Ян Бадені гербу Боньча (; 21 червня 1858, Хабувка — 5 січня 1899, Краків) — польський священник-єзуїт, провінціал Галицької провінції єзуїтів (1897—1899), один із піонерів соціальної діяльності в Галичині.
Життєпис Народився 21 червня 1858 року в с. Хабувка в сім'ї Северина Бадені і Юзефи, до шлюбу Пребендовської. Після смерті батьків його виховував Юзеф Бадені, двоюрідний брат його батька, депутат Галицького крайового Сейму.
19 липня 1873 року вступив на новіціят Товариства Ісуса в Старій Весі. Після філософсько-богословських студій, 21 липня 1885 року висвячений на священника. У 1884—1897 роках публікував (Przegląd Powszechny) статті, звіти та огляди, приділяючи багато уваги польській еміграції. Був настоятелем у Львові (1896—1897) та провінціалом (1897—1899). Заснував місійну спільноту для польських емігрантів у США, а також опікувався душпастирською допомогою в інших країнах. Писав багато на тему соціальної діяльності. Заохочував єзуїтів засновувати католицькі та громадські організації («Przyjaźń», «Jedność»). Підтримував робітничі та народні часописи («Pochodnia», «Słowo Prawdy», «Grzmot»).
У своїй книзі «Поміж слов’янами» так описував нафтопромисли Слободи Рунгурської:
Примітки
Джерела Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy, 1564—1995, (red.) Ludwik Grzebień i inni, Wydział Filozoficzny Towarzystwa Jezusowego, Kraków 1996. Andrzej Paweł Bieś SJ. Jan Badeni (1858—1899) — u początków ruchu społecznego katolików w Galicji, wyd. WAM Kraków 2012. Wincenty Łopaciński. Jan Badeni // Polski Słownik Biograficzny, T. 1, Kraków 1935. — S. 205.
Посилання Праці Яна Бадені на сервісі Polona.pl