Сибірський панк, також відомий як сибірський панк-рок або сибірський андеграунд (скорочено — сибпанк) — музично-поетичний рух, що зародився в 1980-х роках у різних містах Сибіру, таких, як Омськ, Тюмень і Новосибірськ.

Сибірський панк являє собою співтовариство однодумців, андеграундних митців, які поділяють глибинну спорідненість їх естетичних і філософських ідей, відмінні від естетики рок-музики, що формувалася в Москві, Ленінграді та Свердловську.

Особливості У сибірському панку велике значення надається текстам („текстоцентричність“), багато музикантів цього кола сприймаються як поети специфічної оригінальної традиції, які відмовилися від зовнішніх атрибутів панк-року та його карнавальної естетики, замінених філософським світоглядом, радикальним антитоталітаризмом та естетикою юродства.

З музичної точки зору, сибірський панк не має чітко визначених жанрових меж і включає в себе дуже різноманітні композиції, які також можна класифікувати як психоделічний рок, хардкор-панк, індастріал або нова хвиля. Єдиним спільним елементом для всіх цих музичних композицій є поетика внутрішньої мови і особливості звучання: напружений тон, звукові та вокальні артефакти, характерні крики в поєднанні з навмисно «брудним» звучанням і «гаражним» звуком, наявність сторонніх шумів, навмисно низька якість запису, що, втім, часто було результатом використання неякісного обладнання. До кінця 1980-х років характерною рисою сибірського панку стала також відкритість російському фольклору, деяке «почвенництво».

Ілля Кукулін, розглядаючи сибірський панк як напрямок рок-поезії, називає найважливішою його особливістю нове ставлення до культурних традицій. Поети і музиканти цього напрямку парадоксально використовують цитати і алюзії, переосмислюють їх, змушуючи звучати в незвичному контексті. Існуючи в міфологічному середовищі російського і радянського фольклору, сибірський панк „переприсвоює“ традицію, «„зрушена“ міфологема стає способом поставити особисте, екзистенціальне питання світу».

Поява Ключовою особистістю, яка зробила найбільший внесок у цей митецький рух, був Єгор (Ігор Федорович) Лєтов, засновник групи «Гражданская оборона», навколо якого сформувався цілий музично-поетичний рух, який прийнято називати сибірським екзистенційним панком. Він так чи інакше (як поет і музикант, а також завдяки участі у записі більшості альбомів сибірського панку, оскільки вони записувалися в його домашній музичній студії) брав участь у записі більшості сибірських рок-груп того періоду. Учасники «Гражданская оборона», створеної ним у середині 80-х років, реалізували велику кількість сторонніх проєктів (проєкти Єгора Лєтова, , та інших, наприклад «Посев», «Западъ», «Адольф Гитлер», «», «», «», , «Егор и Опизденевшие» тощо).

Іншим відомим рок-поетом, який стояв біля витоків сибірського панку, став . Його група дала перший концерт у 1986 році в Тюмені в рок-клубі, який організував .

З товариства, що виникло навколо Тюменського рок-клубу, згодом вийшла низка проєктів, серед яких найбільшу популярність здобув гурт . На новосибірській рок-сцені були помітні такі гурти, як «Спинки мента» (з 1988 року називається ( )), «Б.О.М.Ж.» і . Яскравим представником сибірського панк-року була Янка Дягілєва ()), чию смерть у 1991 році письменник і кінематографіст Володимир Козлов пов'язує із закінченням сибірського панку як цілісного культурного явища (а роком раніше Лєтов розпустив гурт «Гражданская оборона»).

У Барнаулі на самому початку 1990-х років була утворена група (відома завдяки пісні «Мертвий Світ»), що поєднує сибірський панк з християнською тематикою лірики. В цей же час в Барнаулі почав творчу діяльність , граючий, за власним визначенням, язичницький і шаманський сибірський панк.

Дещо відрізняється від інших груп , який починав з гаражного року, але в подальшому встиг попрацювати в багатьох напрямках, в тому числі далеких від панк-року.

Спадщина і вплив

На початку 90-х років сибірський панк мав сильний вплив на низку груп з різних країн СНД та різних міст Росії. Радикальна естетика сибірського панку надихнула, принаймні на початку своєї кар'єри, таких артистів і гурти, як Олександр Непомнящий (Іваново), / «Чёрная Ленточка» (Мінськ), (Актобе) і багато інших. Традиції сибірського панку сильно вплинули на таку цікаву рок-тусовку, як «Коньковська формація» (від назви московського району Коньково), до якої входили групи , та інші. Загалом, майже весь сучасний російський пост-панк, який не є прямою калькою із заходу, має коріння в далеких сибірських краях.

У 1994 році було створено музичний рух «Російський прорив», в рамках якого в країнах колишнього СРСР відбулися спільні концерти груп «Гражданская оборона», і «».

У той же час в Улан-Уде була заснована хардкор-панк-група «Оргазм Нострадамуса», що відрізнялася більш агресивним матеріалом і схильністю до гротеску. Група вважається однією з останніх груп сибірського панку. У 2018 році одна з пісень групи була включена до Федерального списку екстремістських матеріалів Росії.

Пізніше Мирослав Немиров почав працювати над «Великою тюменськуою енциклопедією», ввівши окремий культурний термін — «тюменщики», яким Немиров називав представників сибірського андеграунду, так чи інакше пов'язаних з рок-культурою в Тюмені і тюменської культурою в цілому. Першими до руху «тюменщиків» Немиров приписав письменника Мирослава Бакуліна, поета Володимира Богомякова і музикантів групи «Инструкция по выживанию».

З 2007 по 2013 рік у Москві проходив музичний фестиваль , присвячений традиціям сибірського панку.

Примітки

Література

Посилання