Столові гори (пол. Góry Stołowe, нім. Heuscheuergebirge, чеськ. Stolové hory) — це Гірське пасмо, що знаходиться в гірському хребті в Центральних Судетах. Утворилися вони 30 мільйонів років тому. Плити, утворені в часи крейдового періоду з пісковику розташовані горизонтально — звідси і назва гір, оскільки вони «плоскі, як стіл». Цей район лежить в західній частині Столових гір в Чехії і називається Брумовське нагір'я. Північно-західний край пасма поблизу Мерошов — Гожешов — Кшешув — Хелмсько — Окшешин називається Заворув. В 1993 році на території парку було створено Національний парк Столових гір.

Геологія

Склад

Столові гори складають центральну частину Серединно-судейського жолобу. Вони також включають в себе дрібні фрагменти гранітоної частини геологічних структур таких як Масив Кудови-Олешніч, а також метаморфічного комплексу Орлічко-Клодзк. Найбільше за площею місця замають породи утворені в часи крейдяного періоду (ценамон, турон, коньяк), осадові породи жолобу, у північно-західній частині розташовані майже горизонтальна, у північно-східній — трохи нахилені на південь. Ці гірські породи утворюють шість гірських комплексів, в склад яких входять: нижні пісковики (ценамон) глауконітові пісковики (ценамон) піщано-суглинкові мергелі з вставками з піщанику (турон) глиняний мергель (турон) верхні міцні пісковики (гірський турон — коньяк)

На ланії Поляниця-Здруй — Баторув — Карлув — Остра-Гура (уздовж головної осі гір) проходять тектонічні розлими — частина плити з південного боку розлому опускається приблизно на 40 м.

У північній частині гір виступають пісковики червоного кольору, конгломерати пермських часів. На чеській стороні та в польських Заворах в порадах пермського періоду залягають також пісковики часів тріасового періоду. Південна частина складається з карбонового червоного граніту, а також метаморфічних пород — залишкових сланців, філітів і невеликих вставок амфіболітів і мармурів, гнейсів.

Історія рельєфу Історія рельєфу Столових Гір розпочалася з часу коли вони виступили на поверхню після того як відступили моря крайдяного періоду. Після виходу моря був довгий період тектонічного затишшя, що призвело до створення великої рівнини (фрагмени породи, якої збереглися на вершині Столових Гір — на висоті 850—920 метрів над рівнем моря — Щелінєць Великий, Щелінєць малий, Скальнік і Нарожнік).

Під кінець середини олігоцену гори почели активно підніматися, рівна поверхня покрилася розчелинами і вершини піднялися на свої висоти. Під час верхнього олігоцену та пізнього міоцену утворилася ще одна сторона (сьогодні ця сторона має залишилася на висоті 500—800 м над рівнем моря), після чого відбувся черговий підйом в середньому міоцені і до середнього пліоцену сформувався третій, найнижчий рівень вирівнювання (в даний час на висоті 400—500 м). Наприкінці серединього, у верхньому пліоцені, відбувся подальший процес утворення гір, які знову збільшили загальну площу Столових гір. В мінливому кліматі мілини верхніх усічених пісковиків зазнавали інтенсивних процесів вивітрювання. В часи плейстоцину, через льодовиковий період утворилися торфові родовища та скелі почали руйнуватися.

Мінеральні ресурси

Пісковик Нижні усічені пісковики — кольори від жовтого до коричневого, дрібнозернисті, з великим вмістом шпату і глауконіту. Їх видобувають в околицях Кудови-здруй і Хоцешові, а використовують в свою чергу в різбництві та будівництві різноманітних споруд. Центральні усічені пісковики, мають багатий гранулометричний і мінеральний склад, характерною гамою для цих порід є від світло-жовтого до темно-коричневого, іноді червонуватого кольору. Їх видобувають в околицях Радкува, Вамбежиці і Злотни. В даний час видобування припинено, раніше ці породи використовувалися в будівництві та кам'яному виробництві. Світлі пісковики — білого або світло-жовтого кольору, з постійним зерновим і мінеральним складом (до 95 % Кварцу), видобувалося в околицях Радкова та Щитни — в даний час видобування припинено. В другій половині XIX століття в околицях Пстронджної почалась розробка невеликих родовищ кам'яного вугілля. Мергель — невеликі пласти маргелю в різних кількостях були в минулому об'єктом локального видибування. Рожеві кудовські граніти траплялися в південно-західній частині Столових гір. Раніше їх добували в невеликих кар'єрах.

Клімат Столові гори підпадають під зону впливу полярних, арктичних, помірно континентальних та субтропічних повітряних мас з верхніх шарів атмосфери. Протягом усього року буває більше хмарних, ніж сонячних днів, найбільша хмарність припадає на осінь і зиму, найменша на літню пору року. тепловий максимум: липень, середня температура 15,4 °C тепловий мінімум: січень, середня температура повітря −3,2 °C середня річна температура 6 °C тривалість зими: 14-16 тижнів Вегетаційний період: не довше 27 тижнів у долинах — починається у другій декаді квітня на верзовинах починається в третій декаді квітня Літо: в долинах близько 8 тижнів на вершинах практично не відчутно річні опади: в долинах 800—1000 мм на верховинах вище 1100 мм максимум опадів: липень, мінімум у лютому-березні, часто в грудні та січні затримання снігу: на вершинах більше 75 днів (в ущелинах довше) в долинах близько 50 днів переважаючи вітри: південно-західні (на вершинах частка північних вітрів збільшується)

Історія Історія Столових гір тісно пов'язана з регіоном клодзької замлі. В давнину торгові шляхи, на яких засновувались поселення, проходили територіями, прилеглими до Столових гір. Перші записи, які свідчать про заснування поселень на цих теренах відносяться до XIV століття. У той час торгові шляхи охоронялись укріпленими фортами, які будувалися місцевою владою до фортів побудовані в ті часи можна віднести такі: Замок Гомоле, Наход, Радкув i Ратно. Саме тоді люди почали розвивати міста, і їх сукупність та саму місцину згодом почали називати Гомольським краєм (Душники, Левін-Клодзький і навколишні села), Брумовський край і край Находський. В XIV столітті почалася колонізація краю, якій дуже сильно посприяли німецькі закони про міста, в основному колонізатори були слов'янами.

В I половині XV століття на землю клодзьку гусити вчиняли свої набіги та розміщували свої табори, найбільш спустошуючими були напади в проміжку з 1425 до 1434, так наприклад вони захопили та спалили місто Радку. Згодом край став табором для чеських військ, через що тут активно велись бойові дії. В 1459 році чеський король, Їржі з Подєбрад зробив клодзьку землю окремим повітом. В 1526 клодзька земля як і вся Чехія та Сілезія почала управлятися династією Габсбургів. В наступних роках тут розвивалося ткацтво, виготовлення тканин та виготовлення паперу, а в містах Кудові, Поляниця-Здруй і Душніках були побудовані перші об'єкти, в яких тодішня аристократія поправляла своє здоров'я.

В XIX столітті в Столових Горах розпочався розвиток туризму, якому сприяло будівництво нових шляхів сполучення, зокрема в 1890 році почала будуватися залізнична лінія від м. Клодзькодо до Щитни через Поляницю, яка в 1902 році була продовжена до Душніків і в 1905 році до Кудови-Здруй. В 1903 році було побудовано дорогу із міста Сцинавка-Середня до міста Радкова.

Під час Другої світової війни на території прилеглій до Столових Гір бойових дій не відбувалося, а після капітуляції Третього рейху область була включена до складу Польщі проте на територію прилеглу до Кудови Здруй і її околиць Чехія теж мала певні претензії, але їм не вдалось отримати бажаного. Одразу як воєнні дії вщухли на територію краю було переселено багато поляків з територій Східних кресів, розпочалась побудова невеликих фабрик, які на жаль стали шкідливими для навколишнього середовища (наприклад завод скла в місті Щитна, текстильні фабрики в місті Кудова-Здруй). З часом місцеві приватні пансіони для відпочинку замінили державні центри відпочинку.

Після того як в Польщі помінялася влада в 1989 році багато збиткових промислових заводів припинило своє існування. Наразі найбільш важливу роль грають фабрики Моторної електротехніки в містах Душніки та Кадова-Здруй. Також побудовані заводи по розливаню мінеральної води в містах Поляніці та Єленьові. Туристична інфраструктура також поступово вдосконалюється.

Велосипедний туризм Через Столові гори проходять міжнародні велосипедні траси «Góry Stołowe», яка позначається на картах, путівниках синім кольором та має довжину 125 км — (64 км на території Польщі і 61 на території Чехії) і траса «Ściany» яка позначається червоним кольором. Обидва маршрути проходять майже виключно по трасах з твердим покриттям і призначені для трекінгових велосипедистів. З 2003 році почалась побудова мережі велосипедних гірських трас на польській стороні. В даний час вже існує вже 3 велосипедні маршрути для гірських велопрогулянок. В 2005 році відкрито нову гірську трасу від Пастерки до Маховського Кріжа, яка з'єднує чеську та польську мережу велосипедних трас призначених для гірських велосипедистів. Частина пішохідних стежок в Столових Горах також є придатними для їзди на велосипеді, проте можна також наткнутися на занедбані стежки, стежки які безпосередньо проходять через трясовину, крутих переходів і вузьких переходів між скелями. Найцікавішим фактом є те, що хоча траси проходять біля Національного парку і на них можна їхати, але на стежках в середині парку формально їздити заборонено, проте безліч туристів цим нехтує.

На чеській стороні, де велосипедний туризм є більш розвинутим та популярним, протягом тривалого часу існує розгалужена мережа маршрутів, спеціально розроблених для велосипедистів. Так само як і на польській стороні їзда поза трасами на території, яка охороняється є забороненою, за винятком випадків, коли вздовж туристичної стежки одночасно прокладена велосипедна стежка, але все одно пішоходи мають перевагу над велосипедистами на таких відрізках.

Міжнародні велотраси Міжнародна траса «Góry Stołowe» (№ 4020) — загальної протяжності 126 км на двох сторонах кордону (65 км на польській стороні) маршрут з польської сторони: перетин кордону Тлумачів — Гайов — Радков — Ратно-Дольне — Вамбієжице — Студзенна — Хоцешов — Воляни — Поляниця-Здруй — Щитна — Душники-Здруй — Слошув — Кулін — Голачув — Данчув — Кудова-Здув пеетин кордону Чермна / Маоа Чермна Міжнародна траса «Ściany» (№ 4001), яка утворює петлю на території Польщі та Чехії. ЇЇ загальна протяжність це 56 км, з яких 19 км знаходяться в Польщі. Маршрут з польської сторониj: перетин кордону Божанов / Радков — Радков — Карлов — перетин кордону Остра Гура / Маховська Лхота. Траса імені Т. Г. Масарика — створена в 2004 році, яка названа на честь колишнього президента Чехословаччини, який відвідував Столові гори. На польській стороні знаходяться 18 км, маршрут траси: перетин кордону Здьярки/Пстронжна (перетин кордону можливий після відкриття перетину) — Пстронжна(Скансен) — роздоріжжя під Лельковом — Якубовіце — Кудова Здруй — Чермна (Каплиця черепів) — Слоне — перетин кордону Кудова Слоне/Наход. Траса Rytně — Karłów — ця траса сполучає між собою Ритне та Карлув, в деяких місцях траса перетинається з трасою імені Т. Г. Масарика. З польської сторони має 17,5 км довжини: перетин кордону Кудова Слоне /Наход — Слоне — Чермна (Каплиця черепів) — Пстронжна — роздоріжжя під Лельковом — Поляна YMCA — Дорога на сто поворотів — Карлов

Прикордонні переходи Голінськ-Старостін (дорога, відкрита цілодобово) Кудова Слоне-Наход (дорога, відкрита цілодобово) Отовіце-Тлумачув (дорога, відкрита цілодобово) Пастерка-Маховський край (туристичне, працює з 1 квітня по 30 вересня з 8:00 до 20:00, з 1 жовтня по 31 березня з 8:00 до 18:00) Чермна — Мала Чермна (туристичне працює з 1 квітня по 30 вересня з 8:00 до 20:00, з 1 жовтня по 31 березня з 8:00 до 18:00) Радков-Божанов (туристичне працює з 1 квітня по 30 вересня, 8.00–20.00, 1.10–31.03 від 8:00 — 18:00) Остра Гура-Маховська Лхота (туристичне, працює з 1 квітня по 30 вересня з 8.00 до 20.00, з 1.10 до 31.03 з 8.00 до 18.00.)