Делія Фіалло (; 4 липня 1924, Гавана, Куба — 29 червня 2021, Корал-Гейблз, Маямі-Дейд, Флорида, США) — кубинська письменниця, автор теленовел.
Життєпис Народилася 4 липня 1924 року в Гавані, Куба. Вивчала філософію та літературу в Гаванському університеті, який закінчила 1948 року з докторським ступенем. Наступного року почала писати для радіо Гавани. Її першою адаптацією для телебачення стала кубинська теленовела «Сорайя, квітка під час бурі» 1957 року. 1966 року переїхала з родиною до Маямі, Флорида. 1967 року почала співпрацювати з венесуельською телекомпанією Venevision, пізніше з Radio Caracas Televisión. Її першою венесуельською теленовелою стала «Сеньйорита Елена» 1967 року. Останній оригінальний твір письменниці — венесуельська теленовела «Крісталл» 1985 року. Її сюжети були успішно адаптовані в Аргентині, Мексиці, США, Бразилії, Колумбії та Перу. За вагомий внесок у жанр теленовели Фіалло називають «Матір'ю латиноамериканської теленовели».
1952 року Фіалло вступила у шлюб з радіорежисером Бернардо Паскуалем. У пари народилися п'ятеро дітей — чотири доньки і один син. У письменниці 13 онуків. Постійно проживала в Маямі. У березні 2019 року письменниця овдовіла.
Делія Фіалло померла 29 червня 2021 року у місті Корал-Гейблз, округ Маямі-Дейд, штат Флорида, в 96-річному віці .
Оригінальні твори
Радіоновели Сеньйорита Елена / La señorita Elena Лігія Сандоваль / Ligia Sandoval Сорайя / Soraya Злий ангел / El ángel perverso Твій світ і мій / Tu mundo y el mío Жінка, яка не могла кохати / La mujer que no podía amar Збесчещена / Deshonrada Сильніше за ненависть / Más fuerte que el odio Твоє кохання було моїм гріхом / Tu amor fue mi pecado' Завжди кохатиму тебе / Siempre te he querido Теленовели Поки смерть не розлучить нас / Hasta que la muerte nos separe (Куба, 1957) Під небом Алжиру / Bajo el cielo de Argelia (Куба, 1962) Ліза, кохання моє / Lisa, mi amor (Венесуела, 1970) Есмеральда / Esmeralda (Венесуела, 1970–1971) Марія-Тереза / María Teresa (Венесуела, 1972) Перегріна / Peregrina (Венесуела, 1973) Дівчина на ім'я Мілагрос / Una muchacha llamada Milagros (Венесуела, 1973–1974) Нічна Маріанна / Mariana de la noche (Венесуела, 1975–1976) Жуліаніта / La Zulianita (Венесуела, 1976) Рафаела / Rafaela (Венесуела, 1977) Марія дель Мар / María del Mar (Венесуела, 1978) Моя найкраща подруга / Mi mejor amiga (Венесуела, 1980–1981) Спадкоємиця / La heredera (Венесуела, 1981–1982) Люба матуся / Querida mamá (Венесуела, 1982) Леонела і страх кохання / Leonela и Miedo al amor (Венесуела, 1983–1984) Крісталл / Cristal (Венесуела, 1985–1986)
Адаптації
Адаптації власних творів Сорайя, квітка під час бурі / Soraya, una flor en la tormenta (Куба, адаптація радіоновели Сорайя) Злий ангел / El ángel perverso (Куба, адаптація радіоновели Злий ангел) Лігія Сандоваль / Ligia Sandoval (Куба, адаптація однойменної радіоновели) Жінка, яка не могла кохати / La mujer que no podia amar (Куба, адаптація однойменної радіоновели) Лусесіта / Lucecita (Венесуела, 1967 – 1968, адаптація радіоновели Злий ангел) Сеньйорита Елена / La señorita Elena (Венесуела, 1967, адаптація однойменної радіоновели) Росаріо / Rosario (Венесуела, 1968, адаптація радіоновели Твій світ і мій) Лусесіта / Lucecita (Венесуела, 1972, адаптація радіоновели Злий ангел) Сеньйорита Елена / La señorita Elena (Венесуела, 1975, адаптація однойменної радіоновели) Емілія / Emilia (Венесуела, 1979–1980), адаптація радіоновели Твій світ і мій) Доброго дня, Ісабель / Buenos días, Isabel (Венесуела, 1980, адаптація теленовели Ліза, кохання моє) Лігія Сандоваль / Ligia Sandoval Венесуела, 1981, адаптація однойменної радіоновели) Топаз / Topacio (Венесуела, 1984–1985, адаптація теленовели Есмеральда) Касандра / Cassandra (Венесуела, 1992–1993, адаптація теленовели Перегріна) Леонела, яка гине від кохання / Leonela, muriendo de amor (Перу, 1997–1998, адаптація теленовели Леонела і страх кохання)
Адаптації творів інших авторів Донья Барбара / Doña Bárbara (Венесуела,1967, за однойменним романом Ромуло Гальєгоса) Моя сестра-близнючка / Mi hermana gemela (Венесуела, 1975, оригінал Делії Гонсалес Маркес) Буремний перевал / Cumbres Borrascosas (Венесуела, 1976, за однойменним романом Емілі Бронте) Лаура і Вірхінія / Laura y Virginia (Венесуела, 1977, оригінал Енріке Харнеса) Бідна дияволиця / Pobre diabla (Аргентина, Венесуела, 1990, оригінал Альберто Мігре)
Адаптації, виконані іншими авторами (неповний список) Лусесіта / Lucecita (Венесуела, 1967–1968, адаптація Ліхії Лесама за радіоновелою Злий ангел) Моя кохана Сільвія / Mi querida Silvia (Пуерто-Рико, 1978, за радіоновелою Сорайя) Марта і Хав'єр / Marta y Javier (Венесуела, 1983, адаптація Ліхії Лесама за радіоновелою Завжди кохатиму тебе) Вірхінія / Virginia (Венесуела, 1983–1984, за радіоновелою Злий ангел) Топаз / Topacio (Венесуела, 1985, адаптація Ани Мерседес Ескамес, Мілагрос дель Ває та Бенільде Авіла за теленовелою Есмеральда) Марія / María (Аргентина, 1985–1986, адаптація Федеріко Пагано за теленовелою Жуліаніта) Твій світ і мій / Tu mundo y el mío (Аргентина, 1987–1988, адаптація Альберто Хіароко за однойменною радіоновелою) Моя кохана Беатріс / Mi amada Beatriz (Венесуела, 1987–1988, адаптація Бенільде Авіла за теленовелою Дівчина на ім'я Мілагрос) Роберта / Roberta (Венесуела, 1987, за теленовелою Рафаела) Весна / Primavera (Венесуела, 1988, адаптація Вівел Ноель за теленовелою Марія-Тереза) Марібель / Maribel (Венесуела, 1989, адаптація Ани Мерседес Ескамес за теленовелою Жуліаніта) Фабіола / Fabiola (Венесуела, 1989–1990, адаптація Ани Мерседес Ескамес за радіоновелою Твій світ і мій) Інес Дуарте, секретарка / Inés Duarte, secretaria (Венесуела, 1990–1991, адаптація Алісії Баріос за теленовелою Ліза, кохання моє) Найвродливіша / Bellísima (Венесуела, 1991–1992, адаптація Валентини Парага за теленовелою Крісталл) Марієлена / Marielena (США, Іспанія, 1992–1993, адаптація Табаре Перес та Ісамар Ернандес за теленовелою Люба матуся) Росанхеліка / Rosangélica (Венесуела, 1993, за теленовелою Марія-Тереза) Гвадалупе / Guadalupe (США, Іспанія, 1994, адаптація Табаре Перес та Ісамар Ернандес за теленовелою Спадкоємиця) Алехандра / Alejandra (Венесуела, 1994, за теленовелою Рафаела) Палома / Paloma (Колумбія, 1994–1995, за радіоновелою Твій світ і мій) Морелія / Morelia (Мексика, 1994–1995, адаптація Хімени Суарес за теленовелою Жуліаніта) Есмеральда / Esmeralda (Мексика, 1997, адаптація Хеорхіни Тіноко, Долорес Ортега та Лус Орлін за однойменною теленовелою) Живу заради Елени / Vivo por Elena (Мексика, 1998, адаптація Марсії дель Ріо за радіоновелою Сеньйорита Елена) Лус-Марія / Luz María (Перу, 1998–1999, адаптація Маріси Кірхаусен та Луїса Феліпе Альварадо за радіоновелою Злий ангел) Привілей кохати / El privilegio de amar (Мексика, 1998–1999, адаптація Ліліани Абуд за теленовелою Крісталл) Росалінда / Rosalinda (Мексика, 1999, адаптація Карлоса Ромеро, Карі Фахер та Лиліани Абуд за теленовелою Марія-Тереза) Мілагрос / Milagros (Перу, 2000–2001, адаптація Енріке Монклоа и Джованни Полароло за теленовелою Спадкоємиця) Соледад / Soledad (Перу, 2001, адаптація Маріси Кірхаусен Луїса Феліпе Альварадо за теленовелою Люба матуся) Нічна Маріанна / Mariana de la noche (Мексика, 2003–2004, адаптація Ліліани Абуд за однойменною теленовелою) Есмеральда / Esmeralda (Бразилія, 2004–2005, адаптація Енріке Самбелі і Рохеліо Гарсія за однойменною теленовелою) Перегрина / Peregrina (Мексика, 2005–2006, адаптація Карлоса Ромеро за однойменною теленовелою) Обережно з ангелом / Cuidado con el ángel (Мексика, 2008–2009, адаптація Карлоса Ромеро за теленовелою Дівчина на ім'я Мілагрос) Море кохання / Mar de amor (Мексика, 2009–2010, адаптація Альберто Гомеса за теленовелою Марія дель Мар) Тріумф любові / Triunfo del amor (Мексика, 2010–2011, адаптація Ліліани Абуд за теленовелою Крісталл) Рафаела / Rafaela (Мексика, 2011, адаптація Каті Естрада та Ени Маркес за однойменною теленовелою) Притулок для кохання / Un refugio para el amor (Мексика, 2012, адаптація Хеорхіни Тіноко та Нори Алеман за теленовелою Жуліаніта'')
Примітки
Посилання