Єпископ Гедеон (в миру Геннадій Петрович Покровськийзгідно Павловського І. Ф. Полтавчани: Їєрархи, державні та громадські діячі та благодійники. Полтава, 1914. Стр.27-28; согласно «Православной энциклопедии» Герасим Покровский; рік, Болховський повіт, Орловська губернія — рік) — єпископ Російської православної церкви, богослов, місіонер, педагог. Єпископ Владикавказький і Моздокскій.

Біографія

Народився у 1844 році в родині псаломщика Орловської єпархії.

У 1869 році закінчив Орловську духовну семінарію зі званням студента.

13 лютого 1872 року висвячений на священника до Преображенської соборної церкви міста Болохва Орловської єпархії.

Овдовівши у 1874 році вступив в число братії Мещовського монастиря Калузької єпархії. 7 квітня 1875 року пострижений в чернецтво.

1 вересня 1881 року вступив в Київську духовну академію.

Після закінчення 4-го курсу Київської духовної академії зі ступенем кандидата богослов'я 1 вересня 1884 року відправлений у Японську духовну місію і призначений викладачем Священного Писання і морального богослов'я в Токійській духовної семінарії.

11 грудня 1885 року через хворобливий стан звільнений від служби при Місії та зарахований до братії Болховського Троїцького монастиря «Оптина пустинь».

З 27 березня 1887 року — викладач Казанської духовної семінарії з основного, догматичного і морального богослов'я.

З 30 січня 1888 року — наглядач Холмського духовного училища.

23 серпня 1888 року захистив дисертацію на тему: «Археологія і символіка старозавітних жертв» і отримав ступінь магістра богослов'я.

1 січня 1889 року возведений у сан архімандрита і 20 вересня того ж року призначений ректором Холмської духовної семінарії.

4 грудня 1891 року архімандриту Гедеону наказано бути єпископом Люблінським, вікарієм Холмсько-Варшавської єпархії. 12 січня 1892 року в Олександро-Невській лаврі хіротонізований на єпископа Люблінського.

22 грудня 1896 року звільнений на спокій.

З 6 листопада 1899 року — єпископ Прилуцький, вікарій Полтавської єпархії. Прибув до Полтави 28 листопада.

З 12 серпня 1904 року — єпископ Владикавказький і Моздокскій.

16 вересня 1908 року звільнений на спокій, відповідно до прохання, через хворобу, з місцеперебуванням на подвір'ї Второ-Афонського Успенського монастиря в П'ятигорську.

24 січня 1909 року переміщений в Лубенський Мгарський Спасо-Преображенський монастир Полтавської єпархії.

Помер в 1922 році.

Твори

«Археологія і символіка старозавітних жертв», Магістерська дисертація, Казань, 1888. «Преосвященний Миколай — начальник православної російської місії в Японії: [Мова преосвящ. Гедеона, єп. Прилуцького]». Полтава, 1900 «Мої вибрані спогади», «Керманич» 1913 № 26-37, 39.

Примітки

Посилання

Гедеон (Покровський) на сайті «Українське православ'я» Гедеон (Покровський Герасим) // Бібліологічний словник Гедеон Покровський