Cross-Race ефект (також упередження ідентифікації між расами, міжрасовий ефект, упередження чужої раси, упередження власної раси) — когнітивне упередження, яке полягає в тому, що людина краще розпізнає обличчя з ознаками власної етнічної групи. Зазвичай ми гірше розпізнаємо емоції на обличчі людини іншої раси (етнічної групи). Cross-Race ефекту є предметом досліджень як у галузі етології людини, так і в соціальній психології.

Для англійської назви Cross-Race-Effect немає точного українського відповідника, її інтерпретують як «спотворене сприйняття інших рас», проте слово race в англійській мові також використовується у значенні етнічного походження.

Було створено безліч теорій щодо того, чому існує ефект перехресних рас, включаючи соціальне пізнання та експертизу сприйняття. Однак жодна модель не змогла повністю врахувати всю сукупність доказів, тому в літературі все ще розглядаються численні теорії.

Історія Перше дослідження ефекту перехресних рас було опубліковано в 1914 році. У ньому зазначалося, що люди схильні сприймати людей інших рас, ніж вони самі, схожими. За інших рівних умов особини даної раси відрізняються один від одного пропорційно їх знайомству або контакту з расою в цілому. Таким чином, для непосвячених білих людей всі східноазіатські люди схожі, тоді як для людей східної Азії всі білі люди схожі. Це не відповідає дійсності, коли люди різних рас знайомляться з расами, відмінними від їх власних.

У міру того, як дослідження ефекту перехресних рас, виникло безліч теорій щодо того, чому цей ефект існує, включаючи гіпотезу контакту, різні механізми обробки, соціальне пізнання, вибір ознак і когнітивне ігнорування. Однак кожна з цих теорій має свої проблеми та суперечливі докази.

Були проведені численні дослідження ефекту перехресних рас. Проте вдосконалення технології дозволило дослідникам вивчити ефект перехресних рас за допомогою нейронної та/або обчислювальної лінзи. Незважаючи на те, що обидва вони відбуваються під егідою обробки обличчя, дослідники виявили, що різні ділянки мозку активуються під час обробки облич представників своєї раси та інших рас. Дослідження з використанням обчислювальних моделей показали, що інший ефект раси виникає лише тоді, коли на обробку обличчя та вибір рис впливає упереджений досвід. Однак, оскільки використання цих методів для дослідження ефекту перехресних рас є відносно новим, необхідні подальші дослідження.

Теоретичні підходи

Групова перевага (Перевага в групі) Ефект крос-рас має сильний зв'язок з феноменом переваги в групі. Маючи перевагу в групі, люди оцінюють і оцінюють членів своєї групи як кращих і справедливіших, ніж члени інших груп (недолік зовнішньої групи). Соціальні психологи за останні 30 років продемонстрували, що навіть найменший аспект диференціації, як-от перевага смаку морозива або стилю музики, може викликати переваги в групі. Якщо фактором формування групи є раса людини, то з'являється ефект перехресної раси.

Міжрасовий ефект та розпізнавання емоцій Метааналіз кількох досліджень щодо розпізнавання емоцій у виразах обличчя показав, що люди можуть розпізнавати й інтерпретувати емоційний вираз обличчя людини своєї раси швидше та краще, ніж особи іншої раси. Ці висновки однаково стосуються всіх рас. Деякі дослідження показують, що інші раси, порівняно з власною расою, мають різну форму обличчя та інші деталі в виразі обличчя, що ускладнює для представників інших рас розшифровку емоційних виразів. Однак дослідження показали, що настрій спостерігача не впливає на міжрасовий ефект.

Соціальне пізнання Дослідження показали, що люди схильні думати більш категорично про членів зовнішньої групи і більш індивідуально про членів внутрішньої групи. Наприклад, члени іншої групи можуть пов'язувати конкретні риси обличчя з певною расою чи етнічною приналежністю і не помічати тонких змін у відтінку шкіри, розміру губ або сили брів, які члени спільної групи впізнають. Категоричне мислення відбувається більш послідовно для учасників зовнішньої групи, тоді як індивідуація робить прямо протилежне. Відомо, що ці різні погляди між членами зовнішньої та внутрішньої групи упереджують концептуальні когнітивні процеси і показують, що ефект крос-раси насправді має менше відношення до раси, ніж до різних рівнів когнітивної обробки, які відбуваються для членів внутрішньої та іншої групи.

Когнітивне ігнорування Інший набір когнітивних теорій, пов'язаних з ефектом між расами, зосереджується на тому, як соціальна категоризація та індивідуація упереджень стикаються з пам'яттю. Деякі дослідники вважають, що нездатність членів внутрішньої групи розпізнавати відмінності в особливостях членів іншої групи можна пояснити через когнітивну ігнорування. Вони виявили, що ймовірність помилкової ідентифікації члена іншої групи виникає через автоматичне кодування обличчя без обробки його унікальних ознак. Таким чином, коли йому представлений учасник позагрупи, який має обличчя, подібне до того, яке було закодовано, учасник внутрішньої групи автоматично, але неправильно визначає, що обличчя «бачили» раніше. Ці дослідження прийшли до висновку, що зменшення ефекту перехресної раси вимагає від людей обробляти етнічно відмінні обличчя з метою кодування за допомогою індивідуації.

Гіпотеза глибини опрацювання Глибина обробки також впливає на наявність ефекту перехресної гонки. Обличчя представників однієї раси більш правильно і легше розпізнаються завдяки глибокій обробці, ніж обличчя інших рас. Ця гіпотеза, однак, є спірною через її нездатність бути відтворена в дослідженнях.

Проблеми для моделей соціального пізнання Існують дві проблеми для моделей соціального пізнання (а) змішані докази щодо расової доступності, сприйняття обличчя та пам'яті та (б) впливу розвитку та навчання на міжрасовий ефект. Щодо неоднозначних доказів, поширена думка полягає в тому, що чим більше хтось стикається з людьми різних рас, тим менша ймовірність, що на них вплине ефект перехресної раси. Були дослідження, які підтверджують цю теорію, але інші дослідження показали неоднозначні результати. Наприклад, результати досліджень, проведених, де маніпулюють доступністю, як легко чи ні людині бути в оточенні людей різних рас, до різних рас, показали, що це не завжди впливає на пам'ять обличчя. По-друге, що стосується ефектів розвитку та тренування, то лише тому, що хтось демонструє покращення в боротьбі з ефектом між расами через вплив міжрасового навчання або досвіду, це не є прямим прогнозом хорошої соціальної когнітивної моделі. Щоб соціальна когнітивна модель почала пояснювати такі ефекти, повинні бути докази того, що відмінності між внутрішньою та зовнішньою групою виникають у процесі розвитку саме в той момент, коли у дитини виникає міжрасовий ефект. Є деякі докази, які вказують на те, коли вперше з'являється ефект перехресної раси, але мало досліджень, які б безпосередньо перевіряли виникнення упереджень у розпізнаванні внутрішньої та зовнішньої групи у маленьких дітей.

У той час як моделі соціального пізнання вказують на відсутність зусиль для індивідуалізації облич інших рас, пояснюють ефект перехресної раси, деякі дослідження кидають виклик цьому, стверджуючи, що люди не витрачають менше зусиль, дивлячись на обличчя інших рас, ніж особи тієї ж раси.

Гіпотеза перцептивної експертизи Теорія перцептивної експертизи також припускає, що якщо ми визначимо механізми перцептивного навчання, які контролюють перцептивну експертизу за допомогою стимулів обличчя та інших, ми зрозуміємо міжрасовий ефект. Існує багато моделей, які стосуються досвіду сприйняття, але всі ці моделі поділяють ідею про те, що здатність людини обробляти обличчя не поширюється однаково на всі обличчя. Отже, ці теорії припускають, що расова сегрегація призводить до того, що люди розвивають кращий досвід у розрізненні облич нашої власної раси чи іншої раси. Дослідження навколо цих теорій також припускають, що чим більше дитина піддається обробці обличчя між расами, тим менший ефект перехресної раси. Однак, якщо дитина не піддається обробці обличчя між расами, ефект крос-рас може посилитися. Крім того, є докази того, що довготривалий і короткостроковий вплив обробки обличчя між расами може покращити розпізнавання. З цього погляду, ефект крос-раси насправді може бути не чітким індивідуальним ефектом, а прикладом більших труднощів у людей зі здатністю розпізнавати незнайомі групи та категорії (наприклад, незнайомі звуки, тварини, моделі автомобілів тощо).

Проблеми для моделей перцептивної експертизи Проблеми з моделями перцептивного досвіду є неоднозначними доказами гіпотези міжрасових контактів і різноманітними результатами ефекту тренування. Неоднозначні дані показують, що хоча існує певна підтримка теорії про те, що чим більше міжрасових контактів у людини, тим краще вона розпізнається між расами, усі зібрані докази не приходять до того самого висновку. Таке поєднання результатів призводить до ослаблення зв'язку між впливом між расами та здатністю до розпізнавання. Однак може бути й третій фактор, який сприяє таким суперечливим висновкам. Є деякі докази того, що якість міжрасових контактів впливає на ці відносини. Наприклад, дослідження підтверджують позицію, що для того, щоб бути в змозі розпізнати обличчя між расами, потрібно бути уважним і старанним під час кодування обличчя в пам'ять. Було показано, що тренування людей зменшують ефект перехресних перегонів у людей, однак цей швидкий початок поєднується зі швидким відключенням цієї здібності. Хоча це короткострокове навчання може перетворитися на довгострокове навчання, це не те саме, що фактично мати реальний життєвий досвід з ефектом крос-перегонів. Нарешті, існують також інші процеси, крім досвіду сприйняття, які можуть вплинути на міжрасове розпізнавання.

Ефекти соціального пізнання Іншою причиною виникнення ефекту між расами є те, що на сприйняття часто впливають мотивації, очікування та соціальне пізнання. Загалом, створення норм сформувало й упереджено навіть прості уявлення, такі як довжина рядків. Що стосується сприйняття облич, дослідження показали, що расово неоднозначні обличчя, які були ідентифіковані як та чи інша раса на основі їхньої зачіски, ідентифікуються як такі, що мають більше ознак расової категорії, представленої зачіскою. Аналогічно, обличчя неоднозначного, але однакового відтінку інтерпретуються як темніші або світліші, якщо вони супроводжуються міткою «чорний» або «білий» відповідно. Інші соціальні когнітивні упередження можуть також мати здатність подолати ефект перехресної раси. Дослідження показало, що соціальне сприйняття багатства має здатність модулювати ефект: коли цілі вважалися бідними, різниця в розпізнаванні обличчя зникала.

Інтеграція теорій міжрасового ефекту

Прототипи Люди розробляють і зберігають прототип обличчя кожного разу, коли вони стикаються з обличчям, унікальним для тих, з якими він або вона стикався раніше (зазвичай такими, які відрізняються за рисами порівняно з його чи її етнічною групою). Зі своїх досліджень дослідники прийшли до висновку, що коли особа, яка належить до етнічної приналежності, яка відрізняється від її власної, вона формує прототип і зберігає його для подальшого використання, якщо і коли це необхідно. Однак погляд на прототип викликає занепокоєння, оскільки особи, які зберігають ці унікальні обличчя, можуть ігнорувати той факт, що кожен має риси, які можуть бути особливими лише для його чи її макіяжу, і можуть не застосовуватися до всіх, хто належить до цієї конкретної етнічної групи чи раси; таким чином, це призводить до більшої кількості помилкових тривог під час свідчень очевидців або виявлення злочинців у рядах.

Теорія расових ознак