Олексій Михайлович Во́лін (6 (18) жовтня 1898, Круподеринці — 3 травня 1975, Харків, УРСР, СРСР) — український і російський радянський актор. Народний артист Української РСР (1956).
Біографія Народився року в селі Круподеринцях (тепер Лубенського району Полтавської області, Україна). У 1919 році закінчив студію при Таганрозькому драматичному театрі.
На сцені дебютував в 1920 році в Петроградському театрі мініатюр «Кажан». Працював в театрах Таганрогу, Краснодару, Ставрополя. Протягом 1926—1934 років — в театрі «Шахтарка Донбасу»; у 1934—1967 роках — актор Харківського російського драматичного театру.
Помер в Харкові 3 травня 1975 року. Похований в Харкові на Міському кладовищі № 2.
Ролі в театрі Чебутикін («Три сестри» Антона Чехова); Робінзон, Муравецький, Шмага («Безприданниця», «Вовки та вівці», «Без вини винні» Олександра Островського); Расплюєв («Весілля Кречинського» Олександра Сухово-Кобиліна); Боцман («Оптимістична трагедія» Всеволода Вишневського); Швандя («Любов Ярова» Костянтина Треньова); Сеньйор Бальбоа («Дерева вмирають стоячи» Алехандро Касони); Дулітл («Пігмаліон» Бернарда Шоу). Голова Укому («Шторм» Володимира Білль-Білоцерківського); Печенєгов («Вороги» Максима Горького); Купріянов («Неспокіна старість» Леоніда Рахманова); в кіно Федір, робітник — «Страта» (1934); Піп — «Назар Стодоля» (1936)kino-teatr.ru.;
Відзнаки Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, медалями; Народний артист УРСР з 1956 року.
Примітки
Література
Андреєва О. О. Волін Олексій Михайлович //