Зуко Джумхур (24 вересня 1920 — 29 листопада 1989) — видатний боснійський письменник, живописець і карикатурист. Його богемна природа, багатозначна та надзвичайно творча особистість зробили його унікальною постаттю югославської культури другої половини 20 століття.
Біографія Зуко Джумхур народився в Конічі, Королівство сербів, хорватів та словенців (сучасна Боснія і Герцеговина). Коли йому було всього два місяці батьки переїхали до столиці Белград, де батько отримав роботу головного імама у Королівській югославській армії. Зуко Джумхур закінчив початкову школу і перші чотири класи середньої школи в Белграді, а потім переїхали до Сараєво, де в 1939 році закінчив середню школу. Джумхур відвідував заняття на юридичному факультеті, але незабаром залишив навчання. Закінчив Художню академію, навчаючись у класі Петра Добровича.
Джумхур опублікував свої перші карикатури в армійському журналі за 1947 рік і дуже скоро став одним із найвідоміших ілюстраторів в Югославії. Він публікував свої карикатури в найбільш продаваних газетах і журналах країни, таких як Політика, Боротьба, Ослободжен, Йеж, NIN, Danas та багато інших. Опублікував понад 10 000 ілюстрацій та карикатур, написав численні сценарії та працював над телешоу « Ходолюбльє», яке він вів понад десять років на телебаченні в Сараєво.
У Белграді в сімдесяті роки Джумхур та інші художники відвідували богемний район Скадарлії старого міста. Зуко, разом з іншими художниками, частково відповідав за реконструкцію та реставрацію кафе «Три капелюхи», пам'ятки популярного художника та знаменитої пам'ятки міста.A Guide to The Serbian Mentality, Momo Kapor, Dereta, 2008 Про подорож містом написаний перший роман митця — Некролог одному нечистому містечку". Популярний телевізійний туристичний серіал Джумхура «Ходолюбля», режисер Мірза Ідрізовіч, пропонує мандрівку національними визначними пам'ятками та віддаленими місцями, забутими або незначними містами та культурно-історичними центрами.
Джумхур помер у Герцег-Нові у віці 69 років у 1989 році.
Перша книга Джумхур опублікував свою першу книгу під назвою «Некролог одному нечистому містечку» в 1959 році. В єдиній передмові, яку він коли-небудь писав, Іво Андрич характеризує написане в Некролозі подібним до ілюстрацій, якими Джумхур супроводжує свій текст. У першому розділі Джумхур розглядає боснійське місто Почітель як живий суб'єкт, одночасно розповідаючи про його життя, як важливого військово-стратегічного центру, а також про його принизливе фізичне погіршення та можливу історичну неактуальність. Він характеризує це як смерть, в один прекрасний момент описуючи місто, як воно переживає «здригання», яке пройшло «крізь напівзруйновані скелети старих сторожових веж і бастіонів і розцвіло в бруковій бруківці його мертвих доріжок».Džumhur, Zuko. Nekrolog Jednoj Čaršiji. 2. izd. Beograd: Narodna knjiga, 1982. Протягом усієї книги він описує невеликі села та міські центри в Боснії та на всьому Анатолійському півострові, все з однаковою інтенсивністю та увагою до фізичних деталей, а також з акцентом на власних спогадах та особистих зустрічах. Поєднання консерватизму та модернізму дозволило Джумхура охарактеризувати як «старомодного мусульманина у формі Стамбула та Відня», а також як діяча, який у 1950-х роках сприяв культивуванню виразно ліберальної, богемної атмосфери Белграда.Jergović, Miljenko. Hoda, piše i govori Zuko Džumhur. http://www.jutarnji.hr/hoda--pise-i-govori-zuko-dzumhur/772585/
Бібліографія
Nekrolog jednoj čaršiji (1958) (Некролог чаршії (центр / центральна вулиця базару в османсько-турецькому стилі)) (із вступом Іво Андріча) Pisma iz Azije (1973) (Листи з Азії) Pisma iz Afrike i Evrope (Листи з Африки та Європи) Stogodišnje priče (Столітні казки) Putovanje bijelom Ladom (1982) (Подорож з білою " Ладою ") Ходолюбля (1982, «Сараєво», Боснія і Герцеговина) (подорожній документальний фільм, присвячений культурі, традиціям, мистецтву та природі Боснії та Герцеговини, (колишньої) Югославії та країн, де він проживав, насамперед Ісламу та країн Середземноморського басейну .) Адакале Zelena čoja Montenegra (Зелений килим Чорногорії — у співавторстві з сербським прозаїком Момо Капором) Примітки