Анна Клевська (), повне ім'я Анна Юліх-Клеве-Берзька (), також Анна фон дер Марк-Клеве (; 1 березня 1552 — 16 жовтня 1632) — принцеса Юліх-Клеве-Берзька з дому Ла Марків, донька герцога Юліх-Клеве-Бергу Вільгельма Багатого та ерцгерцогині Австрійської Марії, дружина пфальцграфа та герцога Нойбургу Філіпа Людвіга.

Біографія Дитинство та юність Народилась 1 березня 1552 року у Клеве другою дитиною та другою донькою в родині герцога Юліх-Клеве-Бергу Вільгельма Багатого та його другої дружини Марії Австрійської. Мала старшу сестру Марію Елеонору. Згодом сімейство поповнилося п'ятьма молодшими дітьми.

Виросла у Дюссельдорфському замку. Також сім'я мала мисливський замок Гамбах на східному краю Пфальцького лісу. Час від часу відвідували замки Юліху та Клеве. Принцеси виховувались у дусі протестантизму неодруженою тіткою Амалією, сестрою батькаWoldemar Harleß: Wilhelm V. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 43, Duncker & Humblot, Leipzig 1898, стор. 106–113. . Загалом при дворі, як і у всьому герцогстві, панувала атмосфера ліберального католицизму Hugo Weidenhaupt. Kleine Geschichte der Stadt Düsseldorf. — 10. — Düs: Triltsch, 1993.. Виключенням став закон про вигнання з країни євреїв у 1554 році.

Анна, як і її сестри, через привілеї, надані донькам Вільгельма Багатого імператором Карлом V щодо можливості подальшого успадкування земель, вважалася вигідною партією.

Шлюбне життя

У 22 років стала дружиною пфальцграфа та герцога Нойбургу Філіпа Людвіга, якому за кілька днів виповнювалося 27. Весілля пройшло 27 вересня 1574 року в Нойбурзі. Від початку герцог мав намір одружитися зі старшою сестрою Анни, однак та восени 1573 року вступила в нлюб з герцогом Пруссії Альбрехтом Фрідріхом.Профіль на Genealogics.org Як удовину долю Анна отримала Лутцинген і Гохштедт. За шлюбним контрактом Філіп Людвіг також зобов'язувався збудувати для дружини відповідну її статусу удовину резиденцію.Офіційний сайт замку Гохштедт. Історія.

Оселилися у Нойбурзькому замку на березі Дунаю. Також мали мисливський замок Ґрюнау у тугайових лісах. У шлюбі народила восьмеро дітей.

Релігійна байдужість Дюссельдорфу призвела навіть до того, що після шлюбу принцеси виникли сумніви у її релігійній приналежності. Втім, вони швидко припинилися. Протягом усього життя Анна віддано вивчала Біблію та вчення протестантської церкви. Також полюбляла прогулянки у сільській місцевості, виявляла великий інтерес до світу рослин і тварин, цікавилася фармацевтичними питаннями.

Зі смертю бездітного молодшого брата герцогині у 1609 році, Юліх-Клеве-Берг залишився без спадкоємця, й Філіп Людвіг заявив про свої права на ці землі. Чоловіки або родичі сестер Анни зробили те саме, й це дало початок війні за Клевський спадок. Конфлікт був частково вичерпаний Ксантенським миром у листопаді 1614 року, за яким Пфальц-Нойбургу відійшли Юліхське і Берзьке герцогства, а також землі Равенштайну, а решту отримав Бранденбург.Peter Fuchs: Philipp Ludwig. In: Neue Deutsche Biographie. Band 20, Duncker & Humblot, Berlin 2001, ISBN 3-428-00201-6, стор. 383. Втім, війська союзників виведені не були, і фактично суперечка тривала до 1666 рокуЮлих-Клевское наследство и борьба за него // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. Kaps W. Das Fürstentum Pfalz-Neuburg. — Neuburg, 2008. .

Останні роки

Оскільки Філіп Людвіг помер у серпні 1614 року, Анна передала свої права на батьківське герцогство їхньому старшому синові, незважаючи на перехід того у католицтво, хоча й була глибоко вражена цим вчинком.Портрет Анни Клевської, герцогині Пфальц-Нойбурзької Вольфганг Вільгельм у договорі від 5 травня 1615 року підтвердив удовині землі матері. Сама герцогиня до кінця життя сповідувала протестантизм, про що свідчить розпис замкової каплиці Гохштедту, який зберігся до нашого часу. Від 1615 року і до самої смерті Анна мешкала в Гохштедті.

Пішла з життя 16 жовтня 1632 року у розпал Тридцятилітньої війни. Була похована у 1633 році у князівській крипті церкви Святого Мартіна в ЛауїнгеніЦерква Святого Мартіна в Лауїнгені .

Родина

Чоловік — Філіп Людвіг, пфальцграф та герцог Нойбургу

Діти: Анна Марія (1575—1643) — дружина герцога Саксен-Веймару Фрідріха Вільгельма I, мала шестеро дітей; Доротея Сабіна (1576—1598) — одружена не була, дітей не мала; Вольфганг Вільгельм (1578—1653) — пфальцграф та герцог Нойбургу, а також герцог Юліх-Бергу у 1614—1653 роках, був тричі одруженим, мав трьох дітей, з яких дорослого віку досяг лише старший син; Оттон Генріх (1580—1581) — прожив 4 місяці; Август (1582—1632) — пфальцграф та герцог Зульцбаху у 1614—1632 роках, був одруженим із Ядвігою Гольштейн-Готторпською, мав семеро дітей; Амалія Ядвіґа (1584—1607) — одружена не була, дітей не мала; Йоганн Фрідріх (1587—1644) — пфальцграф та герцог Гільпольштайну, був одруженим із Софією Агнесою Гессен-Дармштадтською, мав восьмеро дітей, які померли в ранньому віці; Софія Барбара (1590—1591) — прожила півтора роки.

Генеалогія

Вшанування У дворі Нойбурзького замку встановлена статуя герцогині Анни.Wolfgang Kaps: Das Fürstentum Pfalz-Neuburg. Kurze geschichtliche Einführung. Neuburg an der Donau 2008.

Примітки

Література Andreas Thiele: Erzählende genealogische Stammtafeln zur europäischen Geschichte. Band I, Teilband 2: Deutsche Kaiser-, Königs-, Herzogs- und Grafenhäuser II. Fischer, Frankfurt am Main 1994, Tafel 485. Siegrid Westphal: Konversion und Bekenntnis. Konfessionelle Handlungsfelder der Fürstinwitwe Anna im Zuge der Rekatholisierung Pfalz-Neuburgs zwischen 1614 und 1632. In: Vera von der Osten-Sacken, Daniel Gerth (Hrsg.): Fürstinnen und Konfession. Beiträge hochadeliger Frauen zu Religionspolitik und Bekenntnisbildung. Veröffentlichungen des Instituts für Europäische Geschichte, Mainz, Beihefte, Band 104, Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 2015, ISBN 978-3-525-10136-0, стор. 317.

Посилання Профіль на Genealogics.org Профіль на Thepeerage.com Генеалогія Анни Юліх-Клеве-Берзької Генеалогія Філіпа Людвіга Пфальц-Нойбурзького