Вулканічна система в Ісландії, яка була активною з 17 серпня 2014 року по 27 лютого 2015 року, — це Бардарбунґа. Вулкан в Ісландії, що вибухнув у травні 2011 року, — Грімсвотн.

Вулкани Ісландії мають багато активних завдяки розташуванню Ісландії на Середньоатлантичному хребті, розбіжній межі тектонічних плит та її розташуванню над гарячою точкою.

Вулканічні системи та вулканічні зони Ісландії Голоценовий вулканізм в Ісландії в основному розташований у Неовулканічній зоні, що включає вулканічний пояс Рейк'янес (RVB), західну вулканічну зону (WVZ), середньо-ісландський пояс (MIB), східну вулканічну зону (EVZ) і північну вулканічну зону (NVZ). Два бічні вулканічні пояси відіграють другорядну роль: вулканічний пояс Ерефі (ÖVB) та вулканічний пояс Снефелснес (SVB).Thor Thordarson, Armann Hoskuldsson: Iceland. Classic geology of Europe 3. Harpenden 2002, p. 9 За межами головного острова розташовані хребет Рейк'янес (RR), як частина Середнинно-Атлантичного хребта, на південний захід та хребет Кольбейнсі (KR) на північ. Дві зони трансформації з'єднують ці вулкано-тектонічні зони: Південно-Ісландська сейсмічна зона (SISZ) на півдні Ісландії та зона трансформації Тьорнеса (TFZ) на півночі.

Острів налічує близько 30 активних вулканічних систем, кожен з яких включає системи вулкано-тектонічних тріщин, а багато з них також центральний вулкан (переважно у формі стратовулкана, іноді щитового вулкана з магматичною коморою під ним). Тринадцять вулканічних систем мали виверження з часу заселення Ісландії у 874 р.н. е.

З цих 30 активних вулканічних систем найактивнішою є Грімсвотн. За останні 500 років вулкани Ісландії дали третину загального виходу лави у світі.

Важливі виверження

Лакі / Скафтарельдар 1783-84 Найфатальнішим виверженням вулкану в історії Ісландії був так званий Скафтарельдар («пожежі Скафти») у 1783–84 рр. Виверження відбулося в кратерному ряду Лакагігар (кратери Лакі) на південний захід від льодовика Ватнайокутль. Кратери є частиною більшої вулканічної системи з центральним підльодовиковим вулканом Ґрімсвотн. Приблизно чверть ісландської нації загинула через виверження. Більшість загинуло не через потік лави або інші прямі наслідки виверження, а через непрямі наслідки, включаючи зміни клімату та хвороби тваринництва в наступні роки, спричинені попелом та отруйними газами від виверження. Вважається, що виверження 1783 року в Лакагігарі вилило найбільшу кількість лави за одне виверження в історичні часи.

Елдфетль 1973 Ельдфетль — вулканічний конус на східній стороні острова Геймаей, який утворився під час виверження в січні 1973 р. Виверження відбулося без попередження, через що населення острова у кількості близько 5300 людей евакуювалось на рибальських човнах протягом декількох годин. Важливо те, що просування лави у гавань сповільнювалось ручним розпиленням морської води. Одна людина загинула, а виверження призвело до руйнування будинків та майна на острові.

Ейяф'ятлайокюдль 2010

Виверження під Ейяф'ятлайокюдлем («льодовик Ейяфйоля») у квітні 2010 року було визначним тим, що спричинило величезні порушення повітряних перевезень Західною та Північною Європою протягом шести днів у квітні 2010 року. Близько 20 країн закрили свій повітряний простір для комерційного реактивного руху, і це зачепило приблизно 10 мільйонів мандрівників.

Однак цей вулкан незначний як для Ісландії (категорія VEI4).Eyjafjallajökull. Eruptive History. Global Volcanism Program. Accessed 19 August 2020. У минулому за виверженнями Ейяф'яллайокютля відбувалося виверження більшого вулкана Катла, але після виверження 2010 року не було помічено жодних ознак неминучого виверження Катли.Katla. Detailed description. In: Catalogue of Icelandic Volcanoes. Accessed 19 August 2020

Грімсвотн 2011 Виверження у травні 2011 року на Грімсвотн під льодовиком Ватнайокутль за кілька днів послало в небо тисячі тонн попелу, що викликало занепокоєння щодо повторення подорожнього хаосу, що спостерігався по всій північній Європі.

Бардарбунґа 2014—2015 Бардарбунґа — це стратовулкан, яким має висоту близько 2000 метрів над рівнем моря і розташований в центральній Ісландії (64,63 ° пн.ш. / -17,53 ° з.д.). Він є другою найвищою горою в Ісландії.

Серія вивержень (найбільші за 230 років виверження в Ісландії, які розпочалися 17 серпня 2014 року і тривали 180 днів) під системою Бардарбунґа, розпочалися надзвичайно сильною серією землетрусів, з якими був кластер вулканічної активності, що тривала досить дового. Це призвело до численних фонтанних вивержень лави в Голуграуні. Потік лави становив від 250 до 350 кубічних метрів в секунду, і він походив з дайки понад 40 км завдовжки.See e.g. http://earthice.hi.is/bardarbunga_2014 Institute of Earth Sciences, University of Iceland: Bardarbunga 2014Дивись також ісландський ЗМІ RÚV: http://www.ruv.is/frett/seismic-activity-still-strong Received Sept. 24, 2014 Також утворилась крижана просідна чаша площею понад 100 квадратних кілометрів і глибиною до 65 метрів. Викиди попелу від цього виверження були дуже обмеженими, на відміну від численних льодовикових вивержень, поширених в Ісландії. Основним занепокоєнням цього виверження були великі шлейфи діоксиду сірки (SO2) в атмосфері, які негативно впливали на умови дихання по всій Ісландії, залежно від напрямку вітру. Вулканічна хмара також досягла Західної Європи у вересні 2014 року.

Фаградальсф'ядль 2021 Після тритижневого періоду посиленої сейсмічної активності біля вулкану Фаградальсф'ядль на півострові Рейк'янес утворилася тріщина. Потік лави з 200-метрової тріщини був вперше виявлений вертольотом ісландської берегової охорони 19 березня 2021 року в районі [ ] поблизу Гріндавіка, і за кілька годин ця щілина виросла до 500 метрів у довжину.Icelandic Media RÚV: https://www.ruv.is/frett/2021/03/19/eldgos-hafid-vid-fagradalsfjall . Retrieved 19 March 2021. Станом на 16 квітня 2021 довжина тріщини за оцінками може сягати 10 км, і зараз активними є 6 конусів, які утворились на тріщині.

Будова лавових полів

Базальтова лава типа пахоехое (pāhoehoe), яка утворює гладкі потоки, в Ісландії має назву геллуграун (helluhraun). Вона утворює досить рівні поверхні, по яким (після вистигання) досить легко пройти.

Менш текуча лава типу аа (ʻaʻā), ісландська назва апалгаун (apalhraun), після вистигання утворює ламану, гостру, колючу поверхню, що робить піші прогулянки важкими та повільними.

Див. також Географія Ісландії Геологія Ісландії Вулкани Ісландії Геотермальна енергія в Ісландії Геологія півострова Рейк'янес Суртсей Список вулканів світу

Примітки

Посилання Фото вивержень Грімсвотна (2004) та Ейяф'ятлайокютля (2010) (Fred Kamphues) Карта Активні вулкани світу Icelandic Video Archive Volcano Discovery: Iceland List of volcanic eruptions in Iceland since 1900 , Icelandic Met Office