Освіта мовами народів Росії, відмінними від російської, здійснюється переважно в національних республіках.
Історія 1905 року в Казанській губернії було 845 мектебів і медресе, де навчалося 34860 хлопчиків і 19599 дівчаток.Обзор Казанской губернии за 1905 год, ведомость № 13., см. Татарское просвещение в зеркале истории (дооктябрьский период) Амирханов Р. У.
У 1920-х — першій половині 1930-х років навчання проводилося 48 мовами корінних народів.
У 1930-х роках в СРСР діяло 12 педагогічних училищ у різних республіках і областях країни (Петровське в Саратовській області, Лукоянівське в Нижньогородській області, Саранське в Мордовії, Стерлітамацьке в Башкортостані і багато інших), в яких готували викладачів ерзянської мови.
Починаючи від 1936-1937 навчального року середня і вища освіта в РРФСР за межами національних утворень мовами, відмінними від російської, згорнули. 1938 року ліквідовано багато національних районів.Русский язык в межнациональном общении — Русский языкРусские в 20. веке — Aleksandr Ivanovich Vdovin — Google Книги Освіта національними мовами зберігалася тільки в початкових школах в адміністративно-територіальних утвореннях (АРСР, АО, національних округах), де відповідна мова мала офіційний статус. Від 5 класу (після переходу до трирічної початкової школи — від 4-го) навчання переводилося на російську мову. Ця система проіснувала, в цілому, до кінця радянської влади.
У 1955—1979 роках мови корінних народів у школах Коряцького округу не викладалися, що негативно позначилося на розвитку національних культур і створило певні труднощі для викладання рідних мов. 1988 року 52 % учнів з народностей Півночі вивчали рідну мову (коряцьку, ітельменську, евенську, чукотську). Рідна мова вивчається від нульового до 3-го класу, в 4-му класі — експериментально, в старших класах — факультативно.
У другій половині 1980-х років 9 % дітей неросійського населення РРФСР навчалися в національній школі, де викладались (окрім мов народів союзних республік) 44 рідних мови, 26 мов існували як навчальний предмет. Навчання тієї чи іншої тривалості здійснювалося 18 мовами, причому 11 мов протягом 1-3 років навчання, ще три мови — 4 років. В тій чи іншій мірі збереглися середній і старший ступені школи рідною мовою у башкирів — 11 років, татар — 11 років, якутів — 9 років і тувинців — 7 років.
Сучасний стан У Російській Федерації мови, відмінні від російської, використовуються, як правило, на шкільному етапі навчання. При цьому серед дітей корінних нечисленних народів Півночі лише 47 % вивчають рідну мову як самостійний предмет, ще 3 % — факультативноВасильева Л. Н. Совершенствование законодательства в области использования языков народов России // Журнал российского права. — 2006. — № 3. — С. 5-8.. Як було зазначено 1994 року, тільки башкирською, татарською і якутською мовами шкільне навчання доступне від 1-го до 11-го класуАхиезер А. Культурные основы этнических конфликтов // Общественные науки и современность. — 1994. — № 4. — С. 121..
Середня спеціальна та вища освіта, як правило, здійснюється російською мовою. При цьому федеральний уряд, як зазначено в його звіті 2010 року про права меншин, вважає надання освіти виключно відмінною від російської мовою порушенням принципу рівності можливостей, оскільки, на думку російської влади, діти, що отримали таку освіту, опиняться надалі в нерівному становищі відносно інших (зокрема, під час пошуку роботи), тобто зазнають сегрегації. З цієї причини заборонено, зокрема, функціювання повністю кареломовних ясел у Республіці Карелія.Federica Prina. Linguistic Rights in a Former Empire: Minority Languages and the Russian Higher Courts // European Yearbook of Minority Issues. — Volume 10 (2013). — PP. 82-83..
У Республіці Башкортостан, Татарстані і Якутії прийнято закони, за якими громадяни Росії, які навчаються на території цих регіонів, крім російської мови як державної мови РФ, зобов'язані також вивчати державну мову республіки; при цьому татарське законодавство передбачає вивчення російської та татарської мов у рівному обсязі. Конституційний суд Російської Федерації визнав правомірність подібних вимог у Татарстані, а Верховний суд Росії — в Карачаєво-Черкесії та Дагестані; при цьому в рішенні Конституційного суду обумовлювалося, що вивчення національних мов не може здійснюватися на шкоду вивченню російської мови як державної мови на всій території Російської Федерації, оскільки це мало б негативні наслідки щодо нерозривності навчання в єдиному федеральному освітньому середовищі" і, отже, порушенням принципу рівності можливостей (що на практиці означає, що поряд з російською в школі може вивчатися лише одна з чотирьох державних мов Карачаєво-Черкесії і одна з тринадцяти — Дагестану). У той же час Верховний суд Росії визнав вимогу про обов'язкове вивчення алтайськими дітьми в Республіці Алтай поряд з російською алтайської мови дискримінацією за мовним принципом.Federica Prina. Linguistic Rights in a Former Empire: Minority Languages and the Russian Higher Courts // European Yearbook of Minority Issues. — Volume 10 (2013). — PP. 79-81..
Нині регіональний компонент, до якого входить вивчення мов корінного народу в середній школі, переводять на місцеве фінансування, що може погіршити ситуацію з викладанням мов корінних народів.
28 листопада 2008 року Міністерство освіти РФ випустило наказПриказ Министерства образования и науки Российской Федерации (Минобрнауки России) от 28 ноября 2008 г. N 362 «Об утверждении Положения о формах и порядке проведения государственной (итоговой) аттестации обучающихся, освоивших основные общеобразовательные программы среднего (полного) общего образования», згідно з яким складання Єдиного державного екзамену допускалася виключно російською мовою; 2009 року Верховний суд Росії, розглянувши скаргу з Республіки Татарстан, підтвердив правомочність цього розпорядженняFederica Prina. Linguistic Rights in a Former Empire: Minority Languages and the Russian Higher Courts // European Yearbook of Minority Issues. — Volume 10 (2013). — PP. 81-82.. Те, що ЄДЕ з немовних предметів можливий тільки російською мовою, призвело до скорочення кількості шкіл, де навчали мовами корінних народів Росії.Газета АиФ Казань. Госсовет РТ: в республике становится меньше школ с татарским языком обучения 21/03/2013 «в 2009 году их было 1061, а в 2012 — только 854. Количество учащихся-татар, которые получают знания на родном языке, также сократилось — с 48,4 % в 2009 году до 43,6 % в 2012»Статья на татарском на сайте радио «Азатлык», 2011-11-01 «в прошлом году на татарском учили в 966-и школах, в этом в 852-х»Статья на татарском языке, Ватаным Татарстан № 216 | 18.12.2013 «757 татарских школ».
Дошкільна освіта Дошкільні установи з мов, на яких ведеться робота в групах за даними Росстату за 2011 рік (без дошкільних установ на капітальному ремонті): Мовисамостійнихвключно з філіямичисельність народуВсього дошкільних закладів4433546104 - робота ведеться російською4079942401 - неросійською мовою23562510 - російською та неросійськими мовами11801193абазинська66аварська8080агульська44алтайська44англійська11башкирська446476бурятська7777даргинська1414кабардино-черкеська1515калмицька4444карачаєво-балкарська88комі8080комі-перм'яцька532лакська55лезгинська4747марійська лугова6269марійська гірська66мокшанська88мордовська11ненецька11ногайська88осетинська199199російська4197943594татарська15441643тувинська160160удмуртська5060французька11хакаська44чеченська44чуваська221226евенська77ерзянська1616якутська462462інші мови33
Середня освіта У школах:Доклад по Российской Федерации стр. 43: Количество школ с обучением на языках народов и народностей России(на начало 1997/1998 учебного года)
МоваЧисло шкіл з викладанням мовоючисельність народу в Росії Рік1995/961997/982000/012001/022002/03 2005/06 2009/10 2011/12 2012/132013/142002 (перепис)абазинська11000агульська00000аварська584592497589537адигейська3136353720азербайджанська57666алтайська6364626564вірменська26737балкарська23171085башкирська892906884886911бурятська144138146143140вепська00000грузинська11111даргинська233233186188187долганська00000іврит00000їдиш00000інгуська----0ітельменська00000кабардинська10692867474казахська11111коломацька4256646671карачаївська00000карельська00000кетська00000комі00000комі-перм'яцька00000корейська00000коряцька00000кумицька7291757371лакська7074757179латвійська00000лезгинська148122149137148литовська20000мансійська00000марійська гірська4143393320марійська лугова298283276259258мордовська (мокша)137134110113117мордовська (ерзя)10195969783нанайська00000нганасанська00000німецька1-440ненецька00000нівхська00000новогрецька01000ногайська20000осетинська6457585345польська00000рутульська00000саамська00000селькупська00000табасаранська7169705771татарська2374240622802207216616381061852854757у Татарстані Ватанен Татарстан № 216 18.12.2013татська00000тофаларська00000тувинська150151152151153турецька30000туркменська00000удмуртська5655484444українська00000фінська00000хакаська1718101012хантийська00000цахурська00000черкеська87787чеченська2023211819чуваська628602592593571чукотська00000шорська00000евенкійська1-6-0евенська32220ескімоська00000естонська11111юкагирська00000якутська430419426441445Разом 6826 6803 6482 6439 6334
+МоваЧисло шкіл із викладанням мови як предметачисельність народу в Росіїрік1995/961997/982000/012001/022002/032002 (перепис)абазинська32313235агульська24000Аварська502514586549адигейська106123131129азербайджанська69736572алтайська106115121128вірменська34171916балкарська68788889башкирська838122214241426бурятська298347338344вепська3455грузинська2234даргинська281219290289долганська12131313евенкійська40434431евенська21182638ескімоська4434естонська -111іврит1000їдиш2333інгуська92103104111ітельменська2322кабардинська179188208219казахська107708992коломацька220204196200карачаївська105110107111Карельська29324340кетська6685комі276366372371комі-перм'яцька82817767корейська4768коряцька20252115кумицька175184177176лакська105107102106латвійська223лезгинська199215214210литовська1762мансійська6131212марійська гірська34474038марійська лугова374433433410мордовська (мокша)137118127121мордовська (ерзя)134142144154нанайська7131312нганасанська3000німецька63364031ненецька34363935нівхська5435новогрецька5422ногайська57616365осетинська202160199197польська1333рутульська17201817саамська1111селькупська5565табасаранська103118123125татарська2185240025242469татська5231тофаларська3223тувинська129140142147турецька24103туркменська8875удмуртська469431464452українська5845фінська63696266хакаська96968893хантийська18333334цахурська12000черкеська41434143чеченська5253472482чуваська404439429451чукотська34393535шорська5000юкагирська2222якутська75999894Разом88419619
2013—2014 Число освітніх організацій, що здійснюють освітню діяльність за освітніми програм загальної освіти за мовою навчання: Мова навчанняЧисло закладів за мовою навчання в міських поселенняхЧисло закладів за мовою навчання в сільській місцевостіабазинська00аварська0491агульська00адигейська334азербайджанська07алтайська043вірменська00балкарська00башкирська35599білоруська00бурятська032вепська00грецька00грузинська00даргинська0215долганська00єврейська (ідиш)00інгуська00ітельменська00кабардинська00казахська00коломацька1351карачаївська00карельська00кетська00китайська00комі00комі-перм'яцька00корейська00коряцька00кримськотатарська00кумицька060лакська046латвійська00лезгинська0120литовська00мансі00марійська гірська07марійська лугова066мордовська мокша054мордовська ерзя137нанайська00негідальська00німецька00ненецька00нівхська (двома діалектами)00новогрецька00ногайська00ороцька (уйльта)00осетинська09польська00російська1618344735рутульська00саамська00селькупська00табасаранська068татарська1711269татська00тофаларська00тувинська26147турецька00туркменська00удмуртська021удегейська00українська00ульцька00фінська00хакаська019хантийська (трьома діалектами)00цахурська00черкеська00чеченська09чуваська0380чукотські00шорська00евенкійська00евенська00енецькі00ескімоська00естонська00юкагирська00якутська33390телеутська00сойотська00 Разом1646548909
Мордовські мови