Наталія Михайлівна Авдонченко (; 5 липня 1967, Чернігів, УРСР) — радянська і російська футболістка, футбольна суддя (арбітр ФІФА з 1999 року) українського походження, майстер спорту Росії. Чинний заступник голови комісії з жіночого футболу Московської колегії суддів з футболу, інспектор УЄФА та РФСРуководство МКСФ МЕЖРЕГИОНАЛЬНЫЙ ЦЕНТР по подготовке судей и инспекторов при РОО МФФ .

Кар'єра гравчині Клубна Виступала за команду «Легенда» (Чернігів) до кінця 1991 року. У 1992 році стала чемпіонкою Росії у складі клубу «Інтеррос», увійшла до числа 33 найкращих футболісток року (центральна передня захисниця, № 3)33 лучшие футболистки по итогам сезона 1992 г. . У 1993 році стала срібним призером чемпіонату Росії у складі клубу «Русь» і знову потрапила до числа 33 найкращих на тій же позиції під тим же номером 333 лучшие футболистки по итогам сезона 1993 г. . У 1994-1995 роках грала за московський СІМПрофиль на сайте womenfootball.ru .

У збірній У 1990 році зіграла 6 матчів за жіночу збірну СРСРМатчи национальной женской сборной СССР по футболу в 1990 году : 20 серпня проти КНДР (0:0) 22 серпня проти Китаю (поразка 0:6) 24 серпня проти другої збірної Китаю (перемога 1:0) 26 серпня проти Китаю (поразка 0:3) 14 вересня проти Франції (перемога 2:1) 16 вересня проти Франції (0:0)

5 травня 1991 року зіграла матч проти Швеції (поразка 0:4)Матчи национальной женской сборной СССР по футболу в 1991 году (за посиланням помилково вказана перемога над Францією 4:0).

У 1993 році стала бронзовим призером Літньої Універсіади в Баффало в складі збірної Росії.

Кар'єра арбітра Працювала в одній з дитячих спортивних футбольних шкіл. Суддівську кар'єру розпочала в 1997 році, судила матчі першості ЛФК, чемпіонату Росії серед дублерів (в 2003-2006 роках) і Другого дивізіону ПФЛ. Також обслуговувала матчі першого Кубку президента, отримавши в пам'ятний подарунок наручний годинник від Павла Бородіна з написом «Від президента Росії». За її словами, судила декілька матчів юніорів «Спартака» за участю Артема ДзюбиНаталья Авдонченко: В детстве Дзюба был самым высоким, но таким деревянным . Високо оцінювала дисципліну «Спартака», «Локомотива» під керівництвом Саркіса Оганесяна і московського «Динамо» під керівництвом Сергія Силкіна; критично ставилася до дисципліни московського «Торпедо» і ЦСКА часів Юрія Аджема.

У жіночому Кубку УЄФА 2003/04 судила матч-відповідь чвертьфіналу між норвезьким «Кульботн» і шведським «Мальме» (1 0), а також матч-відповідь півфіналу «Франкфурт» - «Мальме» (4:1). У 2004 році обслуговувала матчі турніру за участю жіночих збірних Росії, Австралії, Китаю і НімеччиниНАТАЛИЯ АВДОНЧЕНКО: "...МНЕ НИЧЕГО НЕ ОСТАВАЛОСЬ ДЕЛАТЬ, КАК НАЗНАЧИТЬ ПЕНАЛЬТИ". . У 2005 році судила перший півфінальний матч між лондонським «Арсеналом» і шведським «Юргорден / Ельфше» в рамках жіночого Кубку УЄФА. У 2006 році обслуговувала два матчі Другого дивізіону ПФЛ — 20 липня між «Реутовим» і московським «Спортакадемклубом» (0:0) і 21 вересня між тульським «Арсеналом» і «Сочі» (перемога сочинців 3:1)Судья Авдонченко Наталья Михайловна, Москва . У тому ж році визнана найкращою жінкою-арбітром за версією РФСРФС называет Лучшую футболистку, Лучшего голкипера–женщину, Лучшего арбитра–женщину сезона 2006. . У 2007 році судила матч зірок жіночого футболу проти зірок спортивної журналістики й отримала від РФС приз найкращій футбольній судді за 20 років існування жіночого футболу в СРСР і Росії20 лет женскому футболу в России .

У 2008 році вперше в своїй кар'єрі обслуговувала матчі чемпіонату світу серед дівчат (U-17), який проходив у Новій Зеландії: зокрема, була головним арбітром зустрічі групового етапу Бразилія-Нігерія 5 листопада (2:2) і матчу за 3-тє місце Англія-Німеччина 16 листопада (0:3). У тому ж році третій раз поспіль виграла приз найкращої жінки-арбітра РФССухина признан РФС лучшим арбитром минувшего сезона . У 2009 році включена в список суддів жіночого чемпіонату Європи в Фінляндії, не потрапивши навіть до попереднього списку, але замінивши в останній момент одну з представниць НімеччиниРоссийский арбитр Авдонченко будет работать на женском чемпионате Европы . У 2010 році повторно включена до списку суддів чемпіонату РосіїБюро Исполкома РФС утвердило список судей женщин, рекомендованных для обслуживания Чемпионата, Кубка и Первенства России среди женских команд 2010 г. .

Авдонченко офіційно завершила суддівську кар'єру 2012 рокуАрбитр Авдонченко объявила о завершении карьеры . У 2016 році судила матчі Кубку Легенд. На даний час є інспектором РФС і УЄФА, працює на матчах клубів і збірних (в тому числі юнацьких змагань)Наталья Авдонченко: «Каблуки? Нет. Кроссовки, однозначно!» .

16 квітня 2018 року розкритикувала роботу глави департаменту суддівства та інспектування РФС Андрія Будогосського в зв'язку з його думкою з приводу інциденту в матчі «Краснодара» і «Арсеналу» 26-го туру чемпіонату Росії, коли нападник краснодарців Федір Смолов отримав жовту картку за симуляцію (Будогосський назвав рішення арбітра грубою помилкою)Глава судейства РФС прокомментировал желтую карточку Смолова . За словами Наталії Михайлівни, методи Будогосського застарілиВ судейском комитете РФС раскритиковали работу Будогосского . Хоча Будогосського відправили у відставку, комітет з етики зайнявся розглядом висловлювання АвдонченкоКомитет по этике РФС рассмотрит дело члена судейского комитета за ее интервью і в підсумку відсторонив її від виконання обов'язків на місяцьЧлен исполкома РФС Авдонченко отстранена от футбола на месяц за критику Будогосского .

Особисте життя Захоплюється кулінарією, любить подорожувати по Росії. До футболу працювала вчителем фізкультури.

Досягнення «Інтеррос» Чемпіонат Росії Чемпіон (1): 1992

«Русь» Чемпіонат Росії Срібний призер (1): 1993

збірна Росія Літня Універсіада Бронзовий призер (1): 1993

Арбітр року в Росії серед жінок (3): 2006, 2007, 2008

Примітки

Посилання Профіль арбітра на сайті FootballFacts.ru