Барон Фрідріх Вільгельм фон Бюлов, з 7 серпня 1814 року — граф фон Денневітц (; 16 лютого 1755, Фалькенберг — 25 лютого 1816, Кенігсберг) — прусський воєначальник, генерал піхоти (4 квітня 1814).
Біографія Старший брат військового письменника Дітріха Генріха фон Бюлова . Поступив на службу в 1769 році.
У війні четвертої коаліції був бригадним генералом в корпусі Лестока. Воював під Торном, Данцигом, а 5 лютого 1807 року був поранений під Вальтерсдорф. У 1812 році за поданням Людвіга Йорка був призначений губернатором Східної і Західної Пруссії. Під час відступу французів з Росії, Бюлов встиг організувати значну масу військ, над якою йому, на початку 1813 року, доручено було начальство на правах корпусного командира.
З цього часу починається видатний період діяльності Бюлова. 5 квітня він розбив французів під Мекерном, 2 травня взяв Галле і 4 червня втримав наступ маршала Шарля Удіно, який загрожував Берліну, у Луккау. Потім Бюлов брав зі своїм корпусом блискучу участь в боях при Грос-Берені (23 серпня) і Денневіці (6 вересня). У 1815 році Бюлов брав участь у вторгненні в Францію. Бюлов не брав участі в битві при Лінь, але при Ватерлоо корпус Бюлова першим з армії Блюхера вийшов у фланг Наполеону. 9 липня 1815 року війська Бюлова вступили в Париж. 11 січня 1816 року Фрідріх Вільгельм фон Бюлов повернувся на свою посаду в Кенігсберг, де і помер через півтора місяці.
Нагороди Pour le Mérite з дубовим листям орден (17 липня 1793) дубове листя (1813) Залізний хрест 2-го і 1-го класу Великий хрест Залізного хреста (15 вересня 1813) Орден Меча, великий хрест (Швеція, 22 листопада 1813) Орден Червоного орла 1-го класу (11 грудня 1813) Орден Святого Георгія 2-го ступеня (Російська імперія; 28 лютого 1814) Орден Чорного орла (3 квітня 1814) Військовий орден Марії Терезії, командорський хрест (Австрійська імперія; 18 травня 1814) Графський титул (7 серпня 1814) Почесний доктор університетів Оксфорда і Берліна (1814) Орден Почесного легіону, великий хрест (Франція, 15 лютого 1815) Земельні ділянки Грюнгофф і Нойгаузен біля Кенігсберга (1 червня 1815) Орден Віллема, великий хрест (Нідерланди; 28 липня 1815) Орден Військових заслуг, великий хрест (Франція; 1816, посмертно)
Вшанування пам'яті
В 1822 році в Берліні була побудована скульптура Бюлова. 27 січня 1889 року імператор Вільгельм II дав піхотному полку № 55 почесну назву — піхотний полк «Граф Бюлов фон Денневіц» (6-й Вестфальський) № 55. На честь Бюлова названі вулиці у численних населених пунктах Німеччини (Bülowstraße).
Література Бюлов, Фридрих-Вильгельм // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. Бюлов Фридрих Вильгельм фон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978. Karl August Varnhagen: Leben des Generals Grafen Bülow von Dennewitz E. Heinrich: General Bülow von Dennewitz. Ein Held der deutschen Befreiungskriege (1894) Friedrich August von Klinckowstroem: General Graf Buelow von Dennewitz, 1843
Примітки
Посилання Біографія на сайті «Хронос».