Антон Володимирович Мітрюшкін (; 8 лютого 1996, Красноярськ, Росія) — російський футболіст, воротар німецького клубу «Фортуна» (Дюссельдорф). Виступав за молодіжну збірну Росії. Переможець юнацького чемпіонату Європи 2013.
Життєпис Ранні роки Народився в Красноярську. У семирічному віці разом з родиною переїхав до родичів у Ростов-на-Дону. Батько, Володимир Мітрюшкін — багаторазовий чемпіон СРСР з хокею з м'ячем у складі красноярського «Єнісею».
Клубна кар'єра «Спартак» Футболом починав займатися у школі ростовського СКА, поруч зі стадіоном якого проживав зі сім'єю. Першим тренером Антона став Костянтин Валентинович Бойко. Потім перейшов до табору іншого місцевого клубу — «Ростова». Тренуючись в складі головної команди міста, отримав запрошення зіграти за збірну Дитячої футбольної ліги. В одному зі змагань потрапив в поле зору селекціонерів столичного «Спартака». У підсумку у віці 14 років Мітрюшкін опинився в академії клубу, де почав працювати з тренером воротарів Юрієм Дарвіном. На початку 2013 року потрапив до дублюючого складу команди, а вже наприкінці березня дебютував за «Спартак» в молодіжній першості Росії. 30 березня провів всі 90 хвилин в домашньому матчі з однолітками з «Кубані», яку «червоно-білі» виграли з мінімальним рахунком. Уже в наступному матчі в Ростові-на-Дону проти своїх колишніх одноклубників Мітрюшкін знову з перших хвилин захищав ворота своєї команди. На 82-ій хвилині за рахунку 4:0 поступився місцем на полі Владиславу Терьошкін, а його партнери в кінцівці поєдинку змогли забити п'ятий м'яч. 10 квітня головний тренер Валерій Карпін замість травмованого Сергія Песьякова запросив на тренування 17-річного Мітрюшкіна. А вже на матч чергового туру Прем'єр-ліги проти «Амкара» вперше потрапив в офіційну заявку основного складу «Спартака». Після повернення з переможного чемпіонату Європи продовжив тренування з «основою», що почала підготовку до завершального матчу сезону з владикавказької «Аланією».
За основний склад «Спартака» дебютував 8 березня 2014 в матчі проти «Терека», ставши наймолодшим основним воротарем в історії клубу. Уже на 33-ій секунді пропустив м'яч, який став єдиним у поєдинку.
5 вересня 2014 року взяв участь у матчі відкриття стадіону «Відкриття-Арена»Championat.com — «Спартак» и «Црвена Звезда» сыграли вничью в первом матче на «Открытие Арене» , вийшовши на замінуChampionat.com — Отчет о матче открытия стадиона «Открытие Арена» между командами «Спартак» Москва и «Црвена Звезда» Белград .
«Сьйон» 1 лютого підписав зі швейцарським клубом «Сьйон» контракт за схемою «3,5+1»«Сьон» объявил о переходе Митрюшкина и Гекаса . «Спартак» залишив за собою пріоритетне право викупу Мітрюшкіна в разі, якщо йому надійде пропозиція з клубу РФПЛУ «Спартака» есть приоритетное право выкупа Митрюшкина . 23 квітня в матчі проти «Лугано» дебютував у швейцарській Суперлізі. У наступному турі в матчі з лідером чемпіонату «Базелем» став найкращим гравцем матчу за версією уболівальників. У матчі 34-го туру віддав гольову передачу та відбив пенальті.
Відбив два удари в післяматчевій серії пенальті в півфіналі Кубку Швейцарії проти «Люцерна» (0:0, по пенальті 6:5), тим самим допоміг команді вийти у фінал Кубку Швейцарії 2016/17. У другому турі сезону 2017/18 року в матчі з «Лозанною-Спорт» вивів команду з капітанською пов'язкою, ставши наймолодшим капітаном в історії клубу. Пошкодив хрящову тканину лівого колінного суглоба в матчі з «Грассгоппером» 26 листопада 2017 року. 4 грудня переніс операцію, проте процес відновлення затягнувся, і Мітрюшкін приступив до тренувань лише в січні 2019 року. Наприкінці травня контракт продовжений на три сезони. 19 липня провів першу офіційну гру за півтора року — в домашньому матчі першого туру чемпіонат Швейцарії «Сьйон» програв «Базелю» 1:4Чудовищная ошибка Антона Митрюшкина. Как? . 30 червня 2020 року Мітрюшкін покинув швейцарський клуб.
«Фортуна» У липні 2020 року побував на перегляді в «Монако»Головин отметился голом в товарищеском матче «Монако», Митрюшкин вышел на замену , але після приходу Ніко Ковача вирішив не переходити в команду«У меня нет столько времени». Антон Митрюшкин покинул «Монако» .
27 жовтня 2020 року підписав однорічний контракт з клубом «Фортуна» (Дюссельдорф)Бывший вратарь «Спартака» Митрюшкин стал игроком «Фортуны» .
Кар'єра в збірній За юнацьку збірну Росії, складену з гравців 1996 року народження виступав з 2011 року, коли дебютував за неї в товариському матчі. У 2012 році в її складі брав участь в міжнародному турнірі «Монтегю» і Меморіалі імені Віктора Баннікова. На Меморіалі збірна посіла друге місце, у фіналі в серії пенальті поступившись збірній України. Мітрюшкін провів на вища вказаному турнірі три гри й пропустив один м'яч. 25 вересня 2012 роки зіграв у першому відбірковому матчі юнацького чемпіонату Європи 2013 року в Словаччині з однолітками з Чехії. У тому матчі пропустив 3 м'ячі. Однак надалі збірна Росії обіграла збірні Данії та Чорногорії і вийшла в елітний відбірковий раунд. Тут збірна під керівництвом Дмитра Хомуха обіграла збірні Словенії та Англії з однаковим рахунком 2:1 і поступилася португальцям, але при цьому змогла завоювати путівку в фінальну частину турніру. У фінальному турнірі, який проходив у Словаччині, в п'яти матчах Мітрюшкін пропустив лише один м'яч в основний час в матчі з італійцями. Півфінальна зустріч зі збірною Швеції завершилася нульовою нічиєю, а долю поєдинку й путівки в фінал вирішувалася в серії післяматчевих пенальті, яка завершилася з рахунком 10:9 на користь росіян. Антон відбив один м'яч від Мірзи Халваджіча, а потім в свою чергу реалізував свій удар. Фінальна зустріч з Італією також завершилася «сухою» нічиєю, а в серії пенальті Мітрюшкін відбив три удари суперника, в результаті чого російська збірна перемогла 5:4 і стала переможцем юнацького чемпіонату Європи. Після закінчення турніру в УЄФА відзначили гру юного росіянина, назвавши Мітрюшкіна найкращим гравцем першості.
У 2015 році став срібним призером юнацького чемпіонату Європи в Греції. На турнірі зіграв у матчах проти команд Нідерландів, Німеччини, Греції та двічі Іспанії.
Досягнення «Спартак» (Москва) Молодіжна першість Росії Чемпіон (1): 2012/13
«Спартак-2» (Москва) Першість ПФЛ Чемпіон (1): 2014/15 (зона «Захід»)
«Сьйон» Кубок Швейцарії Фіналіст (1): 2016/17
збірна Росії Юнацький чемпіонат Європи (U-17) Чемпіон (1): 2013
Юнацький чемпіонат Європи (U-19) Срібний призер (1): 2015
Особисті Найкращий гравець юнацького чемпіонату Європи: 2013
Статистика виступів
КлубЛігаСезонЛігаКубкиЄврокубкиЗагаломМатчіГолиМатчіГолиМатчіГолиМатчіГоли «Спартак» (Москва) Прем'єр-ліга2013/142-31-1003-42014/151-200001-2Загалом3-51-1004-6 «Сьйон»Суперліга2015/167-1100007-112016/1735-555-90040-642017/1816-271-22-419-332018/19000000002019/208-182-10010-19Загалом66-1118-122-476-127 «Фортуна» (Д)Друга Бундесліга2020/2100000000Загалом00000000Усього за кар'єру69-1169-132-480-133
Примітки
Посилання Візитна картка футболіста на офіційному сайті РПЛ
Профіль гравця на сайті soccerpunter.com Профіль гравця на сайті footballdatabase.eu Профіль гравця на сайті worldfootball.net Профіль гравця на сайті fbref.com Профіль гравця на сайті sportbox.ru