Михайло Леонтійович Старостін ( р., Октябрський, Башкирська АРСР, РРФСР) — спідвейний гонщик і тренер. Багаторазовий чемпіон Росії і СРСР в командному та особистому заліках.

Біографія Михайло Леонтійович Старостін народився 24 лютого 1955 року24 февраля 2015 года 60-летний юбилей отметил Михаил Старостин в місті Октябрський Башкирської АРСР, де і почав займатися спідвеєм; перший тренер — Михайло Ворсін. Після успішних результатів гонщика запросили до клубу «Башкирія» з Уфи, за який той провів більшу частину кар'єри (1973—1996). За цей час Старостін неодноразово ставав чемпіоном РРФСР і СРСР як в командному, так і в особистому заліку, двічі пробивався у фінал особистого чемпіонату світу, неодноразово виступав у складі збірної СРСР. У 1975 р. збірна СРСР з Старостіним в складі стала срібним призером чемпіонату світу, проте в фіналі гонщик не провів жодного заїзду.

У 1974 році після міжнародних змагань, що проходили у Великій Британії, спортсмену пропонували залишитися в Англії, проте той відмовився.

У 1997 році повернувся в Октябрський, в команду «Лукойл». У 2002 році у віці 47 років завершив спортивну кар'єру, перейшовши на тренерську роботу, якою займався до 2008 року.

Заслужений майстер спорту Росії, нагороджений відзнакою «За самовіддану працю в Республіці Башкортостан»Выдающемуся башкирскому гонщику Михаилу Старостину — 60 лет.

Досягнення В СРСР / Росії

Чемпіонат СРСР зі спідвею серед юніорів:

в особистому заліку — 1 місце (1974)

Чемпіонат СРСР / СНД зі спідвею: в особистому заліку — 1 місце (1979, 1980, 1981, 1983, 1990), 2 місце (1982, 1987), 3 місце (1977, 1978, 1984, 1991, 1992): в командному заліку — 1 місце (1979, 1981, 1982, 1983, 1988), 2 місце (1975, 1976, 1980, 1984), 3 місце (1974, 1977, 1978, 1985, 1989, 1992)

Спартакіада народів СРСР: в особистому заліку — 1 місце (1979, 1983, 1990), 2 місце (1986): в командному заліку — 1 місце (1979, 1983, 1986)

Кубок СРСР: в парному заліку — 1 місце (1988)

Чемпіонат Росії зі спідвею: в командному заліку — 1 місце (1993, 1997, 1999, 2000), 2 місце (1995, 1998, 2001, 2002): в особистому заліку — 1 місце (1975, 1981, 1985, 1986, 1987, 1990, 1991), 2 місце (1976, 1982, 1988, 1989, 1997, 1998, 2000): в парному заліку — 3 місце (1998, 2000)

Спартакіада народів Росії: в особистому заліку — 1 місце (1975, 1986, 1990), в командному заліку — 1 місце (1983), 2 місце (1986), 3 місце (1990) На міжнародних змаганнях

КЕЧ — 3 місце (1998), 2 місце (2000, 2001) (всі — за «Лукойл»): ЛКЧ — 4 місце (1991): ПЧМ — 6 місце в ½ фіналу (1991, 1992-участь тільки в ¼ фіналу): КЧМ — 4 місце (1976, участь тільки в конт.фінале, 1981), 6 місце (1978), 5 місце (1979), 7 місце (1980, 1982, 1983), 11 місце (1993), 9 місце (1999) ЛЧМ — 14 місце в європейському фіналі (1974), 12 місце в континентальному фіналі (1975, 1987), 16 місце в континентальному фіналі (1976), 12 місце в континентальному ½ фіналу (1978, 1994), 13 місце (1979), 7 місце в континентальному фіналі (1980), 11 місце в континентальному ½ фіналу (1981), 16 місце (1982), 10 місце в континентальному фіналі (1983), 11 місце в континентальному фіналі (1984), 13 місце в континентальному ½ фіналу (1985), 13 місце в континентальному фіналі (1986), 10 місце в континентальному ¼ фіналу (1988), 16 місце в світовому ½ фіналу (1991), 8 місце в континентальному ½ фіналу (1992), 9 місце в континентальному ½ фіналу (1993): Гран-Прі Челлендж 1997: Додати 7 місце у відбірковому змаганні: Гран-Прі Челлендж 1999: 13 місце в континентальному ½ фіналу

інше

Володар «Золотого шолома Австрії» (1976) Володар призу «Золота богиня» (1980, Італія) Дворазовий переможець Кубка Балтійського моря (1976, 1991) Переможець турніру на приз болгарської газети «Народен младеж» (1987)

Примітки

Посилання