-CLIO. pp. 11–12. ISBN 978-0-313-36312-2. в Канаді, коєкчучі у ітельменів та коряків КамчаткиТрадиционные формы сексуального поведения у коренных народов Севера. Люди превращённого пола . Петропавловск-Камчатский, 2016. — С. 9-10 та інших.

У сучасному західному суспільстві також розглядаються ряд трансгендерних і інтерсекс ідентичностей: гендерквір, шімейл, бігендер і т. д.

Люди третьої статі в культурі різних племен індіанців Північної Америки, які є представниками однієї біологічної статі, але які приймають гендерну ідентичність іншого, називаються бердашами (від ) або «людьми з двома душами» ( або , від оджибве ). Вважається, що феномен бердашів часто зустрічався в Америці, і представлений в кожному великому племені від ірокезів на північному сході і вздовж усього східного узбережжя до племен піма, навахо, іллінойс, арапахо і мохаве на Великих рівнинах; в племенах яки і сапотеков в Мексиці, в декількох американських племенах і серед ескімосів Аляски. Дане явище як «третя стать» було задокументовано антропологами не менше ніж у 155 північноамериканських племен. Бердаші-чоловіки ― шановані в індіанських племенах люди, які часто ставали цілителями, правознавцями, радниками, знахарями, жерцями і чаклунами.

Поняття часткової і повної зміни статі широко були поширені у чукотських шаманів. «М'який чоловік» означав людину, перевтілену в істоту жіночої статі, а «чоловікоподібна жінка» — чоловічого. Подібні перетворення могли відбуватися у молодих шаманів в ранній юності і представляти із себе кілька стадій — від легкого наслідування і носіння одягу протилежної статі до повного перетворення, де юнак вже повністю втрачає звички і навички своєї статі, набуваючи жіночі звички і нахили. Вважалося, що «м'який чоловік», володіючи жіночими якостями, був вправний у всіх видах шаманства. Люди зміненої статі також зустрічалися у племен Північно-Східної Сибіру — камчадалів, коряків, нівхів, юкагирів, азійських ескімосів, ітельменів (коєкчучі), алеутів, а також у жителів острова Кадьяк в Беринговому морі. Вони повинні були займатися жіночими роботами, їм заборонялося користуватися зброєю, полювати, входити в житло через чоловічий вхід.. Якути також використовували елементи жіночого одягу в шаманських практиках. Такі шамани носили жіноче плаття і по-жіночому заплітали своє довге волосся.Серошевский В. Л. Якуты. Опыт этнографического исследования. Т. 1. СПб., 1896. 720 с / 631 с

У Шумері та Аккаді існував прошарок людей, пов'язаних з богинею Інанною — ассинум, що виконували жрецькі функції, займалися пророцтвами та цілительством. Вони перевдягалися у жіночий одяг, могли виконувати жіночі функції, вступати у статеві зносини з чоловіками. Вони уособлювали власне порушення Інанною статевих обмежень та її здатність перетворювати маскулінність на фемінність.Nissinen, M. (2022) Assinnum. The Encyclopedia of Ancient History.

Геродот і Псевдо-Гіппократ розповідають про скіфських жерців — енареїв (анаріїв), що страждали «жіночою хворобою», — коли чоловіки ставали жіночними за характером, надягали жіночі сукні і виконували жіночі види робіт. Енареї вважалися найекзотичнішій корпорацією серед скіфського жрецтва і привертали до себе найбільшу увагу; вони були пов'язані з культом богині Афродіти ― АртімпасиГеродот. История в 9 книгах / Геродот. — Л.: Наука, 1972. — 600 с./7, IV: 67–68. Саме слово «Енарей» фахівці з іранських мов пояснюють похідним від кореня «нар» («чоловік»): «Енарей» має означати «не-чоловік»О НРАВАХ ЖИТЕЛЕЙ «МЕСТНОСТИ, ЗАНИМАЕМОЙ ОДЕССОЙ» В АНТИЧНЫЕ ВРЕМЕНА / Добролюбський Андрій Олегович — доктор історичних наук, професор кафедри історії України Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені. К. Д. Ушинського». Енареї перетворювалися на жінок і вели жіночий образ життя, мали спадковий дар. Їх ритуали рясніли екстатичними елементами, а «Учителем жіночої хвороби для інших скіфів» вважався Анахарсіс, що прославився своєю мудрістю, який сам став жінкоподібним в Елладі.

У ведичній літературі Стародавньої Індії стать людини чітко розділена на три окремі категорії (prakriti): пумс-пракріті — чоловіча стать, стри-пракріті — жіноча стать і тритья-пракріті — третю стать. Найчисленнішими представниками третьої статі були люди з гомосексуальною орієнтацією, а також трансгендери, інтерсекс-люди і т. д. Категорію третьої статі відносили також до численної соціальної групи, відомої як «нейтральна стать», що має назву напумсака — ті, які не беруть участі в продовженні роду. Є п'ять різних типів людей напумсака: дотримуються целібату, діти, люди похилого віку, імпотенти, люди третьої статіСогласно всем ведическим текстам по астрологии, эти пять видов людей относятся к нейтральному полу. Основанием этому является их неспособность продолжать род..

Згадки про «третю стать» є в текстах індійських духовних традицій і вчень: індіузм (Нарада-смріті, Сушрута Самхіта, Ману-смріті, Камасутра, Яджнавалкья-смріті, Чарака-Самхита, Артхашастра, Магабхарата, Шветашватара-упанішада , Бхаґавата-Пурана, Бріхат-Джатака, Варахаміхіра, Дхарма-шастри і тд), джайнізм, буддизм. Веди, є священними писаннями індуїзму, стверджують, що всі три статі (чоловіча, жіноча і третя стать) визначаються вже в момент зачаття (Ману-смріті 3.49, 3.3.4; Сушрута Самхіта, Аштанга хрідая Самхита 2.5). У медичних текстах Аюрведа описані конкретні причини появи третьої статі (Сушрута-Самхіта 3.2.38, 42-43, Чарака-Самхіта 4.4.30-31).

В цілому, ведичні писання налічують понад 55 типів третьої статі — 8 типів напумса, 5 типів кліба, 20 типів шандха, 10 типів настрія, 14 типів панда і т. д. У Кама-шастрах (Камасутра 2.9.1) говориться, що люди третьої статі бувають двох видів, в залежності від свого чоловічого або жіночого зовнішнього вигляду. Гомосексуальні чоловіки кліба (гей), а жінки — свайріні (лесбійка). Кожна з цих вищевказаних груп поділяється на 2 категорії в залежності від схильності до чоловічої або жіночої поведінки — чоловічі та жіночі кліба; чоловічі та жіночі свайріні, а також на додаткові підкатегорії.

Шандха і шандхі відносяться до представників третьої статі і за сучасною гендерною класифікацією називаються трансгендерами. Шандха повністю не ототожнювали себе зі своїм біологічним гендером і ідентифікували себе як представники протилежної статі, зовні намагаючись бути схожим на них, прикриваючи свої фізичні статеві особливості. На відміну від кліба і свайріні, шандха не поділяли гомосексуальних стосунків. Напумса — люди, що народилися з частиною чоловічих і жіночих геніталій, відомі сьогодні як інтерсекс-люди. До цієї категорії також можуть належати будь-які представники третьої статі, які не можуть мати потомства. Камі — бісексуальні люди, здатні виробляти потомство і не володіють характером напумса (третьої статі і інших сексуально нейтральних людей).

Буддійський канон теж не передбачає наявність лише двох статей: чоловічого і жіночого, і вказує на інші види статей, такі як «чоловік як жінка» (вепурісіка), сексуально невизначені (самбхінна) і андрогіни (убхатовьянджанака). У Віная-пітака ― першої з трьох частин Тапітаки, визначені чотири гендерних типи: чоловічий, жіночий, убхатобьянджанака і пандака. У палійскій літературі зазначено п'ять видів пандакі: асіттакапандака (asittakapandaka), уссуяпандака (ussuyapandaka), опаккамікапандака (opakkamikapandaka), паккхапандака (pakkhapandaka), напумсакапандака (napumsakapandaka) .

Юридичне визнання третьої статі

У ряді держав світу «третя стать» має офіційний статус:

Австралія Австрія Аргентина Бангладеш Велика Британія Німеччина Данія Індія Канада Мальта Непал Нідерланди Нова Зеландія Пакистан США (11 штатів) Таїланд

Див. також Ассинум Стать і ґендер

Примітки