Ростисла́в Ростисла́вович Капні́ст (  — 13 січня 1921) — український шляхтич, графКапнист Ростислав Ростиславович // Реабилитированные историей. Автономная Республика Крым: Книга третья. — Симферополь: АнтиквА, 2006. — С. 105-106. — ISBN 978-966-2930-25-2, колекціонер українських старожитностейПутро О. І.. Капністи // Капніст Р. О., Іваницький О. О. Капніст Ростислав Ростиславович // Енциклопедія Сучасної України / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006., філантроп, жертва Червоного терору у Криму. Онук українського поета, драматурга і громадсько-політичного діяча Василя КапністаКапніст Марія Ростиславівна //  — С. 286., батько української акторки Марії Капніст.

Біографія Народився 20 лютого 1875 року в Полтавській губернії.

Успадкував великі землеволодіння у Хорольському повіті Полтавської губернії.

Навчався в Полтавському і Одеському реальних училищах, агрономній школі. Мав вищу освіту.

Колекціонував українські старожитності. Зібрав значну колекцію зброї, предметів побуту та картин, що експонувалася у 1912 році в Санкт-Петербурзі на виставці «Ломоносов та часи Єлизавети Петрівни» (розграбована в Судаку під час захоплення Криму більшовиками).

Був уповноважений Земського Союзу.

Надавав фінансову допомогу революціонерам, допомагав більшовикам ввозити з-за кордону примірники газети «Искра».

Разом з родиною жив у Санкт-Петербурзі. У гості до Капністів приходили найвідоміші містяни, серед них і Федір Шаляпін, який був закоханий у дружину Капніста, АнастасіюМария Капнист. Графиня рудников // Капков С.В. Эти разные, разные лица: Легенди советского кино. — М.: Алгоритм, 2001. — С. 355-368. — ISBN 5926500419. Наймолодшій дитині Капніста — Мірочці — Шаляпін давав уроки вокалу і хвалив її першу сценічну роботу в домашньому спектаклі.

Дітибл. 1916-1917Діти1918Наймолодша донька Мірочкакінець 1920-х-1930-ті

Після Жовтневого перевороту родина переїхала на дачу-особняк в Судак, де жила бабусяКапнист М. Р. В огне непоколебимы / беседу вела Л. Ельникова // Кино: политика и люди (30-е годы): К 100-летию мирового кино. — М.:Материк-НИИ киноискусства, 1995. — С. 175.. З 1920 року, коли більшовики захопили Крим, граф Капніст мав, як і всі дворяни, ходити в місцеву управу відзначатися.

13 січня 1921 року більшовики розстріляли графа — за звинуваченнями у допомозі Добровольчій армії та активну участь у повстанні кримських татар 1918 року (реабілітований 29 червня 1995 року прокуратурою Автономної республіки Крим). Перед розстрілом граф три тижні провів у підвалі судакської ЧК разом з російською письменницею Аделаїдою Герцик та іншими в'язнями. «Графу К.» присвячений перший з п'яти «Підвальних нарисів» Аделаїди Герцик, що має назву «Todesreif» (з німецької — «Готовий до смерті») — у ньому вона описує останні дні життя Ростислава Капніста і його побачення з дітьмиTodesreif // Герцык Аделаида. Стихи Сугдейские. Подвальные очерки. — М.: Дом-музей Марины Цветаевой, 2010. — С. 136-152. — ISBN 978-5-93015-107-7.

Марія (Мірочка) Капніст про останні дні життя батька згадувала так:

У 1921 році більшовики зруйнували дачу-особняк КапністівПро Григорія Ростиславовича Капніста на сайті міжнародної правозахисної організації «Меморіал». Вдові й дітям графа вдалося уникнути арешту. Згодом син Григорій (у 1930) та наймолодша Мірочка (у 1941) — були репресовані.

Родина

Батько — графКапнисты // Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник. Т. 2. — Киев, 1910. — С. 295.Отдел III // Весь Петроград на 1915 год: адресная и справочная книга г. Петрограда. — Петроград, 1915. — С. 271. Ростислав Петрович Капніст, нащадок українського шляхетського роду, засновники якого були вихідцями з грецького острова Занте (нині — Закінф), що належав Венеційській Республіці.

Двоюрідний дід (рідний брат діда Петра Васильовича Капніста) — український поет, драматург і громадсько-політичний діяч Василь Капніст ( 1758 — 1823)Чабан Николай. Мария Капнист. В огне непоколебимая // Зоря. Область. — 2014. — 9 липня. — С. 8.Лисниченко Ирина. Посетив Францию после 20 лет сталинских лагерей, графиня Капнист жаловалась: «За границей жить не могу! Так и не привыкла выключать за собой свет!» // Факты и комментарии. — 2003. — 21 марта. — С. 28..

Дружина — Анастасія Дмитрівна Байдак ( 1882 — 1930) із роду кошового отамана Запорозької Січі Івана СіркаЛеонтович Олена. Моя тітонька Міра... // Кіно-Театр. — 2009. — № 3. — С. 15-17.Шостак Надежда. Актерский талант заметил Шаляпин, а Берия сослал в лагеря // КП в Украине. — 2013. — 30 жовтня., гетьмана Павла ПолуботкаЛеонтович Олена. Та, що несла людям жайворонків // Слово просвіти. — 2003. — 9-15 квітня. — С. 9. та козацько-старшинського роду Дуніних-Борковських. Вона знала 8 мовІнтерв'ю доньки Марії — Радислави Капніст — для сюжету «Марія Капніст» ( на 2-й хвилині 50-й секунді) // Телеканал «Культура». — 2010. — 19 серпня..

У подружжя було п'ятеро дітей: Єлизавета ( 1904 — 1921), Василь ( 1907 — 1926), Григорій ( 1908 — 1976), Андрій ( 1910 — 1989) та Маріетта, яка стала кіноакторкою (рідні та друзі звали її Мірочка; 1914 — 1993). Єлизавета померла у 1921 році, через два дні після розстрілу батька, від «нервового раптового паралічу». Василь, за даними «Літературної газети», — потонув, а Андрій змінив графське прізвище на КопністАзаров Игорь. Мария Капнист — графиня из ГУЛАГа // Литературная газета. — 2016. — №13.. Григорій — з 1922 року працював чорноробом по радгоспах і в лісництвах, з 1925 року, після закінчення школи, — рахівником в екскурсійному бюро, з осені — в дорожньому відділі комунального господарства в Москві. Потім — техніком-топографом в бюро «Волгостроя». 26 квітня 1930 року — арештований в Москві, засуджений до 3 років заслання і відправлений в Східносибірський край. Пізніше — звільнений, працював топографом. Помер у Ярославлі у 1976 році.

Онука Радислава — донька Маріетти. Народилася у 1950 році ( 2023), у тюремній лікарні Степлагу, в Казахстані, де Марія Капніст жила на поселенні і працювала у вугільних копальнях. Ім'я дівчинці Марія дала на честь героїні оповідання Максима Горького «Макар Чудра»Цимбал Галина. Рада, дочь знаменитой актрисы графини марии капнист: «Когда мама отказалась делать аборт, ее начали пытать: опускали в ледяную ванну и избивали ногами» // Факты. — 2005. — 21 березня.. Радислава закінчила Харківський політехнічний інститут, працювала на Харківському авіаційному заводі інженером-технологом. Двічі брала шлюб, але прізвище не змінювалаСалімонович Л. Він — Капніст, вона — Сірко: У Лебедині відкрили виставку, присвячену давньому роду // Україна молода. — 2021. — 30 березня.. Має двох синів — Ростислава та Георгія Капніста. Та п'ятьох онуків (станом на 2021 рік). Двоє з них — Ярослав Ростиславовича та Ростислав Ростиславовича (останній народився 22 березня 1996 року, в день народження Марії Капніст).

Ось що у 2005 році Радислава Капніст розповіла про своїх дітей на онуків журналістам:

У 2021 році Радислава видала книгу спогадів про маму-кіноакторку Марію Капніст (у харківському видавництві «Права людини»Актриса Мария Капнист: сборник статей и воспоминаний о жизни и творчестве актрисы Марии Капнист — последней урождённой графини знатного рода / Составители: Алексей Александрович Иваницкий, Радислава Олеговна Капнист; Вступительное слово: Алексей Александрович Иваницкий, Радислава Олеговна Капнист; Под общей редакцией Е.Н. Дербилова. — Харьков: Права людини, 2021. — 479 с.).

Образ у мистецтві Головний герой одного з «Підвальних нарисів» російської письменниці Аделаїди Герцик — «Todesreif» (з німецької — «Готовий до смерті») — у ньому письменниця описує останні дні життя Ростислава Капніста і його побачення з дітьми.

Див. також Капністи Капніст Марія Ростиславівна Червоний терор у Криму

Примітки

Джерела Азаров И. Мария Капнист — графиня из ГУЛАГа // Литературная газета. — 2016. — №13. "В огні неспалима". Марія Капніст: Інформаційно-бібліографічний список. — К., 2012. — 8 с. Інтерв'ю доньки Марії — Радислави Капніст — для сюжету «Марія Капніст»// Телеканал «Культура». — 2010. — 19 серпня. Мария Капнист. Графиня рудников// Капков С.В. Эти разные, разные лица: Легенди советского кино. — М.: Алгоритм, 2001. — С. 355-368. — ISBN 5926500419 Капніст Марія Ростиславівна //  — С. 286. Капнист М. Р. В огне непоколебимы / беседу вела Л. Ельникова // Кино: политика и люди (30-е годы): К 100-летию мирового кино. — М.:Материк-НИИ киноискусства, 1995. — С. 175. Капніст Р. О., Іваницький О. О. Капніст Ростислав Ростиславович // Енциклопедія Сучасної України / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. Капнист Ростислав Ростиславович // Реабилитированные историей. Автономная Республика Крым: Книга третья. — Симферополь: АнтиквА, 2006. — С. 105-106. — ISBN 978-966-2930-25-2 Леонтович О. Моя тітонька Міра... // Кіно-Театр. — 2009. — № 3. — С. 15-17. Леонтович О. Та, що несла людям жайворонків // Слово просвіти. — 2003. — 9-15 квітня. — С. 9. Лисниченко И. Посетив Францию после 20 лет сталинских лагерей, графиня Капнист жаловалась: «За границей жить не могу! Так и не привыкла выключать за собой свет!» // Факты и комментарии. — 2003. — 21 марта. — С. 28. Про Григорія Ростиславовича Капніста на сайті міжнародної правозахисної організації «Меморіал» Путро О. І.. Капністи // Цимбал Г. Рада, дочь знаменитой актрисы графини марии капнист: «Когда мама отказалась делать аборт, ее начали пытать: опускали в ледяную ванну и избивали ногами» // Факты. — 2005. — 21 березня. Чабан Н. Мария Капнист. В огне непоколебимая // Зоря. Область. — 2014. — 9 липня. — С. 8. Шостак Н. Актерский талант заметил Шаляпин, а Берия сослал в лагеря // КП в Украине. — 2013. — 30 жовтня. Todesreif // Герцык Аделаида. Стихи Сугдейские. Подвальные очерки. — М.: Дом-музей Марины Цветаевой, 2010. — С. 136-152. — ISBN 978-5-93015-107-7