Аланіс Обомсавін (; також Обомосавін; нар. 31 серпня 1932, Лебанон, Ґрафтон (округ, Нью-Гемпшир), Нью-Гемпшир, США) — канадська режисерка і сценаристка індіанського походження, авторка документальних фільмів про індіанців Канади, знятих для Канадського національного управління кінематографії. Її найвідомішою роботою є документальний фільм «Канехсатаке: 270 років опору» про Окську кризу 1990 року.
Великий офіцер Національного ордена Квебеку і офіцер ордена Канади, лауреатка премії генерал-губернатора Канади у візуальних та медіа-мистецтвах.
Життєпис Обомсавін народилася в США. Потім жила в Монреалі. У віці шести місяців з матір'ю виїхала на батьківщину, в резервацію індіанського племені абенаків у Центральному Квебеку, де Аланіс жила до 9 років. Теофіль Панадіс (), двоюрідний брат її матері, познайомив Аланіс з культурою та історією абенаків, навчив її багатьох традиційних пісень та легенд цього народу. Пізніше, Обомсавін і її батьки поїхали в Труа-Рів'єр, де були єдиною індіанською сім'єю. Опинившись ізольованою, і мало знаючи французьку та англійську мови, Обомсавін плекала пісні й оповіді свого народу, які вона дізналася в резервації.
Обомсавін має дочку Кісос Обомсавін (), яка народилася 1969 року.
Кар'єра в кіно Обомсавін уперше привернула увагу Канадського національного управління кінематографії в середині 1960-х років, коли провела серію концертів для збору коштів на оплату будівництва плавального басейну у резервації Оданак. Діти з її громади більше не могли купатися в річці Святого Франциска, але й використовувати басейн у сусідній громаді їм не дозволялося, оскільки він був відкритий тільки для білих жителів. Успіх Обомсавін у зборі коштів на будівництво басейну для дітей Оданаку, став темою півгодинної програми CBC-TV, яку помітили продюсери Канадського національного управління кінематографії Джо Кеніг і Боб Веролл.Obomsawin, Alanis (2017-03-27). «„For 150 years, people have been told lies about Canada's history“» . The Review. Toronto International Film Festival. Retrieved 2017-03-28.Taylor, Jillian (14 February 2015). «Alanis Obomsawin passes knowledge to aspiring filmmakers» . CBC News. Retrieved 20 February 2015. Обомсавін, прийшовши на зустріч із продюсерами, виявила, що Канадське національне управління кінематографії, крім іншого, займається виробництвом освітніх фільмів для шкіл.
Як наслідок, Канадське національне управління кінематографії запросило співачку й оповідачку для роботи консультантом над фільмом про перші нації Канади, її аборигенів. Далі, Обомсавін стала знімати власні фільми, продовжуючи при цьому боротися за справедливість для її народу. Як говорить Обомсавін, її головною метою є просвіта суспільства щодо гострих питань, що стосуються корінних народів Канади.Pearson, Wendy G. and Knabe, Susan. Reverse shots: indigenous film and media in an international context / Wendy Gay Pearson and Susan Knabe, editors Wilfrid Laurier University Press Waterloo, Ont 2015
1971 року Обомсавін зняла для Канадського національного управління кінематографії свій перший документальний фільм Christmas at Moose Factory. За даними на листопад 2016 вона є режисером 49 фільмів.
Роботи поза кіно 1960 року Обомсавін дебютувала як співачка в Нью-Йорку. Вона гастролювала в Канаді, США і Європі як виконавиця, одночасно надаючи гуманітарну допомогу університетам, музеям, тюрмам і центрам мистецтва, також виступала на фестивалях народного мистецтва. На фолк-фестивалі Маріпоса () у 1960-х роках Аланіс навіть завідувала власною сценою. У її альбомі 1988 року Bush Lady зібрано традиційні пісні народу абенаків, а також оригінальні композиції.
Протягом більше 25 років Обомсавін працювала граверкою і принтмейкеркою, з виставками в Канаді та в Європі. В її роботах часто зустрічаються зображення матері й дитини, вони також поєднують у собі матеріал з її власних снів з духами тварин та історичними подіями. 2007 року її роботи виставлялись у Будинку Лакомб () у Квебеку.Robb, Peter (19 February 2015). «Alanis Obomsawin: The power of art revealed in film» . Ottawa Citizen. Retrieved 20 February 2015.
Особисті нагороди й ушанування У березні 2001 року Обомсавін отримала Премію генерал-губернатора Канади у сфері візуальних і медіа-мистецтв ().Вона є Офіцером ордена Канади. Серед інших нагород Обомсавін також Приз Лумінарія за досягнення від Кінофестивалю в Санта-Фе, Pioneer Award від Міжнародної асоціації документалістів,McNary, Dave (November 7, 2004). «Org to fete doc pioneer». Variety. Reed Elsevier Inc. Retrieved March 20, 2017. приз за видатні режисерські заслуги від Toronto Women in Film and Television's (TWIFT), премія Канадського фонду перших націй за досягнення у сфері мистецтв () і нагорода за видатний внесок від Канадської асоціації соціології та антропології (). Це була перша нагорода видана CSAA людині, яка не працює як науковець.
2010 року журнал «» оголосив Обомсавін новою членкинею Зали слави канадського кіно й телебачення.. Навесні 2009 року Обомсавін удостоєно спеціальної ретроспективи під час канадського міжнародного кінофестивалю документального кіно і отримала нагороду фестивалю за видатні досягнення. Інша ретроспектива її робіт відбулася 14-26 травня 2008 року в музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку.«MoMA Presents Major Exhibition of the Films of Canadian Filmmaker Alanis Obomsawin» (PDF). News release. Museum of Modern Art. April 18, 2008. Archived from the original (PDF) on July 8, 2010. Retrieved May 20, 2009. Того ж місяця в Рідо-хол в Оттаві її відзначено нагородою генерал-губернатора Канади за видатні досягнення у сфері мистецтв.«Alanis Obomsawin biography» . Governor General's Performing Arts Awards Foundation. Retrieved 10 February 2015.«Hot Docs film fest boasts strongest lineup ever after record submissions». CBC News. March 24, 2009. Archived from the original on March 27, 2009. Retrieved April 01, 2017.
2013 року Обомсавін стала почесною членкинею Королівського товариства Канади. Цього ж року на Міжнародному Кінофестивалі в Торонто, вона стала призером премії Birks Diamond Tribute для Жінки року в кінематографі.
У жовтні 2015 року Обомсавін отримала Нагороду за прижиттєві досягнення від Міжнародного кінофестивалю в Вальдівії (Чилі).Mango, Augustin (10 October 2015). «'Motu Maeva' Wins at Chile's Valdivia Film Festival» . Hollywood Reporter. Retrieved 7 February 2017 У лютому 2015 року Монреальська інформаційно-пропагандистська група мистецтв «Художники за мир» () нагородила Аланіс Премією за прижиттєві досягнення. У березні того ж року вона була серед перших 35 осіб, нагороджених Орденом мистецтва і літератури Квебеку ().
У січні 2016 року оголосила, що на 2-й церемонії вручення Премії () Обомсавін отримає премію за винятковий внесок у громадські та державні служби. У листопаді цього ж року Обомсавін отримала від Торонтської асоціації кінокритиків премію імені канадського телеведучого й журналіста за значний внесок у канадське кіно й культуру.«Alanis Obamsawin honoured with 2016 Technicolor Clyde Gilmour prize» . CBC News. The Canadian Press. 24 November 2016. Retrieved 25 November 2016. Також 2016 року її відзначено двома вищими нагородами Квебеку. У червні Обомсавін стала Великим офіцером Національного ордена Квебеку, а в листопаді отримала від провінційного уряду за внесок у кінематограф Квебеку премію кінорежисера .
Серед інших звань Обомсавін: почесне звання від художнього Коледжу Онтаріо, звання почесного доктора літератури університетів Йорка, Карлтона і Британської Колумбії (травень 2010),«Dr. Alanis Obomsawin, O.C.» . 2010 Honorary Degree Recipients. University of British Columbia. Retrieved 7 September 2016. почесного доктора права університетів Конкордія, Делгаузі (квітень 2016)«Alanis Obomsawin, O.C.» . Dalhousie University Convocation. Dalhousie University. Retrieved 7 September 2016 і Західного Онтаріо (жовтень 2007). Вона також викладала в літньому інституті кіно і телебачення в Оттаві.
Обомсавін була Головою ради директорів притулку для жінок перших націй у Монреалі і перебуває в Консультативній раді корінних народів Канади. Також вона була членкинею правління Студії 1, студії корінних народів при Канадському національному управлінні кінематографії (NFB) і колишнім радником з нових ініціатив у кіно для кольорових жінок і жінок корінних народів при Студії D.
Як член Ради директорів «Голосу корінних народів» (), вона — одна з ініціаторів отримання радіоліцензії для організації. Як член Ради директорів Телевізійної мережі корінних народів (), Обомсавін також входить до Ради суспільного телебачення Вермонту і National Geographic International.
Внесок Обомсавін у документальний кінематограф і в кіно корінних народів визнано таким вагомим, що її ім'ям названо дві кінонагороди. Від 2010 року, присуджує «Премію Аланіс Обомсавін за топовий документальний фільм», а починаючи від 2011 року «» періодично нагороджує одного видатного режисера «Премією Аланіс Обомсавін за відданість громадськості та соціальний спротив» (), яка була натхненна «відданістю міс Обомсавін правам людини і правосуддя».
Фільмографія 1971 — Christmas at Moose Factory 1972 — History of Manowan: Part 1 1972 — History of Manowan: Part 2 1977 — Amisk 1977 — Mother of Many Children () 1979 — Canada Vignettes: Wild Rice Harvest Kenora () 1980 — Canada Vignettes: June in Povungnituk — Quebec Arctic 1984 — Incident at Restigouche () 1986 — Richard Cardinal: Cry from a Diary of a Métis Child () — режисерка/сценаристка/продюсерка 1987 — Poundmaker's Lodge: A Healing Place () 1988 — No Address () 1991 — Le patro Le Prévost 80 ans après () 1991 — Walker 1993 — Kanehsatake 270 Years of Resistance () — режисерка/сценаристка/продюсерка 1995 — My Name Is Kahentiiosta () — режисерка/сценаристка/продюсерка 1997 — Spudwrench: Kahnawake Man () — режисерка/сценаристка/продюсерка 2000 — Rocks at Whiskey Trench () — режисерка/сценаристка/продюсерка 2002 — Is the Crown at War with Us? () — режисерка/сценаристка/продюсерка 2003 — For John — продюсерка 2003 — Our Nationhood () — режисерка/сценаристка/продюсерка 2005 — Sigwan — режисерка/сценаристка/продюсерка 2006 — Waban-Aki: People from Where the Sun Rises () — режисерка/сценаристка/продюсерка 2007 — Gene Boy Came Home () — режисерка/сценаристка/продюсерка 2009 — Professor Norman Cornett: 'Since when do we divorce the right answer from an honest answer?' () 2010 — When All the Leaves Are Gone () 2012 — The People of the Kattawapiskak River () — режисерка/сценаристка/продюсерка 2013 — Hi-Ho Mistahey! — режисерка/сценаристка/продюсерка 2014 — Children's Court Case 2014 — Trick or Treaty? — режисерка/сценаристка/продюсерка 2016 — We Can't Make the Same Mistake Twice 2017 — Norway House
Примітки
Література Alanis Obomsawin: The Vision of a Native Filmmaker, by Randolph Lewis , опубліковано 2006 року видавництвом Університету Небраски Jerry White, "Alanis Obomsawin, Documentary Form and the Canadian Nation(s) " у CineAction, номер 49, стор. 26-36
Посилання Watch films by Alanis Obomsawin at NFB.ca Alanis Obomsawin — femfilm.ca: Canadian Women Film Directors Database Senses of Cinema: Great Directors Critical Database CBC Digital Archives: Alanis Obomsawin Watch Dream Magic , короткометражний фільм про Аланіс Омбосавін, створений Governor General 's Performing Arts Award for Lifetime Artistic Achievement