Іва́н Степа́нович Ма́слов (, село Тернова, тепер Харківського району Харківської області — , місто Харків) — літературознавець, прозаїк, публіцист, секретар Харківського обласного комітету КПУ, головний редактор харківського журналу «Прапор». Кандидат філологічних наук (1980), доктор філологічних наук (1996), професор (2001). Науковий керівник кандидатської дисертації Сергія Жадана.

Життєпис Народився в селянській родині. Батько загинув на фронті в 1943 році, мати померла в 1951 році. Виховувався в родині діда й бабусі.

За направленням колгоспу навчався у Верхнє-Писарівському зооветеринарному технікумі Харківської області, після закінчення якого працював ветеринаром. Служив у Радянській армії.

У 1969 році закінчив Харківський педагогічний інститут. Член КПРС.

Працював журналістом, завідувачем відділу харківської молодіжної газети «Ленінська зміна».

У 1974—1977 роках — редактор харківської молодіжної газети «Ленінська зміна», обирався членом бюро Харківського обласного комітету ЛКСМУ.

У 1977—1980 роках — навчання в аспірантурі Академії суспільних наук при ЦК КПРС у Москві, захистив дисертацію.

У 1980—1981 роках — заступник головного редактора газети «Соціалістична Харківщина».

У 1981—1990 роках — головний редактор харківського журналу «Прапор».

20 січня 1990 — серпень 1991 року — секретар Харківського обласного комітету КПУ з ідеології.

З 1991 року — на викладацькій роботі в Харківському педагогічному інституті. Закінчив докторантуру при Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди.

У 1995—2015 роках — завідувач кафедри української та світової літератури Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Одночасно, в 1995—2003 роках — заступник головного редактора журналу «Слобожанщина».

Наукові дослідження: історія російської та української літератур; теорія літератури. Писав російською мовою. Дебютував 1964 року оповіданням у газеті Прикарпатського військового округу «Слава Родины». У російській літературі був представником т. зв. «деревенской прозы».

Член Національної спілки письменників України з 1981 року. Твори перекладені українською, білоруською, польською, мордовською, німецькою, англійською мовами.

Основні твори Белый цвет терна. Х., 1977 Особенности современного литературного процесса. Москва, 1979 Материнский огонь. Х., 1980 Сельчане. Х., 1984 Время цветения звезд. К., 1984 Окнами на зарю. Х., 1987 Обручение. К., 1989 Сын. Х., 1990 Правда как мера таланта: О творчестве Ф. А. Абрамова. Х., 1994 Художній світ Бориса Харчука. Х., 2002. Федор Абрамов: Повесть-исследование. Х., 2005 Пророк русской судьбы. Х., 2013 Избранное: В 10 т. Х., 2013 Из­бранное: В 4 т. Х., 2015.

Нагороди та премії Літературна премія імені В. Короленка (1998) Літературна премія імені Г. Квітки-Основ'яненка (2002) Всеросійська премія імені Ф. Абрамова

Примітки

Джерела

Гетьманець М. Ф. Маслов Іван Степанович //  Українська літературна енциклопедія Стожук А. П. Маслов Іван Степанович // Енциклопедія сучасної України Цей невтомний харків'янин. Пам'яті Івана Степановича Маслова