Андрій Петрович Носачо́в (13 грудня 1913, Гіржове, Ново-Петрівська волость, Тираспольський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія — 29 грудня 1990, Суми, УРСР, СРСР) — український радянський актор театру. Народний артист Української РСР (1980). Заслужений артист Української РСР (1968).
Біографія Народився року в селі Гіржовому (тепер Роздільнянський район Одеської області, Україна). У 1933 році закінчив драматичну студію при Донецькому театрі музичної комедії (педагог Домініан Козачківський).
Впродовж 1933—1934 років працював в Криворізькому театрі «Кривбас»; впродовж 1934—1938 років — у колгоспному театрі імені Жовтневої революції на станції Довгинцевій; впродовж 1938—1941 років — в Уральському українському музично-драматичномутеатрі Казахської PCP, з 1941 року — в Сумському українському театрі драми і комедії імені Михайла Щепкіна. Член КПРС з 1960 року.
Помер в Сумах 29 грудня 1990 року. Похований в Сумах на Засумському кладовищі. На могилі актора на постаменті з червоного граніту (1,54 метра) встановлене алюмінієве погруддя (0,56 метрів). Автор — скульптор Олег Прокопчук.
Ролі Микола Задорожний («Украдене щастя» Івана Франка); Іван Непокритий («Дай серцю волю, заведе в неволю» Марка Кропивницького); Часник («В степах України» Олександра Корнійчука); Іван Сірошапка («Зачарований вітряк» Михайла Стельмаха); Витягайченко («Кінармія» за Ісаком Бабелем); Сандро («Виходячи на пенсію, не гасіть світло» Г. Хугаєва); Ланс («Два веронці» Вільяма Шекспіра).
Відзнаки Заслужений артист Української РСР з 1968 року; Орден «Знак Пошани»; Народний артист Української РСР з 1980 року; Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР.
Примітки
Література