Бойно-Родзевич Георгій Георгійович (1867, Полтава — 1937, Вінниця) — відомий психіатр, доктор медицини, один з ініціаторів заснування першого медичного закладу на Поділлі.
Життєпис Народився у сім'ї службовця. Отримав середню освіту у гімназії на батьківщині. В 1886 р. вступив до Санкт-Петербурзького університету на природниче відділення фізико-математичного факультету. У студентські роки додатково відвідував лекції відомих професорів юридичного факультету, які викладали філософію, історію права та інше. Багато часу приділяв дослідженням, які проводив у фізіологічній лабораторіїКлочко В. Вінницька психоневрологічна лікарня ім. акад. О. І. Ющенка, 1897–1997 : (іст. нарис) / В. Л. Клочко. – Вінниця : Віноблдрукарня, 1997. – 136 с. – Про Г. Г. Бойно-Родзевича. С. 18..
Закінчивши університет Бойно-Родзевич вступив до Військово-медичної академії, яку закінчив на відмінно в 1895 р. і згідно з існуючим тоді положенням пішов служити до армії. Спочатку служив полковим лікарем, а потім — ординатором психіатричного відділення Варшавського госпіталю. Після звільнення з військової служби у 1901 р. зайняв посаду ординатора у Харківській психіатричній лікарні. Три роки працював під керівництвом Б. С. Грейденберга, а після негативного ставлення влади до наставника, Бойно-Родзевич у вигляді протесту залишив службу в Харкові і з 1904 р. почав працювати ординатором Віленської психіатричної лікарніГоляченко О. Лікарі Вінниччини / О. М. Голяченко. – 2-ге вид., випр. – Тернопіль : Лілея, 2004. – 112 с. – Про Г. Г. Бойно-Родзевича. – С. 24–25..
В 1907 р. працював помічником директора Московської окружної психіатричної лікарні. З 1908 по 1928 р. займав посаду директора Вінницької психіатричної лікарні. З 1928 р. завідував медичною частиною лікарні, а згодом став її науковим консультантомЗцілення починається з душі // Вінниця – місто послідовників М. І. Пирогова : монографія / О. А. Юрчишина [та ін.]. – Вінниця : Нова Кн., 2020. – С. 99–102..
Георгій Георгійович брав активну участь у створенні Вінницького медичного інституту. Після його заснування, маючи великий досвід роботи, допомагав в організації психіатричної та нервової клінік на зразок московської та ленінградської, де він раніше працювавАнтонюк М. Г. Г. Бойно-Родзевич / М. Антонюк, А. Гарбар // Молодий медик. – 1960. – 29 верес. (№ 21) . – С. 2..
З 1931 р. по 1937 р. був завідувачем кафедри психоневрології Вінницької філії Київського клінічного інституту.
Георгій Георгієвич Бойно-Родзевич помер 1937 р. Похований на цвинтарі Вінницької обласної клінічної психоневрологічної лікарні ім. акад. О. І. Ющенка.
Наукові праці
«К учению о психиатрической эпилепсии» (1898) «Сумеречное состояние сознания» (1898) «Миоклония» (1899) «Отказ от пищи у истериков» (1899) «Случай мужской истерии» (1901) «Изоляция душевнобольных» (1904) «План психиатрической помощи в Подолии» (1912) «Призрение душевнобольных в российской провинции (1914) «Активная терапия душевнобольных» (1927) «Внебольничное содержание душевнобольных» (1928) «Трудотерапия и метод Симона» (1935)
Примітки
Джерела
Голяченко О. Лікарі Вінниччини / О. М. Голяченко. – 2-ге вид., випр. – Тернопіль : Лілея, 2004. – 112 с. – Про Г. Г. Бойно-Родзевича. – С. 24–25. К юбилею доктора медицины Георгия Георгиевича Бойно-Родзевича // Совет. психоневрология. – 1934. – № 5. – С. 155–156. Клочко В. Вінницька психоневрологічна лікарня ім. акад. О. І. Ющенка, 1897–1997 : (іст. нарис) / В. Л. Клочко. – Вінниця : Віноблдрукарня, 1997. – 136 с. – Про Г. Г. Бойно-Родзевича. С. 18, 21. Логвіна О. А. Діяльність Вінницької психоневрологічної лікарні ім. О. І. Ющенка на ниві психологічних знань у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття / О. А. Логвіна // Проблеми сучас. психології : зб. наук. пр. – Кам’янець-Подільський, 2008. – Вип. 2. – С. 146–157. Морейнис Л. К. Г. Г. Бойно-Родзевич / Л. К. Морейнис, В. Б. Полищук // Совет. врачеб. газ. – 1934. – № 19. – С. 1470.