Соціально-перетворюючі інвестиції (інвестиції соціального впливу, імпакт-інвестиції) відносяться до інвестицій «в компанії, організації і фонди з метою створення вимірної, суспільно та екологічно корисної дії, а також для отримання фінансової віддачі».
Соціально-перетворюючі інвестиції можуть відбуватися як на ринках, що розвиваються, так і на розвинутих ринках, і «цільовий діапазон доходів може варіювати від нижче ринкового до вище ринкового», в залежності від обставин. Інвестиції соціального впливу, як правило, ведуть свій початок від соціальних питань або екологічних проблем. Імпакт-інвестори прагнуть розмістити капітал в підприємство, некомерційні організації та фонди, діяльність яких націлена на позитивні перетворення в суспільно-значущих областях .
Найбільш поширеною формою імпакт-інвестування є позикове або пайове фінансування, серед інших форм: інвестування через приватні капіталовкладення/венчурний капітал, інвестування з фіксованою дохідністю.
Типовими і найбільш поширеними об'єктами соціального-перетворюючого інвестування є соціальні підприємства. В імпакт-інвестуванні використовуються різні, часом доволі складні, фінансові інструменти, зокрема, що діють за принципом оплати за результат. На 2019 рік найбільш популярним інструментом імпакт-інвестування є зелені облігації, їх щорічний випуск складає 230 мільярдів доларів США.
Для захисту інвесторів від ризиків створюються спеціальні організаційно-правові форми соціальних підприємств, які передбачають контроль пріоритету соціальної місії, обов'язкову соціальну/екологічну звітність, а при необхідності — блокування активів. Інші інструменти контролю і оцінки ефективності адресатів соціально-перетворюючих інвестицій — різноманітні системи рейтингування і сертифікації, що забезпечують незалежну експертну оцінку результативності їх діяльності. Завдяки цим мірам, імпакт-інвестування в середньому характеризується аналогічними ризиками і дохідністю, що і традиційне інвестування.
Відсутність єдиної метрики або методики оцінки ефективності соціально-перетворюючих інвестицій обмежує зростання цього ринку. В підсумку вибір тієї чи іншої моделі і показників оцінки ефекту часом виявляється ключовим фактором для підтвердження результативності.
В ряді країн держава надає законодавчу підтримку імпакт-інвесторам, вводячи для них податкові пільги. В деяких юрисдикціях (Велика Британія, Японія, Австралія) до соціально-перетворюючої інвестиційної діяльності допущені пенсійні фонди.
Поняття
Приблизно до 2007 року склався термін «інвестиції впливу», який означав підхід свідомого обліку нематеріальних активів наряду з матеріальними, фінансовими. Прихильність виміру соціальних і екологічних показників, з тією ж строгістю, що і фінансових, є обов'язковим атрибутом імпакт-інвестування.
На осі степені обліку прибутку і соціального впливу, де зліва розташований тільки облік прибутку (традиційне інвестування), а праворуч — традиційна благодійність (максимально швидкий і «точковий» соціальний вплив, який не передбачає повернення понесених витрат), соціально-перетворююче інвестування розташовується між соціально відповідальним інвестуванням і венчурною філантропією (див. схему). Таким чином, імпакт-інвестування передбачає окупаємий і, отже, сталий вплив, який сфокусований на соціальному результаті. Від соціально відповідального інвестування воно відрізняється більшою націленістю на вирішення соціальних та екологічних проблем. Результат такого впливу є такою ж важливою ціллю інвестування, як і фінансовий результат. Це передбачає необхідність оцінки та вимірювання отриманого соціального (екологічного) результату. В свою чергу, венчурна філантропія, при тій же сфокусованості на соціальних перетвореннях, відрізняється від імпакт-інвестування готовністю до відмови від прибутку. Більш широким поняттям, в порівнянні з імпакт-інвестуванням, є ESG-інвестування. Воно передбачає інвестування в компанії, які одночасно задовольняють трьом умовам:
Високий рівень збереження навколишнього середовища; Культивування хороших взаємин з клієнтами, співробітниками, діловими партнерами і місцевим співтовариством; Дотримання передових практик корпоративного управління.
Історія Історично, регулювання і, в меншій мірі, філантропія — представляли собою спробу мінімізувати негативні соціальні наслідки підприємницької діяльності. Однак, історія зберегла приклади окремих інвесторів, які використовували соціально відповідальне інвестування для вираження своїх цінностей. Така інвестиційна поведінка виражалась, як правило, в прагненні уникати інвестування в підприємства або види діяльності, які спричиняють негативні наслідки.
У 1984 році була заснована US SIF: The Forum for Sustainable and Responsible Investment (, до 2011 року — Social Investment Forum) — міжнародна асоціація індустрії сталого розвитку, зі штаб-квартирою у Вашингтоні.
У 1990 році американським консультантом був введений — індекс капіталізації компаній, які слідують принципам соціальної відповідальності.
В 1990-ті роки Джед Емерсон виступає за змішано-ціннісний підхід, згідно з яким фондам слід направляти пожертвування у відповідності зі своєю місією, а не зі стратегією отримання максимального фінансового прибутку, як це було прийнято раніше.
Одночасно при оцінці діяльності корпорацій, як зсередини, так і зовні, стали враховуватися такі аспекти як , корпоративна соціальна відповідальність, набула поширення концепція потрійного критерію. У 2000 році Барух Лев з , зіставив ідеї про нематеріальні активи в книзі з однойменною назвою (Intangibles: Management, Measurement, and Reporting), посприявши їх подальшому розвиткуTranscript from Intangible assets by Baruch Lev.
В 2006 році за підтримки ООН була створена міжнародна мережа інвесторів (Principles for Responsible Investment), які дотримуються 6 принципів відповідального інвестування. Ці принципи проголошують вірність ідеалам ESG-інвестування та їх всебічне поширення. Сукупні активи під управлінням підписантів оцінюються в 4 трлн доларів.
У 2007 році Фонд Рокфеллера спільно з найбільшими інвестиційними банками ввів в обіг термін «імпакт-інвестиції» . В тому ж році Європейський інвестиційний банк випустив перші зелені облігації, а через рік таку облігацію випустив Світовий банк.
У 2009 році була створена GIIN — асоціація головних гравців ринку імпакт-інвестування. GIIN запустила IRIS (Impact Reporting and Investment Standards) — систему критеріїв для оцінки соціального та екологічного впливу. Bloomberg на регулярній основі починає висвітлення новин сфери сталого розвитку.
У 2010 році була випущена перша соціальна облігація (SIB), в 2011 введена глобальна система рейтингування імпакт-фондів організацій (GIIRS), ще через рік Morgan Stanley запустила платформу «Investing With Impact», а в 2013 році у Великій Британії відкрилася перша соціальна біржа. У 2015 році ООН прийняла цілі сталого розвитку.
У 2019 ринок імпакт-інвестицій встановив рекорд (502 млрд доларів), як і ринок зелених облігацій (230 млрд доларів) .
Ринок імпакт-інвестування
Число фондів, що практикують інвестиції соціального впливу сильно зросла в 2000-2010-ті роки. Зростання інвестицій соціального впливу частково пояснюється критикою традиційних форм благодійності та міжнародного співробітництва, які характеризуються як нестійкі і залежні від цілей — або примх — відповідних донорів . Доповідь дослідницької фірми від 2009 року містила прогноз, що ця індустрія може збільшитись з 50 мільярдів доларів (в активах) до 500 мільярдів впродовж наступного десятиліття.
Цей прогноз виправдався: за даними GIIN, капіталізація глобального ринку імпакт-інвестицій на кінець 2018 року склала 502 млрд доларів (без урахування коштів індивідуальних інвесторів і коштів, залучених через зелені облігації). До цього часу на ринку імпакт-інвестицій було присутньо 1340 гравців. Більшість з них представляють собою невеликі організації, хоча зустрічаються інвестори, які керують дуже великими інвестиційними портфелями, наприклад, великі американські фінансові групи. Медіанний обсяг фонду імпакт-інвестування становить 29 млн доларів, середній обсяг — 452 мільйони. 51 % активів припадає на організації, що управляють капіталом або фондами, 27 % — на фінансові інститути розвитку (які націлені на забезпечення сталого зростання національної економіки і перебувають, як правило, під контролем і управлінням національних урядів), 12 % — на інші фінансові інститути (включаючи банки), 6 % — на пенсійні фонди, 2 % — на інші фонди, 0,4 % — на сімейні офіси і тільки 0,2 % — на інвестиційні компанії (інші 2 % активів припадають на організації інших типів).
Приклади за останнє десятиліття включають в себе безліч інвестицій в мікрофінансування, фінансові та екологічно чисті технології. В результаті опитування 266 імпакт-інвесторів, проведеного GIIN, була отримана інформація про підтримку ними тих чи інших галузей і сфер економіки.
Галузь (сфера) економіки Частка від загального числа опитаних інвесторів (%) Частка активів під управлінням опитаних інвесторів (%) Енергетика 47 15 Мікрофінансування 31 13 Фінансові послуги (окрім мікрофінансування) 40 11 Продовольче і сільське господарство 58 10 Будівництво 39 7 Вода, санітарія та гігієна 24 7 Охорона здоров'я 42 6 Лісництво 16 5 Освіта 40 4 Інфраструктура 19 4 Інформаційні та комунікаційні технології 24 2 Виробництво 18 2 Мистецтво та культура 7 0,1 Інше(комерційна нерухомість, роздрібна торгівля розвиток громад та багатогалузевий розподіл) 51 15
Капітал інвестування та форми підприємств
Капітал імпакт-інвестування може полягати в різних формах, включаючи власний капітал, позиковий, оборотний капітал, кредитні гарантії.
Організації, які отримують капітал у вигляді імпакт-інвестицій можуть мати різну юридичну форму: комерційну, некомерційну або гібридну. Для підвищення привабливості соціальних підприємств як об'єктів інвестування в різних країнах були розроблені спеціальні організаційно-правові форми таких підприємств. Вони припускають додаткові умови і обмеження діяльності соціальних підприємств: обмеження або заборону розподілу прибутку, обов'язкову регулярну звітність про хід виконання соціальної місії, пріоритет досягнення статутних соціальних цілей перед інтересами акціонерів, а також деякі додаткові можливості, наприклад, залучення пожертвувань нарівні з благодійними організаціями.
Прикладами таких спеціальних організаційно-правових форм підприємств можуть служити: (корпорації суспільного блага) і (L3C) в США, (Community Interest Company, CIC) у Великій Британії або (Community Contribution Company, CCC) в Канаді.
Імпакт-інвестування та краудфандинг
Імпакт-інвестування відрізняється від діяльності краудфандингових платформ, таких як Indiegogo або Kickstarter, оскільки інвестиції соціального впливу — це, як правило, боргові або пайові інвестиції, що перевищують 1000 доларів США — з більш ніж традиційними для венчурного капіталу термінами виплат — і «стратегія виходу» (традиційне первинне публічне розміщення (IPO) або викуп «стартапу» в комерційному секторі) може бути відсутнім. Хоча деякі соціальні підприємства є некомерційними організаціями, інвестиції соціального впливу, як правило, передбачають отримання прибутку, а також дотримання соціальної або екологічної місії компанії.
Інструменти імпакт-інвестування
Як правило, інструменти ринку імпакт-інвестицій — це звичайні боргові і пайові фінансові ринкові інструменти, адаптовані під потреби соціальних підприємств. Вони можуть надаватися на пільгових, більш м'яких умовах, наприклад, за нижчими відсотковими ставками, або з більш тривалим терміном позики. Серед таких інструментів можна виділити:
Квазікапітал (участь у прибутку) Проміжне фінансування Інвестиції в частки і акції соціальних підприємств Облігації (соціальні, зелені, облігації розвитку) Боргові інструменти (заставні і беззаставні кредити, позики, конвертовані позики) Змішане фінансування (комбінація боргового, грантового фінансування, державних або банківських гарантій)