Іда Артурівна Урбель (ест. Ida Urbel; 3 (16) грудня 1900, Вільянді, Феллінський повіт, Ліфляндська губернія, Російська імперія — 4 жовтня 1983, Тарту, Естонська РСР, СРСР) — естонська радянська артистка балету, балетмейстер, педагог. Народна артистка Естонської РСР (1965).
Біографія У 1922—1929 роках навчалася танцю в приватних студіях міста Таллінна. У 1932 році екстерном закінчила танцювальну школу в Парижі (Франція).
У 1929—1935 роках Іда Урбель заснувала та керувала власною мистецькою студією у Вільянді, в 1935—1957 роках — балетною студією, яка діяла при найстарішому театрі Естонії «Ванемуйне».
У 1935—1957 роках Іда Артурівна працювала балетмейстером. Першим балетом, поставленим нею в 1939 році, була «Карнавальна сюїта». У 1957—1973 роках артистка займала посаду головного балетмейстера театру «Ванемуйне» в Тарту.
Для творчої манери І. А. Урбель характерне поєднання виразних засобів класичного балету з елементами естонських народних, а також пластичних танців.
Вибрані балетні постановки
«Есмеральда» Ц. Пуні, «Кратт» Е. Тубіна (1943), «Ромео і Джульєтта» С. Прокоф'єва (1946), «Калевіпоеґ» Е. Каппа (1950), «Мідний вершник» Р. Глієра (1952), «Тійна» Л. Аустер (1958), «Пер Ґінт» Е. Гріга (1959), «Весна» Юло Вінтер (1967, лібрето І. Урбель), «Шурале» Ф. Ярулліна, «Паганіні» на музику С. Рахманінова.
Іда Урбель була також авторкою опер та оперет («Кармен» Жоржа Бізе, «Гравець» С. Прокоф'єва, «Весела вдова» Ф. Легара та ін.).
Відзнаки
Орден «Знак Пошани» Народна артистка Естонської РСР (1965) Премія Радянської Естонії (1970)
Вшанування пам'яті
У 1994 році в Тарту була заснована танцювальна школа, названа на честь Іди Урбель.
Примітки
Література
Велика Радянська Енциклопедія. — М.: Радянська енциклопедія. 1969—1978.
Посилання
Urbel ', Ida Arturovna