Гелен Мері Ворнок, баронеса Ворнок (при народженні Вільсон; 14 квітня 1924 — 20 березня 2019) — англійська філософиня моралі, освіти та розуму, письменниця екзистенціалізму.

Життєпис

Ранні роки життя та освіта Народилася 14 квітня 1924 року в Вінчестері, Англія, і була наймолодшою із семи дітей. Її мати Етель була дочкою успішного банкіра та фінансиста Фелікса Шустера. Батько Арчібальд Едвард Вілсон (1875—1923) був хатнім майстром і викладачем німецької мови в коледжі Вінчестер і помер до її народження. Мати більше не виходила заміж.

Ворнок виховували її мати та няня. Вона ніколи не знала свого старшого брата Малькольма (1907—1969), який мав аутизм. Про нього піклувались в будинку пристарілих, останні дні він провів у лікарні Дорсету. Ще один брат помер дуже молодим. Інший її брат, Дункан Вілсон (1911—1983), був британським дипломатом, який став послом в Радянському Союзі до того, як взяти посаду майстра коледжу Корпус-Крісті в Кембриджі. Коли дівчинці було сім місяців, сім'я переїхала в будинок Келсо, триповерховий вікторіанський будинок, нині музичний центр при коледжі Пітера Саймондса. Мері та її сестру Стефану доглядала в першу чергу сімейна няня. Отримала освіту в школі св. Світуна, Вінчестер, а потім у Польовій школі Пріора в містечку Гілдфорд в Сурреї.

Зазначала, що в дитинстві її бентежила мати, що на вигляд відрізнялася від більшості людей, часто одягаючи довгий розпущений темно-червоний одяг і ходячи з вивернутими ногами. Однак коли дівчині було близько 15 років, вона почала захоплюватися ексцентричністю та незалежним мисленням своєї матері.

Кар'єра

Філософія У 1949–66 рр. Ворнок була стипендіаткою і викладачкою філософії в коледжі Сент-Х'ю, Оксфорд. Окрім чоловіка Джеффрі Ворнока, тодішнього співробітника коледжу Магдалини, до цього кола в цей період входили філософи Берлін Ісайя, Стюарт Гемпшир, Девід Пірс та Пітер Стросон, а також автори Кінгслі Еміс і Девід Сесіл. Вона брала участь у радіодебатах з філософії, що транслювалися у Третій програмі. Її запросили писати про сучасну етику для серії, опублікованої Oxford University Press, яка привела Ворнок до вивчення Сартра та Екзистенціалізму, в результаті чого було опубліковано три книги між 1963 та 1970 рр.

Вона була науковою співробітницею в Коледжі Леді Маргарет з 1972 по 1976 рік. У 1976 р. Вона опублікувала книгу «Уява» У 1976–84 рр. була старшою науковою співробітницею коледжу Св. Х'ю, а в 1985 році стала почесною співробітницею коледжу. Працювала господинею коледжу Гіртон, Кембридзький 1984—1991. У 1992 році вийшла на пенсію, але продовжувала працювати в громадських комітетах, писати та редагувати книги, зокрема «Використання філософії» (1992), «Уява та час» (1994) та «Керівництво з етики розумної людини» (1998). У 1992 році читала лекції Гіффорда під назвою «Уява та розуміння» в Університеті Глазго. У 2000 році була запрошеною професоркою риторики в Лондонському коледжі Грешем.

Багато писала про етику, екзистенціалізм та філософію розуму.

Освіта На початку 1960-х років, ще викладаючи в коледжі Сент-Х'ю, Ворнок зайняла місце в Оксфордширському місцевому управлінні освіти. З 1966 по 1972 р. вона була директором Оксфордської середньої школи для дівчат, відмовившись від посади, коли її чоловіка призначили директором Хартфордського коледжу в Оксфорді. Наприкінці 1970-х вона видала три книги на тему освіти. У 1980-х і 1990-х роках вона написала колонку до «Освітньої добавки Times», а також брошуру «Університети: пізнаючи наші думки», а в 1985 році прочитала лекцію Річарда Дімблбі на тему «Вчитель навчає себе».

Мовлення Ворнок була членом Незалежного управління мовлення з 1972 по 83 рік. У 1980 році її розглядали на посаду голови Ради керівників BBC.

Особисте життя Одружилася з Джеффрі Ворноком, пізніше проректором Оксфордського університету в 1949 році. У них було два сини й три дочки; він помер у 1995 році. Померла у 94 роки 20 березня 2019 року.

Праці Як голова слідчих комітетів:

Звіт Ворнок (1978): Особливі освітні потреби (звіт слідчого комітету з питань виховання дітей та молоді з обмеженими можливостями) Звіт Ворнок (1984): Звіт Комітету з розслідування запліднення та ембріології людини Ворнок, Мері (1978). Задоволення особливих освітніх потреб: короткий путівник пані Мері Ворнок до звіту Комітету з розслідування з питань виховання дітей та молоді з обмеженими можливостями.

Як авторка:

Етика з 1900 року (Oxford University Press, 1960); Філософія Сартра (Hutchinson University Press, 1963) Екзистенціалістська етика (London: Palgrave Macmillan, New York: Springer, 1967) Екзистенціалізм (Oxford Paperbacks, 1970) Уява (1976) Школи думки (Faber and Faber, 1977); Пам'ять (1987) Використання філософії (Blackwell, 1992) Уява і час (Blackwell Publishers, 1994) Мері Ворнок: Мемуар — Люди та місця (Duckworth, 2001); , Making Babies: Is There a Right To Have Children? (2001) Керівництво з етики розумної людини (1998) Природа і смертність: спогади філософа в суспільному житті (2004); Керівництво розумної людини з етики (Duckworth, 2004); Легка смерть, з Елізабет Макдональд (OUP, 2008) Нечесний перед Богом: Про утримання релігії поза політикою (Continuum, 2010); Критичні роздуми про право власності (Edward Elgar, 2015);

Як редакторка:

Сартр: Збірник критичних нарисів (1971) Жінки-філософи, London, J. M. Dent (1996) Мистецтво для всіх?: Їхня політика та наша культура (2000; з Марком Воллінгером)

 Примітки

Посилання Топ 10 філософських книжок Мері Ворнок The Practical Philosopher Ethics Bites interview on The Right to Have A Baby [Philosophy Bites audio and transcript] Philosophy Bites interviews on Philosophy and Public Life and on Sartre's Existentialism Biography and summary of Gifford Lectures by Dr Brannon Hancock Philosopher Mary Warnock dies aged 94 Guardian Books obituary by Hannah Devlin Baroness Warnock obituary in The Sunday Times Obituary: Baroness Warnock by Andrew McKie for The Herald Baroness Mary Warnock, LMH alumna (1924—2019) Lady Margaret Hall death notice.