Ю́рівка — село в Україні, у Попівській сільській громаді Конотопського району Сумської області. Населення становить 825 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Юрівська сільська рада. Розташоване за 36 км від райцентру.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СрСР 1932—1933.

Географія Село Юрівка знаходиться за 2 км від лівого берега водосховища Ромен (річка Ромен). На відстані 1 км розташоване село Пекарі. Селом протікає річка Сухий Ромен. Поруч проходить автомобільна дорога .

Історія Виросло село з хутора, заснованого в степу на початку XVIII століття священиком багатого сотенного села Корибутів Стефаном Івановим. Після відновлення 1739 року Корибутівської сотні у складі Прилуцького полку, Юрівка належить до неї. З переміщенням сотенного центру до села Голінка (1751), Юрівка у числі населених пунктів Голінської сотні.

Після анексії Гетьманщини Московською державою (1781), хутір перейшов у володіння правителя Батуринської волості генерала графа Юрія Вейсбаха. На цьому місці виникла слобода, названа по хресному імені можновладця — Юрівкою. Нова слобода ввійшла до складу Великосамбірської волості.

Під час розпродажу маєтків колишнього Гетьмана Кирила Розумовського, Юрівка була придбана нащадком генеральної старшини України Григорієм Тарновським — він володів понад тисячею десятин землі.

Населення Юрівки було майже неписьменне — нібито на все село була лише одна письменна людина. Приблизно в 70-80 роках XIX століття відкрито «Юрівськое початкове (однокласне) училище» — початкова школа, в якій було три класи і один учитель. Навчання проводилося російською мовою. В школі було не більше 50 учнів — переважно діти заможних селян. Школу можна було назвати «чоловічою», бо дівчата до неї не ходили.

У складі УНР

1917 село визнало владу Української Народної Республіки. 1918 — інтервенція московських червоних банд леніністів, які відкинуті в Росію союзними військами Гетьмана Павла Скоропадського та кайзера Німеччини. Після багаторазових змін фронтів, у селі закріпився російський окупаційний режим комуністичного спрямування.

У 1929—1930 роках в Юрівці обманом загнали людей у колгосп «Червоний ранок», в якому зареєстрували 70 сімей. 1931, напередодні Голодомору, людей примусили вступити ще й у другий колгосп — «13-річчя РСЧА», до якого загнали решту селян. Восени 1931 року ці два колгоспи були об'єднані в один колгосп «Червоний ранок».

Комуністичний Голодомор 1932—1933

Повна концентрація сільськогосподарського виробництва у колгоспах дало змогу окупаційній комуністичній владі ефективно провести терор голодом проти мешканців Юрівки. В історичній літературі факти масового убивства голодом прикривалися статистикою закупівлі техніки та будівництва нових приміщень. Проте втрати села від примусових голодних смертей перевищують аналогічні у Другій світовій війні. Жертвам сталінських воєн окупаційна влада встановила монумент. Згадки про Голодомор каралися адміністративними штрафами, або позбавлення волі «за наклеп на радянський лад».

Післявоєнні злидні

1946 сталіністи здійснили в селі ще одну голодоморну акцію, грабуючи селян Юрівки, вимагаючи непосильні продовольчі податки. У селі знову з'явилися пухлі люди — родичі й діти фронтовиків, які проливали кров за СССР.

У ці ж часи у газеті Дубов'язівського району «Ленінськи шлях» з'явилися дві публікації про Юрівку в одному номері — «Бригадир садово-городньої бригади» (28 липня 1949) — нарис про бригадира села Юрівка, та «Люди колгоспного села» — про так званих «передовиків» села Юрівка. Автор публікацій — Петро Носенко.

Після засудження сталінізму, у 1960-70-тих збудували новий торговий центр, Будинок культури, приміщення контори радгоспу «Зоря»" та сільської ради, дитячий садок, фельдшерський пункт.

Незалежна Україна 1991 селяни проголосували за відновлення незалежності України. У селі Юрівка піднято синьо-жовтий прапор УНР.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Попівської сільської територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Конотопського району(1923-2020), село увійшло до складу новоутвореного Конотопського району.

Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 590218, розташована у приміщенні навчально-виховного комплексу.

Результати зареєстровано 515 виборців, явка 69,71%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 42,30%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 15,13%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 14,57%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Максим Гузенко (Слуга народу) — 35,14%, за Віктора Ладуху (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 19,14%, за Ігоря Шкурата (самовисування) — 16,29%.

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними : МоваКількістьВідсотокукраїнська80998.06%російська161.94%Усього825100%

Соціальна сфера

На території сільської ради здійснюють діяльність: Юрівська сільська рада, сільськогосподарське підприємство ТОВ «Юрівка», фельдшерський пункт, Юрівський НВК, сільський Будинок культури, бібліотека, приватні крамниці та поштове відділення, ТОВ «Колос Агротрейд».

Пам'ятки

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Сумська область)

Примітки

Посилання

Погода в селі Юрівка