«Свобода» (, ) — фільм-драма французького режисера Тоні Гатліфа. У 2009 році отримав Гран-прі Монреальського кінофестивалю.
Сюжет Події в фільмі відбувається у сільській місцевості Франції у 1943 році, під час колабораціоністського уряду Франції. Застряглий в окупованій країні маленький табір румунських циган бродить, ховаючись від німецьких солдатів. Їх переслідує «привид», а коли вони ловлять його, виявляється, що це дев'ятирічний французький хлопчик Клод, який втік з сиротинця. Захоплений їх кочовим способом життя, він вирішує залишитися з ними і приєднується до каравану ромів. Скрипаль Талош, з розумом десятирічного дитини, дає Клодові прізвисько «Бідолаха» (Коркоро). Вони стають найкращими друзями …Коркоро kino.com 01.04.2012
Ролі виконують — Теодор Росьєр — панна Лунді Джеймс Тьєррі — Фелікс Лавіль, «Талош» Карло Брант — Како — Тіна — Дарко
Навколо фільму Фільм Тоні Гатліфа «Свобода» є першою вагомою кінострічкою, доступною для широкої громадськості, що дає розуміння генезису трагедії французьких циган, які з осені 1940 року були поступово інтерновані у приблизно тридцятьох таборах, звідки багатьох з них вивезли до нацистських таборів смертіТоні Гатліф і забута трагедія bibliobs.nouvelobs.com 24.02.2010 . Прототипом для створення образу панни Лунді у фільмі послужила Іветт Лунді — вчителька французького села, розміщеного в зоні, окупованій під час Другої світової війни. Вона не без труднощів переконала циганів, які приїхали поселятися в село під час жнив, відправити своїх дітей до школиІветт Лунді, надихає на фільм Тоні Гатліфа champagne-ardenne.france3.fr . Завдяки невблаганності шкільної вчительки, колишній , де цигани були інтерновані під час Другої світової війни, класифікували як історичну пам'яткуПеремога Жака Сіго, псевдонім Чопа lejdd.fr 07.08.2010 . За винятком Джеймса Тьєррі, який є французом, актори, що грають членів циганської сім'ї, походять з Румунії, Албанії, Косово, Грузії та Сербії. Жінка, яка грає бабусю, російського походження, але живе в Осло. Зараз історики вважають, що з двох мільйонів циган, які жили в Європі до війни, в нацистських таборах смерті було вбито від 250 000 до 500 000. Музичні інструменти, якими користуються у фільмі, привезені з Трансільванії, вони ідентичні до інструментів 1943 року. Навіть колючий дріт з тих часів, щоб його розшукати в Румунії творцям фільму прийшлося проїхати близько 300 кілометрів. Цигани, які знімалися у фільмі, прибули з Трансільванії. Вони пробули три-чотири місяці у Франції. Вони не знали сценарію, як і всі інші актори, вони не знали, що «Талош», якого вони обожнювали, буде убитий у фільмі. І коли прийшла сцена де в нього стріляють, вони почали кричати, у люті, вони справді билися з жандармами.
Нагороди Нагорода Всесвітнього Монреальського кінофестивалю: Гран-прі Америки (Grand prix des Amériques) — Тоні Ґатліф найпопулярніший фільм фестивалю — Тоні Ґатліф приз екуменічного журі — Тоні Ґатліф Нагорода Єрусалимського міжнародного кінофестивалю: почесна відзнака «Дух свободи» — Тоні Ґатліф
Примітки
Посилання (17.07.2022)